Ухвала суду № 33617081, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4605/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі - позивач або ДП „УПП УЗ") звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач або податковий орган) про визнати неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2013 року №0000034210 та №0000044210.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, працівниками Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі направлень від 20 листопада 2012 року №№ 558, 559, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755/VІ та відповідно до наказу ОДПС від 19.11.2012 року №756, наказу ОДПС від 10.12.2012 року №836 проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП «УПП УЗ» (код ЄДРПОУ 24249750) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з реалізації декоративного та будівельного каменю, піску та гравію за період з січня по вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «УПП УЗ» (код ЄДРПОУ 24249750) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з реалізації декоративного та будівельного каменю, піску та гравію за період з січня по вересень 2012 року».

На підставі Акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000034210 та №0000044210 про порушення п.п.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток за період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. у розмірі 1 041 081 грн., в тому числі по періодам: 1 квартал 2012р. у сумі 274 139 грн., півріччя 2012р. у сумі 556 779 грн., три квартали 2012р. у сумі 1 041 081 грн. та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 991 506,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач здійснює реалізацію декоративного та будівельного каменю, піску та гравію підприємствам залізничної галузі та іншим підприємствам на території України та за її межами, у перевіряємому періоді ДП «УПП УЗ» було укладено ряд договорів з контрагентами, а саме: Договір поставки від 01.01.2010 №ОД/11-10-13 НЮ, укладений з ДП «Одеська залізниця»; Договір поставки від 26.01.2010 Х«ІІР/БМ ЕС - 1011/НЮ, укладений з ДП «Придніпровська залізниця»; Договір поставки від 12.01.2010 №П/НХ-108/НЮ, укладений з ОТО «Південна залізниця»; Договір поставки від 20.04.2010 №Д/НХ-10673/НЮ, укладений з ДП «Донецька залізниця»; Договір поставки від 07.09.2012 №Д/НХ - 122185/НЮ. Покупець: ДП «Донецька залізниця»; Договір поставки від 28.01.2010 №Л/НХ - 1035/НЮ, укладений з ДТГО «Львівська залізниця»; Договір поставки від 24.10.2012 ЛЩУПП - 02/0011/12, укладений з ДТГО «ПЗЗ».

Пункт 1.20.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (якій застосовується до 2013 року) встановлює обставини визначення звичайної ціни.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, передбачені у ст. 39 Податкового кодексу України, яка, втім, набула чинності лише з 01 лютого 2013 року. тобто, після складання акта перевірки та прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень. Іншого порядку застосування звичайної ціни, чинного на момент проведення перевірки, законодавством України не передбачалось.

Аналізуючи вищевикладені норми закону, колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом не надано доказів обґрунтування рівня звичайних цін та не зазначено метод яким відповідач визначив звичайні ціни.

На момент проведення відповідачем перевірки позивача, відповідачем не враховано кількість (обсяг) товарів, які ДП „УПП УЗ" відпустило залізницям в порівнянні з іншими покупцями.

Виходячи з положень п. 1.20 ст. 1 даного Закону, звичайною вважається ціна товару, визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано обґрунтованих доказів та підтвердження того, що ціна не відповідала рівню звичайної ціни, не підтверджено укладення договорів з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставлених умовах, у зв'язку з чим податковий орган неправомірно застосував до спірних правовідносин положення пп. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 153.2.1, пп. 153.2.2, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п. 188.1 ст. 188, п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень та необхідністю їх скасування.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

А.Ю. Кучма

Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2013р.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.