Постанова № 33616742, 20.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5529/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року о 10 год. 19 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Базелєва О.В. (згідно наказу)

представника відповідача - Кочурка Ю.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАЙСТЕР-КЛАС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «МАЙСТЕР-КЛАС» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001942230, №0001932230 від 19.07.2013 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позові, оскільки позивачем правомірно формувався податковий кредит та валові витрати по операціям з ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТС Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Сакбі», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня заходів», ТОВ «Холодильник» на підставі первинних документів, які на час проведення перевірки відсутні у позивача з підстав їх вилучення Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, а тому податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 57-64), оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами не підтверджені первинними документами, податкові накладні складені з порушенням вимог податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «МАЙСТЕР-КЛАС» зареєстровано 06.05.2001 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є оптова торгівля фруктами та овочами, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (Том І, аркуші справи 34-36, 48).

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «МАЙСТЕР-КЛАС» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Витас Плюс» за період жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «СТС Логістік Київ» за період грудень 2011 року, ПП «Мєчта ЄВ» за період травень, червень 2011 року, ТОВ «Сакбі» за період червень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за період листопад 2011 року, ТОВ «Майстерня Заходів» за період червень, липень 2011 року, ТОВ «Холодильник» за період липень 2011 року, за результатами якої складено акт №59/22-3/31505909 від 08.07.2013 року (Том І, аркуші справи 11-24).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «МАЙСТЕР-КЛАС» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість на суму 168433,19 грн., п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено валові витрати на загальну суму 842165,95 грн. та занижено податок на прибуток на суму 193698,17 грн.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення №0001942230 від 19.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 193698 грн., №0001932230 від 19.07.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 168433 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 55507 грн. (Том І, аркуші справи 25, 26).

Як вбачається з акту перевірки підставами для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям з ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТс Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Сакбі», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник» стала відсутність первинних документів, які підтверджують здійснення цих операцій, зокрема, договорів, товарно-транспортних накладних, заявок, сертифікатів якості, виписок з банку, платіжних доручень, відомостей по рахункам, тощо, неможливість ідентифікувати відповідальну особу, яка складала та підписувала податкові накладні, тобто складення податкових накладних з порушенням вимог податкового законодавства, а також наявність актів податкових органів щодо проведених перевірок цих підприємств, якими встановлено неможливість виконання ними господарських операцій, порушення кримінальної справи за ознаками їх фіктивності.

Суд погоджується з висновками акту перевірки та вважає недоведеним здійснення господарських операцій між ПП «МАЙСТЕР-КЛАС» та ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТК Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Сакбі», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник», виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару та послуг.

Крім того, згідно із положеннями ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається та представником позивача не заперечується, що під час проведення перевірки податковим органом був направлений запит про надання інформації та документального підтвердження взаємовідносин з ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТС Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Сакбі», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник», проте такі документи не були надані враховуючи їх вилучення співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області по запиту №31/21-3102 від 05.04.2012 року.

За таких обставин, позивачем під час судового розгляду справи не надано жодного первинного документу в обґрунтування позовних вимог та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами.

Слід зазначити, що позивачем надано до суду лист №31/21-3102 від 05.04.2012 року, за яким первинні документи вилучені, проте в цьому листі зазначено про необхідність надання завірених копій цих документів, а не оригіналів та з відповіді позивача на цей лист вбачається передача документів без їх переліку в загальному обсязі 11 папок (аркуші справи 28-29).

Главою 16 Кримінально-процесуального кодексу України (який діяв на час вилучення документів) регламентований порядок та підстави виїмки оригіналів документів під час проведення досудового слідства з обов'язковим зазначенням всіх вилучених документів в протоколі, обов'язковим врученням його особі у якої проведено виїмку та наданням права зробити копії вилучених документів.

Відповідно до п. 9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року копії первинних документів та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятих в межах їх повноважень, передбачених законом з обов'язковим складанням реєстру вилучених документів.

Оригінали бухгалтерських документів можуть бути вилучені тільки в порядку кримінально-процесуального закону.

Таким чином, з положень законодавства вбачається, що вилучення копій бухгалтерських документів за рішенням органу, що їх вилучає та вилучення оригіналів цих документів за нормами кримінально-процесуального законодавства передбачає право на виготовлення копій цих документів та обов'язкове складання переліку всіх вилучених документів, проте позивач не скористався своїм правом на виготовлення копій документів та до суду не надано жодного доказу про те, що позивач з квітня 2012 року намагався оскаржити неправомірне вилучення оригіналів первинних документів без складання їх реєстру та без належних на це підстав.

Як вбачається з акту перевірки і наданих доказів звернення відповідача до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та СУ ПМ ДПС в Одеській області з запитами про надання вилучених документів для проведення позапланової перевірки позивача (Том І, аркуші справи 171-174), на зазначений запит були надані первинні документи позивача, з яких було встановлено наступне.

Позивачем 01.12.2011 року були укладені договори №1812 та №94/121 з ТОВ «СТС Логістік Київ» про надання транспортних послуг та поставки товарів, за якими ТОВ «СТС Логістік Київ» виписані позивачу податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 30.05.2011 року між ПП «МАЙСТЕР-КЛАС» та ТОВ «Холодильник» укладений договір №3005 про постачання позивачу продуктів харчування, за яким ТОВ «Холодильник» виписані позивачу податкові накладні.

Також, між ПП «МАЙСТЕР-КЛАС» та ПП «Мечта ЄВ» 01.04.2011 року був укладений договір №104/11 на здійснення поставки товарів (Том ІІ, аркуші справи 56-58), за результатами виконання якого ПП «Мечта ЄВ» виписані позивачу податкові накладні.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення господарських операцій з ТОВ «Сакбі».

Згідно із наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, позивач здійснював придбання товарів у ПП «Вітас плюс», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня заходів» та на підставі первинних документів по цим операціям формував валові витрати та податковий кредит.

Слід зазначити, що, враховуючи відсутність переліку вилучених документів та будь-яких доказів їх існування, позивачем не надано доказів наявності інших первинних документів ніж податкові та видаткові накладні, зокрема, актів здачі-прийняття робіт по транспортним послугам, товарно-транспортних накладних на перевезення придбаного товару, його подальшої реалізації, сертифікатів відповідності, якості, довіреностей на отримання товару, оприбуткування його на складах, списання по бухгалтерському обліку, проведення по рахункам господарських операцій, наявності місць зберігання товару, а тому з наданих доказів не можливо встановити наявність товару, його найменування, кількість, факти його використання в господарській діяльності, місця придбання та реалізації, факти оплати здійснених операцій, тобто не можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій та осіб, які були задіяні в їх здійсненні.

Таким чином, позивачем не доведено первинними документами здійснення господарських операцій з ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТС Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник», ТОВ «Сакбі» і не надано доказів їх наявності та передачі до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, або оскарження у відповідності до вимог законодавства дій щодо їх незаконного вилучення без надання можливості виготовити копії та без складення їх переліку, а тому відповідачем зроблено вірний висновок щодо відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з цими контрагентами.

Суд при прийнятті рішення по цій справі також враховує наявність актів перевірок ПП «Вітас Плюс», ТОВ «Сакбі», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник» (Том І, аркуші справи 80-148), з яких вбачається заперечення вчинення правочинів керівниками цих підприємств, відсутність у них умов для здійснення цих операцій, складських приміщень, трудових ресурсів, транспортних засобів, тощо, проведення досудового розслідування стосовно фіктивності зазначених контрагентів, що разом з відсутністю первинних документів у позивача підтверджує висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, суд звертає увагу на те, що всі наявні в матеріалах справи податкові накладні по операціям з ПП «Витас Плюс», ТОВ «СТС Логістік Київ», ПП «Мєчта ЄВ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Майстерня Заходів», ТОВ «Холодильник», ТОВ «Сакбі» складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять прізвища особи, яка склала податкову накладну, що не дає можливості ідентифікувати цю особу

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, обґрунтованими висновки податкового органу, а тому позовні вимоги Приватного підприємства «МАЙСТЕР-КЛАС» не відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «МАЙСТЕР-КЛАС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001942230, №0001932230 від 19.07.2013 року - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 вересня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида