Постанова № 33616715, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/11124/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Стельник Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання вимоги неправомірною та скасування її,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання вимоги неправомірною та скасування її.

У судовому засіданні позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив скасувати вимогу №Ф-150 від 23.04.2013 року про сплату недоїмки у розмірі 5 383,16 грн., та вимогу №Ф-150 від 02.08.2013 року про сплату недоїмки у розмірі 6 577,19 грн. та штрафу у розмірі 170 грн., визнати дії відповідача протиправними щодо стягнення з позивача єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в обґрунтування зазначив, що він звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком з 16.09.2011 року.

Також позивачем надана заява про поновлення пропущеного строку звернення, в якій зазначено, що вимога про сплату недоїмки від 23.04.2013 року отримана 27.04.2013 року (а.с.39), на яку подана скарга до ГУПФУ в Донецькій області та Пенсійного фонду України, водночас, рішеннями Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 травня 2013 року та Пенсійного фонду України від 12.07.2013 року скарга приватного підприємця ОСОБА_1 залишена без розгляду, останнє отримано позивачем 17 липня 2013 року (а.с.35-38).

Таким чином, враховуючи те, що рішення Пенсійного фонду України щодо залишення скарги на вимогу про сплату недоїмки від 23.04.2013 року без розгляду отримано позивачем 17 липня 2013 року, а звернувся позивач до суду 30 липня 2013 року, суд вважає причину пропуску строку звернення поважною.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх збільшення у повному обсязі, надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши що, позивач є отримувачем пенсії за віком, призначену на пільгових умовах, та враховуючи його вік, він є платником єдиного внеску, тому на нього не розповсюджуються норми п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон №2464). Також до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн., за порушення вимог п.п.4 п.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п.3.2 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальником звіту сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме неподання звітів за 2011 рік та 2012 роки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справ, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований органом місцевого самоврядування як фізична особа - підприємець та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 16 вересня 2011 року.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

23 квітня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області, відповідно до ст. 25 Закону № 2464 за наслідками несплати єдиного внеску, сформована вимога №Ф-150, якою зобов'язано ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внесу в сумі 5 383,16 грн.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Рішеннями Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 травня 2013 року та Пенсійного фонду України від 12.07.2013 року скарга на вищевказану вимогу приватного підприємця ОСОБА_1 залишена без розгляду, та надіслані на адресу позивача 31.05.2013 року та 12.07.2013 року відповідно.

02 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області, відповідно до ст. 25 Закону № 2464 за наслідками несплати єдиного внеску, сформована вимога №Ф-150, якою зобов'язано ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внесу у розмірі 6 577,19 грн. та штрафу у розмірі 170,00 грн.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що вимога Ф-150 від 02.08.2013 року сформована на підставі несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за 2012 рік у розмірі 4 189,13 грн., за І квартал 2013 року - 1 194,03 грн., ІІ кварталу 2013 року - 1 194,03 грн., фінансових санкцій за неподання звіту за 2012 рік - 170 грн.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 та п.п. 4.6.2 п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 3 "Прикінцевих положень" Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що позивач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року відповідно до вимог пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону № 2464 вважається платником єдиного внеску, а тому не потребує нової реєстрації (взяття на облік) в УПФ України.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Разом з тим, частиною 4 цієї статті встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З аналізу вищезазначених положень свідчить, що пенсія, яка призначена позивачу на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком.

Судом встановлено, що договір з Пенсійним фондом України про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачем не укладався, докази, які б спростовували наведені обставини, суду не надані.

Таким чином, чинним законодавством передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску, а тому вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області сформовані 23.04.2013 року та 02.08.2013 року в цій частині прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 16 жовтня 2012 року по справі № К/9991/45542/12, від 09 жовтня 2012 року по справі № К/9991/49213/12, від 14 лютого 2013 року № К/9991/78530/12, від 17 січня 2013 року по справі № К/9991/48623/12 тощо.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення відповідача № Ф-150 від 02.08.2013 року про застосування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. до позивача за неподання останнім звітності, передбаченої Законом № 2464, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Згідно з п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1, який є пенсіонером за віком, звільнений від слати єдиного внеску та, відповідно, не повинен подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення, яким до позивача застосовано штраф у зв'язку з неподанням останнім звітності за 2012 рік у розмірі 170,00 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання дій відповідача відносно стягнення з ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправними суд зазначає наступне.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Тому, враховуючи, що відповідач не лише прийняв протиправні рішення, а також всупереч закону здійснював нарахування позивачеві єдиного внеску, такі дії підлягають визнанню протиправними, а позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена Донецьким апеляційним адміністративним судом України в ухвалах від 10 липня 2013 року по справі №230/4344/13-а, від 17 липня 2013 року по справі №805/7216/13-а.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання вимоги неправомірною та скасування її задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області № Ф-150 від 2 серпня 2013 року про нарахування суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 9 776,08 грн.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області № Ф-150 від 23 квітня 2013 року про сплату недоїмки у розмірі 5 383,16 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.