Рішення № 33615313, 20.09.2013, Обухівський районний суд Київської області

Номер провадження 2- 1347/13

Справа № 372/3576/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Тиханського О. Б. ,

при секретарі - Михайлової Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що 29.02.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір іпотеки земельної ділянки площею 0,12 га. для ведення садівництва на території с/т «Альпійський луг» Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області для забезпечення зобов'язань третьої особи перед відповідачем. При укладенні договору відповідач про будь-які його додаткові зобов'язання не роз'яснив, а з часом при ознайомленні з даним договором позивач виявив, що в п.6.7 договору зазначено - в разі, якщо суми від реалізації Предмета іпотеки недостатньо для виконання Боргових зобов'язань, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на інше майно Іпотекодавця, позивача по справі, який вважає, що даний пункт порушує його права так як відповідач має право, при не виконанні третьою особою своїх зобов'язань звернути стягнення на все майно позивача, без врахування майна, яке перебуває у іпотеці. Даним пунктом відповідач порушує права позивача, а тому він просить в судовому порядку визнати його недійсним.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представником позивача подане клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач, будучі повідомлений про час, місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями двічі в судове засідання не з'явився, про поважність неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Третя особа, будучі повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про поважність неявки суд не повідомила.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що 29.02 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки земельної ділянки площею 0,12 га. для ведення садівництва на території с/т «Альпійський луг» Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області для забезпечення зобов'язань третьої особи перед відповідачем, що підтверджується копією договору. (а.с.6-11)

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо недійсності окремих пунктів договору іпотеки укладеного між сторонами для забезпечення зобов'язань третьої особи перед відповідачем.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб, тим самим лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно статті 11 ЦК України встановлено, що «цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, а підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини», правочином, згідно статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, двохстороннім правочином є погоджена дія двох сторін; договором, згідно статті 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору, таким чином як при правочини, так і при договорі обов'язковими умовами є погоджена дія сторін

Згідно ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори), а згідно ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою ст. 203 ЦК України, а саме - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотека є різновидом застави і полягає у забезпеченні виконання зобов'язання за рахунок майна, в спірному випадку - об'єкта нерухомості, земельна ділянка площею 0,12 га. для ведення садівництва на території с/т «Альпійський луг» Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Іпотекою, згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», розуміється вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, а згідно ст.3 даного Закону встановлено, що підставою виникнення іпотеки є договір, закон або рішення суду, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 4 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством, у разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, а згідно статті 18 цього Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір іпотеки між сторонами був укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений, що підтверджується копією договору і вказує на його належність.

Пунктом п.6.7 даного договору встановлено, що в разі, якщо суми від реалізації Предмета іпотеки недостатньо для виконання Боргових зобов'язань, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на інше майно Іпотекодавця, а згідно статті 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що «майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки», тим самим даний пункт договору суперечить законодавству регулюючими іпотечні правовідносини.

Згідно ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою ст.203 ЦК України, в тому числі - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а згідно ст..217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інший його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки п.6.7 договору іпотеки укладеного між сторонами суперечить закону про відповідальність майнового поручителя, суд вважає, що даний пункт договору іпотеки має бути визнаний недійсним.

Позивач поніс витрати при зверненні до суду, а тому вони відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача у розмірі встановленому ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1,11 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.203,215,217,526,527,572,584,1054 ЦК України, ст.ст.10,15,59,88,213,215,224,225 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним пункт 6.7 договору іпотеки від 29 лютого 2008 року укладеного між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, посвідченим та зареєстрованого в реєстрі 11 березня 2008 року за №688 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Стягнути з публічне акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 у розмірі 114,70 грн., як відшкодування судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні при проголошенні рішення, протягом даного строку з дня отримання копії рішення.

Дане рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача поданою на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

СуддяТиханського О. Б.