Рішення № 33613993, 16.09.2013, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2131/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2013 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Осадчук Володимир Павлович

при секретарі Пицюка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новоукраїнський кар»єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди, відмовившись від стягнення на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, оскільки заборгованість вже виплачена.

Вказав, що він з 27.02.2008 року працював у ВАТ "Новоукраїнський кар»єр" на посаді водія. 22.03.2012 року ВАТ «Новоукраїнський кар»єр» було реорганізовано у ПАТ "Новоукраїнський кар»єр". 28.05.2013 року позивач звільнився з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. На день звільнення ПАТ "Новоукраїнський кар»єр" не виплатило позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 4369 грн. 89 коп. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі з відповідача в сумі 4369 грн. 89 коп., середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 29.05.2013року по 29.07.2013 року в сумі 2110 грн. 08 коп. В ході судового розгляду з"ясувалось, що заборгованість по заробітній платі в сумі 4369 грн. 89 коп. була виплачена позивачу 16.09.2013 року, тому позивач, уточнивши позовні вимоги, вважає, що ПАТ " Новоукраїнський кар»єр " повинно йому виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто 50,24 грн. за кожен день.

Вважає, що діями відповідача йому спричинені моральні страждання, які полягають у тому, що позивач не міг забезпечити свою родину матеріально, що позбавило позивача та його сім»ю очікуваних засобів до існування. Тому просив стягнути, в порядку ст. 237-1 КЗпП України, з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в уточнених позовних вимогах. Вказавши, що підтримує стягнення з відповідача щодо виплатити середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто 50,24 грн. за кожен день. Також підтримує позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 4369, 89 грн. - відмовився у зв»язку з виплатою заборгованості по заробітній платі підприємством.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, заяв чи клопотань суду не надавав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено слідуюче.

Позивач ОСОБА_1 з 27.02.2008 року працював у ВАТ "Новоукраїнський кар»єр" на посаді водія. 22.03.2012 року ВАТ «Новоукраїнський кар»єр» було реорганізовано у ПАТ "Новоукраїнський кар»єр". Позивач звільнився з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. На день звільнення ПАТ "Новоукраїнський кар»єр" не виплатило позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 4369 грн. 89 коп., що підтверджується довідкою (а.с.5). На момент розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у зв»язку з виплатою 16.09.2013 року заборгованості по заробітній платі підприємством.

У відповідності ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, суд вважає що з 29.05.2013 року відповідач не мав жодних перешкод у проведенні повного розрахунку з ОСОБА_1 проте виплата заборгованості по заробітній платі відповідачем була проведена тільки 16.09.2013 року.

У відповідності із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 р. за N9050/0/14-12/13 загальна кількість робочих днів за березень, квітень 2013 року склала 42 дні (20+22), отже середньоденна заробітна плата виходячи з розміру заробітку та календарних днів склала 49,05 грн. В період з 29.05.2013 року по 16.09.2013 року нараховано середній заробіток за час непроведення розрахунку при звільненні, таким чином загальна кількість робочих днів за час затримки розрахунку складає 75 днів, отже сума середнього заробітку за час затримки розрахунку (49,05 х 75) становить 3678, 75 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВС України № 5 від 25.05.2001 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз"яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов"язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним органом незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як було з"ясовано в ході розгляду справи, затримка з виплатою середнього заробітку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з вини відповідача мала місце в період з 29.05.2013 року по 16.09.2013 року. Посилання позивача в обгрунтуванні нанесеної йому моральної шкоди на те, що позивач не міг забезпечити свою родину матеріально, що побавило позивача та його сім»ю очікуваних засобів до існування суд вважає непереконливими, оскільки наведене не свідчить про наявність моральних страждань позивача.

Враховуючи характер порушення трудових прав позивача, їх тривалість, глибину душевних страждань, яких зазнав позивач в зв"язку з неповним розрахунком в день його звільнення, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необгрунтованими.

Оскільки позивача, згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору, згідно ч.2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі ст.ст. 116, 117, 221, 237-1 КЗпП України, Листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 р. за N9050/0/14-12/13, п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВС України № 5 від 25.05.2001 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", та керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Новоукраїнський кар»єр» (код ЄДРПОУ 01372867) на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 29.05.2013 року по 16.09.2013 року в сумі 3678 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн.. 75 коп.

В частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. відмовити.

Стягнути з ПАТ «Новоукраїнський кар»єр» (код ЄДРПОУ 01372867) на користь держави судовий збір розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: В. П. Осадчук