Рішення № 33613663, 05.09.2013, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 2403/501/12

Провадження № 2/715/21/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Глибоцький районний суд Чернiвецької областi

у складi: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в смт. Глибока позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та повернення безпідставно отриманих грошей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, вказавши в позові, що 01 травня 2008 року він з відповідачем ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 правонаступниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклав договір оренди, відповідно до якого відповідач надав ангар площею 600 кв.м. строком на три роки, за що він повинен сплачувати щоквартальну плату в розмірі 2 500 грн. Щоквартальну орендну плату він сплачував справно до січня місяця 2012 року, що склало 40 000 грн. У 2008 році він здійснив ремонт ангара на загальну суму 200 000 грн. В подальшому між сторонами виник спір з приводу збільшення орендної плати. Він відмовлявся сплачувати завищену орендну плату, тому відповідач почав створювати перешкоди у користуванні ангаром. В ході розслідування спору між сторонами органами міліції, йому стало відомо, що рішенням № 1071 від 14 жовтня 2009 року Молодійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області відповідач став власником будівель і споруд по АДРЕСА_1, серед яких і даний ангар. З огляду на вищевикладене, вважає, що відповідач за його рахунок збагатився, не маючи на те правових підстав. Тому, просить суд визнати недійсним договір оренди, застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути на його користь сплачену ним орендну плату, а також вартість матеріалів, виконаних робіт по здійсненню ремонту ангара.

05 вересня 2013 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, відповідно до яких просить, суд стягнути з відповідачів на його користь 359 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінені позовні вимоги не визнали, в своїх поясненнях посилалися на безпідставність позовних вимог, пропущення позивачем строку позовної давності і просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу і, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, а також визначив наступні правові норми, що їх регулюють.

Судом встановлено, що договір оренди нежитлової споруди від 01 травня 2008 року, копія якого зберігається в матеріалах справи ОСОБА_7 не підписаний, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований.

Згідно ч.2 ст.793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно ст.794 ЦК України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з ч.1 ст. 795 ЦК України передача наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди оформлюється відповідним документом, який підписується сторонами договору. З цього часу починається обчислення строку договору найму. Аналізуючи наданий суду даний договір оренди, а саме п.4.8, судом встановлено, що об'єкт вважається переданим в користування з моменту підписання акту приймання-передачі. В матеріалах справи акт приймання-передачі чи інший документ підписаний сторонами про передачу об'єкта відсутній.

Згідно п.8 Постанови Пленуму ВС України від 06 листопада 2009 року № «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, суд виходить з наступного.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 вересня 2010 року, зареєстрованого 01 жовтня 2010 року за № 31531847 ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Молодійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області є власником нерухомого майна, зокрема ангару літ. «Б» по АДРЕСА_1

Як встановлено судом та підтверджується показаннями свідків, ремонтні роботи у вказаному приміщенні проводилися у 2008 році, тобто задовго до часу виникнення права власності у ОСОБА_7 на спірне майно. Позивачем в судовому засіданні визнається той факт, що вказані роботи проводилися з метою створення умов для зайняття господарською діяльністю, даним приміщенням позивач користується з квітня 2008 року по сьогоднішній день та використовує його з метою розведення свиней. Позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що він отримував від будь-кого згоду на проведення ремонтних робіт.

Також не доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами той факт, що позивач сплатив ОСОБА_7 40 тис. грн. у якості орендної плати за користування спірним приміщенням.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про повернення безпідставно отриманих грошей також слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 640,793-795 ЦК України, керуючись ст.ст.3-11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та повернення безпідставно отриманих грошей - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення.

СУДДЯ: