Ухвала суду № 33612292, 15.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2559/13 15.07.2013 15.07.2013 15.07.2013

Провадження № 22ц/784/2197/13 Головуючий у 1 інстанції Боброва І.В.

Категорія 24 Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

15 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Суслик Є.В.,

з участю:

представника публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» - Дяченка В.С., -

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2013 року, ухваленого в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

у с т а н о в и л а :

27 березня 2013 року публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» пред'явило до ОСОБА_3, його дружини ОСОБА_4 та їх повнолітньої доньки ОСОБА_5 позов про стягнення 1 724 гривень 86 копійок заборгованих ними зі сплати за березень 2009 року - листопад 2010 року за спожиту теплову енергію.

Свої вимоги обґрунтовувало наступним.

В зазначений вище період відповідачі за законних підстав проживали в квартирі АДРЕСА_1 і споживали поставлену товариством до квартири теплову енергію, проте оплату за нею, мотивуючи завищенням тарифу, не проводили, заборгувавши названу вище грошову суму.

Пославшись на їх відмову сплатити борг, що утворився, добровільно - просили позов задовольнити.

22 квітня 2013 року представник позивача, в межах своєї компетенції, звернувся до суду з заявою, в якій просив вимогу щодо ОСОБА_5 залишити без розгляду, оскільки в названий період та в квартирі не проживала.

Своєю ухвалою від 23 квітня 2013 року суд таку відмову прийняв.

У судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» уточнив вимоги й просив стягнути заборговану грошову суму солідарно з подружжя ОСОБА_3, які в рівних частках є співвласниками указаної вище квартири.

В письмовому поясненні ОСОБА_3 позов заперечує, вважає, що встановлені позивачем тарифи на послуги є зависокими, а тому, до вирішення його заяви, щодо необґрунтованості таких тарифів, адресованої міжнародному суду, він і не повинен їх оплачувати.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2013 року з відповідачів на користь позивача, в межах позовної давності, стягнуто по 938 гривень 45 копійок на відшкодування боргу і по 114 гривень 70 копійок - на відшкодування судових витрат товариства.

ОСОБА_3 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення - про відмову у позові.

Скаргу обґрунтовувала невідповідністю висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права, а саме, ігнорування судом наданих ним доказів, щодо завищення тарифу на надавані послуги.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині вирішення вимог до ОСОБА_4 слід скасувати і закрити в цій частині провадження, оскільки у цій частині суд постановив його без точного додержанням норм матеріального й процесуального права.

В решті - рішення слід залишити без змін.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що між сторонами існують правовідносини, які витікають з усного договору про постачання позивачем теплової енергії до житла відповідачів. За їх змістом, позивач у березні 2009 року - листопаді 2010 року поставив до житла відповідачів теплову енергію належної якості, ті її спожили, проте оплату за надану послугу вчасно та у повному обсязі не провели.

У зв'язку з цим і відповідно до положень, виписаних у ст. ст. 525- 526, 625 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, з них на користь позивача в межах позовної давності і в рівних частках слід стягнути заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію та судові витрати.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення справи (крім правової долі вимоги до ОСОБА_4), вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Що ж до вирішення вимоги до ОСОБА_4, то у цій частині рішення слід скасувати і закрити в цій частині провадження.

Так, згідно положень глав 51 - 63 ЦК України, розділу У Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник (наймач) житла несе відповідальність по зобов'язанням, що виникають із договору на надання житлово-комунальних послуг, у тому числі і по оплаті за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2009 року - листопаді 2010 року сторони знаходилися у договірних правовідносинах, підставою виникнення яких є дійсний договір про постачання теплової енергії для опалення житла, укладеного між сторонами в усній формі.

Позивач у повній мірі дотримувався умов договору, поставляючи до житла відповідачів теплову енергію належної якості, в той час як ті, з різних мотивів безпідставно її не оплачувала, заборгувавши в межах позовної давності 1 724 гривень 86 копійок.

Іншого, відповідачі належними й допустимими засобами доказування не довели, хоча за ст. 60 ЦПК України то є їх обов'язком.

Оскільки відповідачі в рівних частках були співвласниками квартири, то вони повинні були в рівних частках нести і обов'язок з її утримання, в тому числі, порівну оплачувати послуги с постачання теплової енергії.

Тому з ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути ? частину заборгованої грошової суми та половину судових витрат того.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги в зазначеній частині немає.

Іншу частину боргу слід віднести на рахунок ОСОБА_4

Проте, як вбачається з довідки ДМС України в Миколаївській області та ксерокопії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 13 серпня 2012 року (а.с. - 55, 98), вже на момент звернення позивача до суду з даним позовом ОСОБА_4 померла, а тому фізично не могла бути відповідачем по справі. Усі вимоги, адресовані їй, слід було вирішувати з її правонаступниками, в порядку законодавства про спадкування.

Виявивши цю обставину вже після відкриття провадження у справі, але до ухвалення рішення, районний суд належної уваги їй не надав, в порядку ст. 37 ЦПК України, не притягнув до участі у справі спадкоємців померлої, і ухвалив рішення проти фізичної особи, що померла.

Таке є неприпустимим.

У зв'язку з цим і відсутність у апеляційної інстанції можливості виправити помилку районного суду з залученням спадкоємців відповідача, оскільки ст. 37 ЦПК України, передбачає залучення спадкоємців у разі смерті сторони вже після відкриття провадження у справі, оскаржене судове рішення, в частині вирішення вимоги до ОСОБА_4, підлягає скасуванню, з закриттям, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, провадження за названою вимогою.

Що ж до тверджень ОСОБА_3, про завищення позивачем тарифу на надавані послуги, що як на його думку, дає йому право не оплачувати їх, то воно не може братися до уваги бо суперечить чинному законодавству, що регулює спірні відносити.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 938 гривень 45 копійок на відшкодування боргу за спожиту теплову енергію і 114 гривень 70 копійок судових витрат скасувати, провадження у цій частині закрити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: