Рішення № 33610448, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14354/13 16.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 460,04 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Волчек Н.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 16 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

26.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих. №2739-24/24 від 17.07.2013 Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 460,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у спарві. Розгляд справи призначено на 16.09.2013.

21.08.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист про страхове покриття від моторного (транспортного) страхового бюро України.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі за текстом - Позивач, ПАТ "УСК "Гарант-Авто") та гр. Шматок Г.М. був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу №02-00/00000821/1.1.2.00 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Hyundai", державний реєстраційний номер АА 5661 ІС (далі за текстом - застрахований автомобіль).

10.07.2012 в с. Гореничі відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом -ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "Ваз", державний реєстраційний номер АІ 1987 ВМ (далі за текстом - забезпечений автомобіль), яким керував гр. Вовк В.М.

Гр. Вовк В.М. порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів і застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2012 у справі №3-2465/12 Вовка В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Вартість відновлювального ремонту у зв'язку із пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 19 360,04 грн., що підтверджується рахунком №СЧ-0008875.

Розрахунок розміру страхового відшкодування, яке Позивач виплатив у результаті пошкодження застрахованого автомобіля відповідно до умов Договору страхування складає 18 960,04 грн. з розрахунку: 19 360,04 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 400,00 грн. (франшиза).

Цивільно-правова відповідальність Вовка В.М., який 10.07.2012 керував забезпеченим автомобілем, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія" (далі за текстом - Відповідач, ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія") згідно Полісу №АВ/1110722.

Згідно звіту №1230 вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 21 362,46 грн.

Полісом №АВ/1110722 передбачена франшиза в розмірі 500,00 грн.

На підставі вищезазначеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму збитків, що становить 18 460,04 грн. з розрахунку: 18 960,04 грн. - 500,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 25.02.2013 звернувся до Відповідача із претензією №599-24/24 про відшкодування матеріальної шкоди.

Станом на час розгляду спору Відповідачем не виконано вимогу про сплату відшкодування.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2012 у справі №3-2465/12 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Вовк В.М. правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність Вовка В.М., який 10.07.2012 керував забезпеченим автомобілем, була застрахована у ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" згідно Полісу №АВ/1110722.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з гр. Вовком В.М. полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АА/1110722, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану гр. Вовком В.М. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Ваз", державний реєстраційний номер АІ1987ВМ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Вовком В.М. транспортного засобу "Ваз", державний реєстраційний номер АІ1987ВМ.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 18 460,04 грн. (копія міститься в матеріалах справи). Позивачем вказано, а відповідачем не спростовано, що останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що полісом № АА/1110722 встановлено франшизу в розмірі - 500,00 грн., обґрунтованими є вимоги позивача про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Вовком В.М. транспортного засобу "Ваз", державний реєстраційний номер АІ1987ВМ, складає: 18 460,04 грн. з розрахунку: 18 960,04 (відшкодована шкода) - 500,00 грн. (франшизи за полісом).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ЄДРПОУ 22945712), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, п/р 26501562 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 300335, ЄДРПОУ 16467237), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 18 460,04 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 04 копійки) та судові витрати в сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 23.09.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало