Постанова № 33606070, 11.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 804/10949/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача Сиротюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової служби у Гагарінському районі м.Севастополя Державної податкової служби від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування, оскільки позивач не є спеціальним водокористувачем води.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В тому числі, відповідачем до суду подано заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що висновки викладені в акті перевірки є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи, отже, податкове-повідомлення рішення винесено правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Державною податковою службою у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби згідно з п.п.19-1.1.2, п. 19-1.1 ст. 19-1, п.20.1.1 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 79 Податкового кодексу та на підставі рішення начальника ДПІ у Гагаринському районі м. Севастополя ДПС, оформленого наказом від 25.02.2013 р. №197 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» по питанню повноти нарахування податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. за фактичні обсяги використаної води наданої комунальним підприємством «Севміськводоканал» СМР ТОВ «АТБ-Маркет».

За результатами перевірки складений акт від 20.03.2013 року за №446/01-092/27-05-15.2-20/30487219. Згідно із висновками викладеними в акті перевірки встановлено порушення ТОВ «АТБ-Маркет» п. 324.1 ст. 324, п. 326.2 ст. 326, п. 327.3 ст. 327 Податкового кодексу, відповідно до яких встановлено заниження суми збору за спеціальне використання води у загальному розмірі 1857,25 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 р. в сумі 388,23 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 399,11 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 571,43 грн. та за 4 квартал 2012 р. в сумі 498,48 грн..

На підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520 щодо двох магазинів.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, рішенням від 29.07.2013 року за №7703/6/99-99-10-01-15 Головне управління Міндоходів у м. Севастополі податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Між комунальним підприємством «Севміськводоканал» СМР та ТОВ «АТБ-Маркет» укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до якого КП «Севміськводоканал» СМР забезпечує питною водою відповідної якості, за графіком, відводить воду позивачу, забезпечує відведення стічних вод в систему каналізації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» є абонентом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі договору, який не має власних водозабірних споруд, використовує воду із мереж водопровідно-каналізаційного господарства виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб.

Дозволу на спеціальне водокористування позивач не має, забір води з водних об'єктів із застосування споруд або технічних пристроїв не здійснює, при використанні води не скидає забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, що виключає підстави для висновку про здійснення ним спеціального водокористування у розумінні ст. 48 Водного кодексу України та належність його до платників збору за спеціальне використання водних ресурсів у розумінні ст. 30 цього Кодексу.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивач не здійснює спеціального водокористування у розумінні ст. 48 Водного кодексу України та не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів у розумінні ст. 30 цього Кодексу.

Правова позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвала від 20 квітня 2011 р. справа №К-13593/08, від 30.01.2013 року справа №К-46928/09.

При цьому, згідно п.323.2 статті 323 Податкового кодексу України не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а саме договір №3663 від 01.02.2010 року та розрахунки нормативного споживання та водовідведення на 2012 рік.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520, оскільки позивач не є водокористувачем, який отримує спеціальний дозвіл та не є платником збору за спеціальне водокористування, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової служби у Гагарінському районі м.Севастополя Державної податкової служби від 11.04.2013 року №0000511520 та №0000501520.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко