Рішення № 33604439, 10.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/2964/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора, м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м. Чугуїв до ТОВ "Тетро", м. Чугуїв, Харківська область про стягнення 1252291,47 грн. за участю :

прокурора - Овчарова А.О. за посвідченням № 013755 від 06.12.2012 р.

представника позивача - Горшков В.Д. за довіреністю № 02-39/2147 від 05.07.2013 р.

представника відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Чугуївський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 1252291,47 грн. за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р., яка складається з суми заборгованості станом на 01.07.2013 р. з урахуванням сплачених сум у розмірі 331642,94 грн. та суми пені станом на 01.07.2013 р. у розмірі 920648,53 грн.

Прокурор та представники сторін до початку судового засідання призначеного на 03.09.2013 р., через канцелярію господарського суду 03.09.2013 р. за вх. № Д571/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 03.09.2013 р. за вх. № 32083, надав заперечення проти позовної заяви, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них відповідач вказував, що між сторонами був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р. на умовах, що визначені договором. Однією з умов договору була умова, що в разі прострочення виконання зобов'язання з боку Покупця він сплачує суму у розмірі 1% від не сплаченої в строк суми за кожен день прострочення платежу. При цьому відповідач вказував, що скоріш за все виникла технічна помилка під час підготовки приватним нотаріусом Алексик Т.В. умов договору в частині штрафних санкцій (пені) і попередньою домовленістю між сторонами було формулювання щодо пені в розмірі 1% від не сплаченої в строк суми за кожен місяць прострочення платежу. В разі внесення змін до даного договору в частині нарахування пені, сума пені та заборгованості буде значно зменшена. Тому, виходячи із норми статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Представники сторін, через канцелярію господарського суду 03.09.2013 р. за вх. № 32081, надали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання сторонам додаткового часу для укладання між ними мирової угоди по справі. Дане клопотання судом було долучено до матеріалів справи та в його задоволенні судом було відмовлено.

У судовому засіданні призначеному на 03.09.2013 року була оголошена перерва до 10.09.2013 року о 10:40.

Прокурор та представник позивача до початку судового засідання призначеного на 10.09.2013 р., через канцелярію господарського суду 10.09.2013 р. за вх. № Д592/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.09.2013 р. за вх. № 32889, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та недосягненням на цей час всіх умов мирової угоди по справі. Дане клопотання судом було долучено до матеріалів справи та в його задоволенні господарський суд вважав за необхідне відмовити, оскільки прокурор у судовому засіданні проти нього заперечував, представником позивача не було надано до суду доказів укладення між сторонами мирової угоди по справі та погодження її умов, та сторонами не було надано до суду доказів поважності причин не явки представника відповідача у призначене судове засідання.

В задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову господарський суд вважав за необхідне відмовити, оскільки прокурором не було надано до суду доказів вчинення відповідачем дій по відчуженню свого майна та грошових коштів на своїх розрахункових рахунках в межах ціни позову, яки би свідчили про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення господарського суду по даній справі у майбутньому.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановив наступне.

19.10.2012 р. між Чугуївською міською радою (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетро" (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,7161 га, що знаходиться на території Чугуївської міської ради за адресою: м. Чугуїв, вул. Жадановського, 13, Харківської області для обслуговування адміністративної будівлі, центральних складів, розміщення торгівельних павільйонів та автостоянки.

Згідно п. 1.3. вказаного договору покупець зобов'язується прийняти вказану земельну ділянку загальною площею 0,7161 га та сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно п. 1.4. договору право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору, виникає після повної сплати вартості земельної ділянки, встановлення землевпорядними структурами у м. Чугуєві, Харківської області меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), реєстрації цього договору в міськрайонному управлінні Держкомзему у місті Чугуїв і Чугуївському районі Харківської області та отримання Державного акту на право власності на землю.

Крім того, згідно п. 2.1. договору ціна земельної ділянки відповідно звіту про експертну грошову оцінку складала 1294350,75 грн.

Відповідно п.2.2. вказаного договору ціна земельної ділянки мала бути сплачена покупцем шляхом її перерахування на розрахункові рахунки у такій послідовності:

- авансовий внесок у розмірі 15000,00 грн., який покупець сплатив. Різницю між сумою експертної грошової оцінки та внесеного авансового платежу у розмірі 1279350,75 грн. покупець повинен сплачувати таким чином: 50% суми - протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; а 50% - на протязі 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу рівними частками.

Судом було встановлено, що вказаний договір було нотаріально посвідчено 19.10.2012 р.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 вказаного договору кожна сторона зобов'язувалася виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків. Сторони несуть цивільно-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Відповідно з п. 4.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки покупець був зобов'язаний сплатити вартість земельної ділянки в строки, на умовах та в розмірах, що передбачені розділом 2 цього договору.

Пунктом 6.1. договору було передбачено, що у разі порушення терміну сплати за земельну ділянку покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 відсотка від не сплаченої в строк суми за кожний день прострочення.

Згідно п. 11.1. договору всі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони протягом місяця не досягли домовленості, то спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381 (надалі - Порядок), строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років.

Пунктом 4 порядку передбачалося, що розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Згідно п.5 Порядку у разі порушення строку погашення частини платежу покупець сплачує неустойку відповідно до умов договору купівлі-продажу та закону.

Так, Чугуївською міською радою 31.05.2013 р. за № 02-47/1763 було направлено листа ТОВ "Тетро" з вимогою щодо сплати заборгованості за вищевказаним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р. Однак, станом на 01.07.2013 р. ТОВ "Тетро" заборгованість не була сплачена.

Таким чином, ТОВ "Тетро" повинно було сплатити до 19.11.2012 р. 639675,38 грн., а потім здійснювати платіж рівними частками, але фактично станом на 01.07.2013 р. згідно розрахунку позивача сплатило 372000,00 грн., при необхідності сплатити 703642,94 грн. Також, станом на 01.07.2013 р. розмір пені, нарахованої позивачем відповідачу, складав 920648,53 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем до суду не було подано відповідних контррозрахунків суми заборгованості та пені, та доказів визнання недійсним вищезазначеного договору частково або повністю.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що договір купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р. є дійсним, розрахунки позивача відповідають матеріалам справи, а посилання відповідача у запереченнях проти позову не підтверджуються належними доказами у зв'язку чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно зі ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи умови договору купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р., господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума пені у розмірі 920648,53 грн. та сума заборгованості у розмірі 59642,94 грн., оскільки відповідачем під час розгляд справи до суду були надані докази сплати позивачу сума заборгованості за договором у розмірі 272000,00 грн. у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 25045,83 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України, оскільки спір в даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача та тим, що частина заборгованості була погашена відповідачем після звернення прокурором з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись Порядком здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. N 381, ст. 128 Земельного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро" суми заборгованості у розмірі 272000,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жадановського, буд. 13, ідентифікаційний код 32858763) на користь Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Карла Лібкнехта, буд. 35-А, ідентифікаційний код 21227883) суму заборгованості за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012р. у розмірі 59642,94 грн. та суму пені у розмірі 920648,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жадановського, буд. 13, ідентифікаційний код 32858763) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 25045,83 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.