Ухвала суду № 33604025, 19.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Заборський В.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Лоленко А.В.,

суддів: Азевича В.Б., Ларіної Н.О.,

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію,

за апеляційною скаргою державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 червня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2013 року ДП «Регіональні електричні мережі» звернулось до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 червня 2013 року позовну заяву ДП «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_1 повернуто на підставі п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд для відкриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДП «Регіональні електричні мережі» посилаються на те, що постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви з підстав порушення порядку пред'явлення позову, визначеного ч. 3 ст. 96 ЦПК України, суд не звернув уваги, що нарахована сума боргу є штрафною санкцією внаслідок порушення позивачем Правил користування електроенергією для населення. Факти порушення зафіксовані в Актах порушення № 25671 від 19.07.2010 р., № 26752 від 18.11.2010 р., № 27735 від 30.06.2011 р. В основі позову є вимога сплатити суму боргу, що виникла внаслідок порушення Правил, яка не є заборгованістю по сплаті житлово-комунальних послуг, а тому вказаний позов слід розглядати у позовному провадженні.

Представник позивача Лещенок Ю.М. підтримала доводи апеляційної скарги.

Відповідач, сповіщений про день, час та місце слухання справи рекомендованим поштовим повідомленням, не з'явився.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ДП «Регіональні електричні мережі», суд виходив з того, що позов пред'явлено з порушенням порядку, що визначений ч. 3 ст. 96 ЦПК України, оскільки позовна заява щодо вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. У зв'язку з тим, що позивачем всупереч вказаним вимогам ніяких доказів щодо звернення до суду з зазначеними вимогами в порядку наказного провадження не додано, суд повернув заяву.

Проте погодитися з даними висновками суду неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли вона подана без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Проте п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 9 постанови від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Як вбачається з позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача спричинені збитки внаслідок порушення Правил користування електричною енергією та заборгованість за користування електроенергією.

Вимоги про відшкодування збитків, завданих не облікованим споживанням електроенергії не відносяться до вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та підлягаю розгляду в позовному провадженні.

Окрім того, позивач просить стягнути заборгованість за користування послугою з енергопостачання у сумі 698,42 грн., яка виникла поза межами загального строку позовної давності, що вбачається з розрахунку суми заборгованості доданого до позовної заяви.

Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин і постановив необґрунтовану ухвалу з порушенням норм процесуального права та встановленого порядку, що призвело до неправильного вирішення питання.

Допущена помилка суду першої інстанції є істотною і такою, що не може бути усунута апеляційним судом оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі вирішуються суддею місцевого суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала - скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 312 ч.1 п.3, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задовольнити.

Ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 червня 2013 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: