Рішення № 33603802, 19.09.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.09.2013 Єдиний унікальний номер 422/11451/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Тауса М.М.

при секретарі Попович Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Страхова команія «Країна» у грудні 2012 року звернувся до відповідача ОСОБА_1 з позовом про відшкодування збитків в порядку регресу в якому просить стягнути з відповідача збитки в порядку регресу в сумі 22685 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог у позовній заяві позивач зазначив, що 12.10.2010 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем ДЕУ д/н НОМЕР_8 порушив вимог ПДР України внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Фольксваген д/н НОМЕР_9, який в свою чергу, продовжив некерований рух та здійснив зіткнення з автомобілем Шевроле Авео д/н НОМЕР_10. Позивач, виконуючи договірні зобов'язання за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_11 від 22.03.2010 року на підставі заяв потерпілих осіб від 21.03.2011 року, звіту про оцінку матеріального збитку № 221 від 21.10.2010 року та № 26/10/10 від 18.10.2010 року, страхових актів №№ 10/19677/3.2.29 та 10/18363/3.2.29 відшкодував потерпілим особам заподіяний збиток в загальному розмірі 22685,96 грн. Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання, які передбачені п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди у встановлений строк у зв'язку з чим у позивача виникло право регресної вимоги до позивача про відшкодування збитків.

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в подальшому подав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Позивач посилався на те, що він подавав заяву до ПАТ «Страхова компанія «Країна» про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.10.2010 року, проте, доказів на підтвердження цього в попередньому судовому засіданні не надав.

В подальшому відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, направляв суду заяви про відкладення розгляду справи з різних причин. У судове засідання 19.09.2013 року відповідач ОСОБА_1, а також його представник ОСОБА_3 не з'явилися. Від позивача ОСОБА_1 надійшла чергова заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю. Натомість, документів на підтвердження поважності причин неявки у судове засіданні відповідачем не надано, у зв'язку з чим суд не визнає поважними причини неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача і вважає можливим розглядати справу без його участі на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем ПАТ «Страхова компанія «Країна» 22.03.2010 року видано відповідачеві ОСОБА_1 поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів ВЕ 2851630, яким застрахована відповідальність ОСОБА_1 як власника автомобіля Деу Ланос д/н НОМЕР_8. Період дії полісу з 23.03.2010 року до 22.03.2011 року (а.с. 17).

Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.11.2010 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та на наього накладено адміністративне стягнення за зазначеною статтею у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень (а.с. 17).

Зазначеною постановою судді встановлено, що 12.10.2010 року в 07.45 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Деу Ланос д/н НОМЕР_8 по вул. Енергетичній в місті Дніпропетровську допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген д/н НОМЕР_9 під керування ОСОБА_4, який після цього продовжив некерований рух та скоїв зіткнення з автомобілем Шевроле Авео д/н НОМЕР_10, під керуванням ОСОБА_5 (а.с. 17).

21.03.2011 року власник автомобіля Шевроле Авео д/н НОМЕР_10 ОСОБА_7 звернулася до позивача з заявою про страхове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося з вини ОСОБА_1 (а.с. 3). Згідно висновку № 221 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Шевроле Авео д/н НОМЕР_10 складає 11424,94 грн (а.с.6-9).

Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування № 1967 від 06.04.2011 року розмір відшкодування, що підлягає виплаті потерпілій ОСОБА_7 складає 10914,94 грн.

14.10.2010 року власник автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_9 ОСОБА_8 звернувся до позивача з заявою про страхове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося з вини ОСОБА_1 (а.с. 12). Згідно звіту вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу № 26/10/10 від 17.10.2010 року, вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_9 складає 21431,02 грн (а.с.13).

Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування № 18363 від 09.02.2011 року розмір відшкодування, що підлягає виплаті потерпілій ОСОБА_8 складає 11771,02 грн (а.с. 15).

Відповідно до платіжного доручення № 95 від 01.04.2011 року позивачем перераховано ОСОБА_8 страхове відшкодування в сумі 11853,42 грн. Відповідно до платіжного доручення № 200 від 17.06.2011 року, позивачем перераховано ОСОБА_7 страхове відшкодування в сумі 10991,34 грн. (а.с. 18).

Таким чином, позивачем здійснено відшкодування збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 12.10.2010 року з вини відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 22844,76 грн.

Відповідно до вимог п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції закону від 24.09.2008 року, який діяв на момент виникнення правовідносин, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п. «г» п. 38.1.1. ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, загальні умови виконання зобов'язання зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження його позиції про те, що він повідомляв позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим, суд проходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає, що відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 993 ЦК України, ст.ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_7) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в порядку регресу 22685 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) гривень 96 копійок збитків, заподіяних в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_7) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судові витрати на сплату судового збору в сумі 226 (двісті двадцять шість) гривень 86 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.М. Таус