Ухвала суду № 33603376, 31.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7316/13-к

УХВАЛА

Іменем України

31.07.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши клопотання начальника СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області підполковника податкової міліції Нікольчева С.С. про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Начальник СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області підполковника податкової міліції Нікольчев С.С., за згодою прокурора району, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна .

Свої вимоги мотивує тим, що у У провадженні СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС перебувають матеріали досудового розслідування №32012100200000045 відносно службових осіб ТОВ «Аверс-Сіті» які порушили п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: при розрахунку належного до сплати до бюджету податку на додану вартість за грудень 2011 року, зависили суму податкового кредиту з цього податку на 1 690 895 грн. шляхом безпідставного включення даної суми до рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний звітний період.

Після цього, вищезазначена декларація була подана службовими особами ТОВ «Аверс-Сіті» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів.

Крім цього, згідно висновку спеціаліста №330/22-2/33939099 від 15.08.2012 р. ймовірно вбачається, що ТОВ «Аверс - Сіті» безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 3 358 482,00 грн., тобто у сумі, яка згідно ст. 212 КК України є особливо великою.

Також, згідно матеріалів даного кримінального провадження, відповідно до заяви службові особи ТОВ «Аверс-Сіті», за попередньою змовою групою осіб, вчинили заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства юридичним особам - підприємствам ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» та ТОВ «Пожтехнології», які в даному кримінальному провадженні є потерпілими та цивільними позивачами, через не передання останнім після вводу в експлуатацію об'єктів інвестування - нерухомого майна (квартир, нежитлових приміщень) згідно існуючих договірних зобов'язань, що стороною обвинувачення кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 192 КК України.

При цьому, вказані об'єкти нерухомого майна, права на об'єкти нерухомого майна, шляхом підроблення документів, були «документально» виведені з їх належності ТОВ «Аверс-Сіті» та інвесторів до належності інших осіб та після чого став здійснюватися їх продаж.

Вищезазначеними об'єктами нерухомого майна є:

- квартира АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2;

- квартира АДРЕСА_3;

- квартира АДРЕСА_4;

- квартира АДРЕСА_5;

- квартира АДРЕСА_6;

- квартира АДРЕСА_7;

- квартира АДРЕСА_8 (продана 16.08.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_9 (продана 07.07.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_10 (продана 21.07.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_11 (продана 01.08.2012 р.);

- квартира АДРЕСА_12;

- квартира АДРЕСА_13 (продана 22.09.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_14;

- квартира АДРЕСА_15;

- квартира АДРЕСА_16 (продана 30.09.2011 р.);

- квартира АДРЕСА_17;

- квартира АДРЕСА_18;

- квартира АДРЕСА_19;

- квартира АДРЕСА_20;

- квартира АДРЕСА_21 (продана 04.06.2013 р.);

- нежиле приміщення АДРЕСА_22 (продане 01.08.2012 р.);

- нежиле приміщення АДРЕСА_23.

Таким чином, вищевказані об'єкти нерухомого майна є не тільки такими, що були шляхом підроблення документів підготовані для виведення та виведені із власності ТОВ «Аверс - Сіті» з одночасним позбавленням прав на них ТОВ «Пожтехнології» та ТОВ «Мьолі - Інвест - Україна», тобто одержаними злочинним шляхом, а й такими, що після цього були легалізовані шляхом укладення угод з їх продажу.

В той же час, вищенаведене свідчить про те, що всі перелічені об'єкти нерухомості є об'єктами кримінально протиправних дій та для забезпечення завдань кримінального провадження при викладених обставинах згідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового слідства зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому, необхідність застосування саме арешту вищевказаних об'єктів нерухомого майна, недопущення подальшої легалізації їх як майна, яке здобуте злочинним шляхом, також викликана і наступним.

Тобто, при відсутності накладення арешту на вказані об'єкти нерухомого майна та як наслідок цього при відсутності про це відомостей в реєстрі реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, враховуючи обставини даного кримінального провадження є достатні підстави вважати про здійснення і у подальшому протиправних дій відносно даної нерухомості шляхом укладання угод з ними, які можуть бути здійснені особами, які мають у своєму розпорядженні підроблені документи стосовно даної нерухомості.

Таким чином, це призведе до незабезпечення, передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження та в інший спосіб ніж шляхом накладення арешту на зазначені об'єкти нерухомого майна в цьому випадку завдання кримінального провадження забезпечити неможливо.

Зважаючи на викладене просив постановити ухвалу про арешт майна за адресою: Київська область, смт. Коцюбинський (ЖК «Коцюбинський), а саме:

- квартира АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2;

- квартира АДРЕСА_3;

- квартира АДРЕСА_4;

- квартира АДРЕСА_5;

- квартира АДРЕСА_6;

- квартира АДРЕСА_7;

- квартира АДРЕСА_8;

- квартира АДРЕСА_9;

- квартира АДРЕСА_10;

- квартира АДРЕСА_11 (продана 01.08.2012 р.);

- квартира АДРЕСА_12;

- квартира АДРЕСА_13;

- квартира АДРЕСА_14;

- квартира АДРЕСА_15;

- квартира АДРЕСА_16;

- квартира АДРЕСА_17;

- квартира АДРЕСА_18;

- квартира АДРЕСА_19;

- квартира АДРЕСА_20;

- квартира АДРЕСА_21;

- нежиле приміщення АДРЕСА_22;

- нежиле приміщення АДРЕСА_23.

В судовому засіданні клопотання підтримав.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Стаття 173 КПК України визначає що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку сторони кримінального провадження, який клопотання підтримав, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки, заявником не надано доказів того що майно на яке він просить накласти арешт належить підозрюваному, обвинуваченому або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання начальника СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області підполковника податкової міліції Нікольчева С.С. про арешт майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Дубас Т.В.