Ухвала суду № 33601923, 06.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р.Справа № 820/3840/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - Яковченко О.В.

представника відповідача - Новікова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 820/3840/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер»

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Курганський бройлер», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби № 0000652301 від 21.12.12 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 14404,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.13 р. по справі № 820/3840/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.13 р. по справі № 820/3840/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених а апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 961/22-047/30773272 від 06.12.12 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 36007147), за період з 01.07.11 р. по 31.07.11 р., в якому зафіксовані порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, пов'язані з безпідставним включенням до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО», що спричинило завищено податкового кредиту на 57616,0 грн. по скороченим деклараціям за липень 2011 р.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з відсутністю реального вчинення господарських операцій з вищенаведеним контрагентом, внаслідок чого ТОВ «Курганський бройлер» занизив суму ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (ст. 209 ПК України) (р. 14 скороченої податкової декларації з ПДВ) на суму ПДВ 57616,0 грн., що не призводить до донарахування ПДВ до бюджету, в т.ч. за липень на 57616,0 грн.

Дані висновки відповідача обумовлені тим, що за інформацією, отриманою від Жовтневої МДПІ Миколаївської області, не можливо було провести позапланову документальну перевірку ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО», дане підприємство за місцезнаходженням не виявлено, за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України були виявлені розбіжності між задекларованими зобов'язаннями та податковим кредитом цього підприємства та його контрагентами.

Судом першої інстанції було з'ясовано, що предметом господарської операції між позивачем та ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО» є поставка олії соняшникової. Поставка здійснювалася на підставі рахунку-фактури № СФ-45 від 15.07.11 р. в кількості 33,240 т, що підтверджується видатковою накладною № РН-49 від 15.07.11 р. Отримання товару проведено працівником підприємства позивача ОСОБА_3 за довіреністю № 000826, що підтверджується копією витягу з Журналу реєстрації довіреностей. Податковий кредит за липень 2012 р. позивачем був сформований на підставі податкової накладної № 9 від 15.07.11 р. (ПДВ - 57616,0 грн.). Транспортування товару здійснювалося автопідприємством ТОВ «Альтаир МГ Плюс», вантажовідправник ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО», пункт навантаження с. Софіївка Миколаївської області, вантажоодержувач ТОВ «Курганський бройлер» м. Бориспіль, що підтверджується ТТН № 15/07 від 15.07.11 р. Оплата була проведена платіжним дорученням № 1901899346 від 02.08.11 р.

Наявність вище перелічених документів і їх належне оформлення відповідач не заперечував ні в акті перевірки, ні в подальших документах.

Подальше використання позивачем придбаної олії у власній господарській діяльності підтверджує залученими до матеріалів справи договорами № 10-468/БФ-Ю від 01.01.2010 р. та № 12-121/КБ-Ю від 08.05.12 р. з ТОВ «Комплекс Агромарс» Бориспільська Філія на переробку давальницької сировини. А до цього олія була поставлена на Бориспільський комбікормовий завод цистерною одразу після придбання і в подальшому була транспортована її на Бориспільський комбікормовий завод. ТОВ «Курганський бройлер» оплатив вартість його виготовлення та прийняв послуги по його виготовленню, що підтверджується копіями актів здачі - приймання та банківських виписок.

В постанові суду першої інстанції вказано, що залучені до матеріалів справи документи не мають дефектів форми та змісту, що відповідачем не спростовано.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в акті перевірки та апеляційній скарзі порушення позивачем вимог податкового законодавства пов'язується виключно на недоліках діяльності його контрагента, порушенням порядку звітування та інше.

Але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Така ж позиція і у Верховного Суду України (постанова від 09.09.08 р. у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.10 р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.11 р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.11 р. у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. 244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції зазначив, що згідно п. 44.1 ст. 41 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених ст. 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Оскільки відповідач не надав доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог податкового законодавства по операціям з ТОВ «РОСТ-ІНВЕСТ-АГРО».

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.13 р. по справі № 820/3840/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не виявлено.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне замінити первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка є її правонаступником, оскільки представником відповідача до суду апеляційної інстанції наданий витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Допустити заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 820/3840/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 820/3840/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12.08.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська