Ухвала суду № 33601381, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 818/182/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Шалаєвої

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 818/182/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах (далі за текстом - ДПІ у м. Сумах), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012року №0002041701/23541 про сплату грошових зобов'язань по податку на додану вартість у загальній сумі 121762грн. та №0001781701/23544 про сплату грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 65347,5грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що ним було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі чеків на заправку орендованого автомобіля за усним договором перевезення а також суми ПДВ, сплачені в ціні товару, що не був реалізований на момент формування податкового кредиту.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 08.06.2012р. № 1309/17-1016/НОМЕР_1/99 (а.с.6-28).

Як зазначено в акті перевірки завищення податкового кредиту сталось в результаті порушення вимог пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв до 31.12.2010 року, та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.199.1 ст.199 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, винесено податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012р: № 0001781701/23544 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 65347,50грн., у тому числі за основним платежем - 52278грн. та за штрафними санкціями - 13069,50грн.; № 0000041550/23541 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, на загальну суму 121762грн., в тому числі за основним платежем - 101294грн. та штрафними санкціями - 20468грн. (а.с.29, 30).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості визначених позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки відповідачем встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань на суму 1140,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму ПДВ в розмірі 100154,00 грн.

Заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань на суму 1140,00 грн. ДПІ у м. Сумах обґрунтовує не включенням платником податків до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з вартості відвантаженого ТОВ «КАСКАД-S» товару відповідно до виписаної податкової накладної №183 від 30.01.2009 р.

Операція по реалізації товару за вищевказаною податковою накладною також підтверджується даними розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1, обліком доходів та витрат.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу щодо неправомірного заниження податного зобов'язання на суму 1140,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «КАСКАД-S».

Іншою підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням стало віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у загальному розмірі 78967,93грн. по підприємству з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", ПАТ "УКРНАФТА", ТОВ "ЛІНЕЯ-С", ТОВ "ЕКВІЛА", ТОВ "ЕКФІЛА", ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ", ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД", ТОВ "ЛОРАНТ", ТОВ "ЛОРАНТО", TOB "М1КС ОІЛ", ТОВ "ПСЬОЛ ЛТД", ТОВ "ТД "РІТЕЙЛ К" без належного документального підтвердження використання придбаних у зазначених контрагентів паливно-мастильних матеріалів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач сформував податковий кредит за господарськими операціями по вищезазначеним контрагентам на підставі касових чеків.

Між тим, як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами по справі, позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти списання паливно-мастильних матеріалів та інших документів, які свідчать про використання автотранспорту в межах власної господарської діяльності .

Згідно податкового обліку та самостійно задекларованих ФОП ОСОБА_1 даних, автотранспорт ним в межах господарської діяльності не використовувався, оскільки звіти за забруднення навколишнього природною середовища, які подаються до податкового органу в разі використання в господарській діяльності автотранспорту, приватним підприємцем до ДПІ в м. Суми не подавались.

Так, відповідно до пп.7.4.4 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника та сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням /виготовленням/, не включається до складу податкового кредиту/ Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За правилами п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами у загальному розмірі 78967,93грн.

Наступним порушенням вимог податкового законодавства відповідачем в ході перевірки встановлено, що позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ПП "ТК-АРМАТУРА ЛТД" повторно включено до складу податкового кредиту податкову накладну від 26.08.2010року № 2357 (сума ПДВ - 569,60 грн.), яку було виписано на отриманий 26.08.2010 р. товар, за який було сплачено 02.09.2010 року.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, подвійне включення до складу податкового кредиту податкової накладної від 26.08.2010року № 2357 (сума ПДВ - 569,60 грн.) призвело до порушення вимог податкового законодавства.

Порушення на загальну суму ПДВ - 19355,90грн., по підприємству з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-УКРАЇНА", ТОВ "ЕКО", ПАТ "АГРАРНИК", ТОВ "ГОРОБИНА", ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", виникли в результаті включення до складу податкового кредиту чеків, по придбаним в зазначених магазинах (супермаркетах) в роздріб продовольчих товарів для власного вжитку та які не приймали участі в подальших оподатковуваних операціях, що призвело до недотримання вимог пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» що діяв до 31.12.2010 року, та п.198.3 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового Кодексу України.

Аналогічне порушення на суму ПДВ - 368грн. виникло по ПАТ "СУМИ-ЛАДА" при придбанні автозапчастини та на суму ПДВ - 890,82грн. по ТОВ "ДЦ УКРАЇНА" при придбанні косметичних виробів.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про завищення ФОП ОСОБА_1 задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ на суму 100154,00 грн. та заниження податкових зобов'язань на суму 1140,00 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості прийнятого ДПІ в м.Сумах податкового повідомлення - рішення №0001781701/23544 від 21.06.2012року про сплату грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 65347,5грн., враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заниження податку на доходи фізичних осіб за 2011р. на суму 52278грн., сталось в результаті завищення валових витрат за рахунок тих контрагентів, по яким було встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту з ПДВ.

В ході перевірки податковим органом встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 чистого доходу за 2011 рік в результаті завищення валових витрат за усними договорами з контрагентами на загальну суму 320000,00 грн. без документального підтвердження цих господарських операцій.

Відповідно до п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.ст.3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також встановлено пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995року за №168/704, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України (пункт 2.7 Положення ).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що формування валових витрат позивача за господарськими операціями без складання первинних документів бухгалтерського обліку призвело до заниження позивачем чистого доходу на суму 320000,00 грн. та несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 52278,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість та правомірність прийнятих ДПІ у м. Суми податкових повідомлень-рішень від 21.06.2012року №0002041701/23541 та №0001781701/23544, а також про відсутність обставин для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 818/182/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.