Ухвала суду № 33601327, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 818/690/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/690/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (надалі за текстом - ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому", позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах (надалі за текстом - ДПІ в м. Сумах, відповідач) в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006761502/48975 від 08 жовтня 2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 20425 грн. 98 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10212 грн. 99 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: ст.ст. 2, 3, 13, 19 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п.п. 288.1 - 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 14, 58, 129 Конституції України.

Позивач зазначає, що виконуючи умови договору оренди землі, яким передбачено розмір орендної плати за земельну ділянку 1% від нормативної грошової оцінки та в який жодних змін чи доповнень не вносилось, підприємством у повному обсязі нараховано та сплачено грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, а тому висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за липень 2012 р. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення № 0006761502/48975 від 08 жовтня 2012 року підлягає скасуванню.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік, за результатами якої складено акт №2857/152/01555007 від 20.09.2012 (а.с.6-8).

Перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2012 року, визначений ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земель ні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки, визначене платником податків податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2012 року по вул. 9-го Травня, 13, м. Суми та вул. Харківській, 123, м. Суми становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2012 року на 20425,98 грн., чим було порушено вимоги п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель.

За результатами перевірки 08.10.2012 р. ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006761502/48975, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 30638,97 грн., у тому числі: за основним платежем - 20425,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10212,99 грн. (а.с.4).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0006761502/48975 від 08 жовтня 2012 року є законним та обгрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.1996 між Сумською міською радою та ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" було укладено договори оренди земельних ділянок №28 та №29, відповідно до яких ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" отримано в тимчасове користування на 50 років земельні ділянки, які знаходяться за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 123 та м. Суми, пров. 9-го Травня, 13. Договорами передбачено, що орендна плата на рік становить 1% від грошової оцінки землі.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2012 року, визначений позивачем в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік відповідно до договорів становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII «Плата за землю» Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288.

У відповідності до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Податковим кодексом України встановлено загальнодержавні та місцеві податки і збори. Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України передбачено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно зі ст. 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 та 278 цього Кодексу.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що на момент укладання договорів позивача з Сумською міською радою, нормативну грошову оцінку земельної ділянки було визначено.

Враховуючи викладене, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки для платників податку становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року і подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, в зв'язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з п.п. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, позивач мав самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з врахуванням вимог, встановлених чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до п.п. 12.1.3 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України, належить виключно Верховній Раді України.

Виходячи з положення ст. 92 Конституції України податки й збори, система оподаткування встановлюються виключно законами України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до яких належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. До їх повноважень, відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Таким чином, доводи позивача щодо правомірності обчислення та сплати орендної плати за землю у розмірах, встановлених у договорах, укладених з Сумською міською радою та які є чинними, необґрунтовані.

Враховуючи викладене, позивач, як платник податків з оренди земельної ділянки, у квітні 2012 році неправомірно обчислив та сплатив орендну плату за землю у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки відповідно до договорів оренди.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку на суму зобов'язання за основним платежем у розмірі 20425 грн. 98 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10212 грн. 99 коп.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення № 0006761502/48975 від 08 жовтня 2012 року прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/690/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.