Постанова № 33601256, 18.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.

Справа № 821/3482/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф" ЛТД (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірними дії відповідача щодо встановлення відсутності об'єкту оподаткування при придбанні товару у ТОВ "Альянс Сістемс" на суму витрат 487289, 00 грн. та визнання в акті перевірки від 02.08.2013 року №302/21-03-22-05/23140525 недійсним податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача при придбанні товару у ТОВ "Альянс Сістемс" у липні 2012 року та подальшого продажу позивачем цієї продукції ТОВ "ПТК - ЮГ", а також зобов'язання відповідача відновити в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання позивача по операціям з придбання товару у ТОВ "Альянс Сістемс" та подальшого продажу позивачем цієї продукції ТОВ "ПТК-ЮГ" у липні 2012 року.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає, за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача висновки, зроблені в акті перевірки позивача є не законними та необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не надано право відповідачу робити висновки про встановлення порушень норм цивільного законодавства, а також іншого, крім податкового.

Із письмових заперечень на адміністративний позов вбачається, що відповідач заперечує проти адміністративного позову посилаючись на те, що позивачем було допущено порушень норм чинного законодавства при здійсненні господарських операцій із контрагентами, а тому висновки викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та правомірними.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 29.07.2013 року по 31.07.2013 року відповідачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік на з податку на додану вартість за період липень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Альянс Сістемс" за липень 2012 року та з контрагентами-покупцями за вказаний період, та їх відображення у податковій звітності. За результатами даної перевірки складено акт №302/21-03-22-05/23140525 від 02.08.2013 року.

З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товару у ТОВ "Альянс Сістем" на суму витрат 487289, 00 грн. та суму податкового кредиту 97458, 00 грн. та продажу цієї продукції ТОВ "ПТК-ЮГ" на суму доходів 487289, 00 грн. та суму податкових зобов'язань 97458, 00 грн. у липні 2012 року, які підпадають під п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на підставі вищенаведеного акта перевірки податковим органом не приймалися податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

Крім цього, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було внесено інформацію на підставі акта №302/21-03-22-05/23140525 від 02.08.2013 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за період липень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Альянс Сістемс" за липень 2012 року та з контрагентами-покупцями за вказаний період, та їх відображення у податковій звітності ".

Не погоджуючись з вищенаведеними діями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дії відповідача щодо встановлення відсутності об'єкту оподаткування при придбанні товару у ТОВ "Альянс Сістемс" на суму витрат 487289, 00 грн. та визнання в акті перевірки від 02.08.2013 року №302/21-03-22-05/23140525 недійсним податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача при придбанні товару у ТОВ "Альянс Сістемс" у липні 2012 року та подальшого продажу позивачем цієї продукції ТОВ "ПТК - ЮГ", суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта перевірки позивача, з огляду на отриманий акт №46/22-8/37687664 від 10.01.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альянс Сістемс" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Інвестиційна группа "Каспій-Дон", ТОВ "ДНС Траст", ТОВ "Астролябія 2000" за періоди: червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року" відповідач дійшов висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів позивачу від ТОВ "Альянс Сістемс", а відтак і подальшої реалізації таких товарів.

Як уже судом зазначалося вище, що на підставі вищенаведеного висновку відповідачем не приймалося податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиск прав чи свобод.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Предметом даної позовної вимоги є дії відповідача, пов'язані із викладеним у акті перевірки висновком щодо не реальності господарських операцій по ланцюгу від ТОВ "Альянс Сістемс" до позивача та подальшої реалізації контрагентам. Позивач в позові вказує на відсутність у податкового органу законних підстав для таких висновків, а тому такі дії є неправомірними і порушують його права та інтереси.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту перевірки №302/21-03-22-05/23140525 від 02.08.2013 року.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п. 83.1. ст.83 ПК України).

Відповідно до п. 86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 86.7. ст.86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є безтоварними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично недійсними та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем не приймалося.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні вимоги про визнання протиправними дії відповідача при складанні акта перевірки позивача в частині визнання недійсним податкового кредиту та податкових зобов'язань, слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання позивача по операціям з придбання товару у ТОВ "Альянс Сістемс" та подальшого продажу позивачем цієї продукції ТОВ "ПТК-ЮГ" у липні 2012 року, суд зазначає наступне.

Як уже вище було встановлено судом, що до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було внесено інформацію на підставі акта №302/21-03-22-05/23140525 від 02.08.2013 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за період липень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Альянс Сістемс" за липень 2012 року та з контрагентами-покупцями за вказаний період, та їх відображення у податковій звітності "

Суд зазначає, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу на те, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Як уже судом зазначалося вище, відповідачем не було донараховано позивачу податкового зобов'язання (не прийнято податкового повідомлення-рішення) за результатами встановлених порушень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Альянс Сістемс" та подальшої реалізації таких товарів контрагентам, а тому, суд вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію внесену на підставі акта №302/21-03-22-05/23140525 від 02.08.2013 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за період липень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Альянс Сістемс" за липень 2012 року та з контрагентами-покупцями за вказаний період, та їх відображення у податковій звітності".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеф" ЛТД (код ЄДРПОУ 23140525) судовий збір в сумі 2259, 59 грн. (Дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 59 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8