Постанова № 33601126, 12.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 року Справа № 812/7487/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 4201,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року Первомайський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 4201,36 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у громадянка ОСОБА_1, зареєстрована в Первомайському міському центрі зайнятості як шукаюча роботу 24.10.2012, у статусі безробітної перебувала з 31.10.2012.

Згідно службової записки головного спеціаліста відділу організації працевлаштування населення 19.07ю2013 виявлено, що громадянка ОСОБА_1 зареєстрована як приватний підприємець з 28.05.2010. В заявах при реєстрації у центрі зайнятості в якості безробітної ОСОБА_1 не вказала, що зареєстрована в якості приватного підприємця.

19.07.2013 спеціалістом Центру зайнятості запропоновано ОСОБА_1 надати до Центру зайнятості довідку від державного реєстратора про закриття підприємницької діяльності, або Витяг з Єдиного державного реєстру. Після надання Витягу з'ясовано, що державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру не внесено.

Стосовно громадянки ОСОБА_1 прийнято рішення про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на загальну суму 4201,36 грн.

На підставі ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вказана сума боргу у розмірі 4201,36 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У судове засідання прибув представник позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заперечення проти позову, згідно яких заперечував проти задоволення позовної заяви Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 4201,36 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2013 на підставі ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Первомайському міському центрі зайнятості з 31.10.2012 по 19.07.2013 та отримала допомогу по безробіттю за період з 31.10.2012 по 18.07.2013 у сумі 4201,36 грн.

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 22.12.2010 внесено рішення ФОП ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

24.10.2012 відповідач звернулась до Первомайського міського центру зайнятості з заявою, в якій просила зареєструвати її як шукаючу роботу та повідомила під власний підпис, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.15).

31.10.2012 відповідач звернулась до Первомайського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.16).

Згідно довідки Первомайського міського центру від 31.07.2013 ОСОБА_1 за час перебування на обліку отримала грошову допомогу в розмірі 4201,36 грн. (а.с.14).

24 липня 2013 року працівниками Первомайського міського центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_1 отримала статус безробітної в Первомайському МЦЗ 31.10.2012. Центром зайнятості виявлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, тому, на реєстрацію в Центрі зайнятості не мала права. За подання недостовірних даних знята з обліку з 19.07.2013 (а.с.10).

Згідно ч.17 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.07.2013, внесено рішення фізичної особи - підприємця про припинення підприємницької діяльності, про що внесено реєстраційну дію - 22.12.2010 №23880050003004081. Запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 до єдиного державного реєстру після 22.12.2010 не вносилось.

Таким чином, суддею встановлено, що на дату реєстрації в Центрі зайнятості ОСОБА_1 перебувала в стані припинення підприємницької діяльності, запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено не було. Внаслідок чого, на момент набуття статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю відповідач була зареєстрована як фізична особа - підприємець, а тому, відносилась до зайнятого населення.

Наказом Первомайського міського центру зайнятості №52 від 25.07.2013 ОСОБА_1 запропоновано повернути у добровільному порядку суму виплаченого матеріального забезпечення. Відповідач на рахунок Первомайського міського центру зайнятості вказані кошти не повернула.

Таким чином, громадянка ОСОБА_1 у період перебування на обліку в Центрі зайнятості відносилася до категорії зайнятого населення, була фізичною особою - підприємцем та при заповненні заяви про надання статусу безробітного про це не повідомила спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, незаконно отримана допомога по безробіттю, що підлягає стягненню з відповідача, складає 4201,36 грн.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення вартості наданих соціальних послуг у сумі 38973,39 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 4201,36 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1; і.н.НОМЕР_1) на користь Первомайського міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю у сумі 4201,36 грн. (тридцять чотири тисячі двісті одна гривня 36 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Кравцова