Ухвала суду № 33601016, 13.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 вересня 2013 р. Справа №804/11989/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ількова О.В.,

при секретарі - Мофі І.В.,

за участю:

представника позивача - Мадалиць В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСНО" про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2013р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСНО" про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна.

У судовому засіданні представник заявника вимоги, викладені в поданні підтримав, просив задовольнити подання в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце був повідомлений належним чином згідно вимог КАС України. 13.09.2013 року надіслав до суду заперечення на подання. У запереченнях представник відповідача просив суд відмовити у прийнятті подання, а у разі прийняття подання про обґрунтованість застосування адміністративного арешту - провадження у адміністративній справі закрити. Посадові особи заявника не були допущені до перевірки, оскільки відповідачем заперечується наявність у податкового органу підстав для проведення перевірки та заперечується законність проведення такої перевірки. Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОСНО" оскаржено до суду наказ про призначення перевірки.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання

Заслухавши пояснення представника заявника, представника відповідача, суд приходить до таких висновків.

Статтею 183-3 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі, зокрема, подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСНО" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Наказом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 серпня 2013 року № 255 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСНО» за період з 01 лютого по 28 лютого 2012 року та з 01 жовтня по 30 жовтня 2013 року.

Судом встановлено, що 10 вересня 2013 року при виході на перевірку за адресою підприємства посадові особи ТОВ «КРОСНО» відмовились у допуску до проведення перевірки.

Заявником 10 вересня 2013 року було складено акт № 312/223/32608530 про відмову платника податків у допуску для здійснення позапланової виїзної перевірки.

Рішенням начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11 вересня 2013 року застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСНО», що перебуває за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 122 Е корп. 5, кв.12, м. Дніпропетровськ.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 81.2 статті 82 Податкового кодексу України встановлено, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску службових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких причин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

У відповідності з п. 94.3, п. 94.4, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання органу державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.183-3 КАС України, норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами КАС України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У частині дев'ятій Листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011р. за №149/11/13-11 зазначено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу позивача від 27 серпня 2013 року № 255 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кросно» (код ЄДРПОУ 32608530).

Зважаючи на вищевикладене, на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі підлягає закриттю оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює, що відповідні вимоги підлягають розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, але в загальному порядку позовного провадження.

Закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 69, 71, 157, 165, 167, 183-3, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по поданню Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСНО" про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області право на звернення до адміністративного суду з вимогами про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна в загальному (позовному) порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровский окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 13 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) В.В ІльковЗ оригіналом згідно Ухвала не набрала законної сили 13.09.2013р. Суддя В.В. Ільков