Постанова № 33601003, 18.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 821/3501/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Лисенка В.О.,

представників відповідача - Мірошніченка О.В., Гілевської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсонська міська друкарня" (далі - позивач, ПАТ "Херсонська міська друкарня") звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. № 0005802200, яким позивачу зменшено суму від"ємного значення за 2012 рік на 223709 грн. у зв"язку із застосуванням звичайних цін, № 0005762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у зв"язку із застосуванням звичайних цін на 68244,25 грн., з яких за основним платежем на 56461 грн., за штрафними санкціями на 11783,25 грн., № 0005772200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 7726,25 грн., з яких за основним платежем на 6181 грн., за штрафними санкціями на 1545,25 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у акті перевірки зроблено необґрунтований висновок про заниження валового доходу підприємства, отриманого від надання приміщень в оренду за цінами, що є нижчими звичайних цін, пов"язаній особі. При проведенні перевірки перевіряючими не досліджувався ринок договорів з ідентичними товарами, не враховувалися такі умови договорів, зокрема, як площа приміщення, розмір орендної плати за 1 кв. м, якість і поверх приміщення. Всі ці обставини, які не було досліджено при проведенні перевірки, впливають на визначення ціни орендної плати. Зазначає, що при наданні приміщень в оренду, ПАТ "Херсонська міська друкарня" ціна оренди зазначалася в публічному оголошенні - газеті "Новий формат" № 21(95) 13-19 червня 2007 року. Тому підприємство правомірно визначило звичайну ціну орендної плати. Крім того, вважає протиправним визначення грошових зобов"язань з податку на додану вартість у сумі 7726,25 грн., оскільки реальність здійснення господарських відносин з ПП "Поліграфмайстер-Південь" підтверджується первинними бухгалтерськими документами. На час здійснення господарських операцій ПП "Поліграфмайстер-Південь" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, було зареєстровано в ЄДРПОУ. Вказує на те, що підприємство не повинно нести відповідальність за порушення, допущені контрагентом у 2 ланцюгу постачання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, оскільки відповідачем не вірно визначена середньоринкова вартість орендної плати нерухомого майна, так як не враховані всі критерії орендованих нежитлових приміщень. Зазначив, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2013 р. № проведено у зв'язку з визнанням безтоварними правочинів, укладених з ПП "Поліграфмайстер-Південь" на поставку товарів у вересні 2012 року. На думку представника позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Поліграфмайстер-Південь" до податкового кредиту вересня 2012 року.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, оскільки ПАТ "Херсонська міська друкарня" правомірно зменшено податковий кредит вересня 2012 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПП "Поліграфмайстер-Південь", оскільки ці відносини мали безтоварний характер. Вказані висновки зроблено на підставі акту від 09.04.2013 р. № 649/22-34/33720461/26 ДПІ у Київському районі м.Одеси про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Поліграфмайстер-Південь" з питань правових відносин із платниками податків - ТОВ "Браво СРЛ" за вересень 2012 року, яким встановлено неможливість здійснення фактичного постачання ПП "Поліграфмайстер-Південь" товарів у вересні 2012 року, так як ТОВ "Браво СРЛ" не знаходиться за юридичною адресою, а тому неможливо провести зустрічну звірку. Тому висновки акту перевірки щодо безтоварності операцій між ПАТ "Херсонська міська друкарня" та ПП "Поліграфмайстер-Південь" є обґрунтованими. Крім того, позивачем до складу витрат віднесено вартість послуг оренди нежитлових приміщень, у тому числі і пов"язаним особам, за цінами, нижчими за звичайні. Просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 17.07.2013 р. по 06.08.2013 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Херсонська міська друкарня" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.08.2013 р. № 388/21-03-22-01/05511030.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1. пп.7.4.1, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 ПК України, в результаті чого завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування, пов"язаним особам в сумі 225796 грн., в тому числі: ІV квартал 2010 року - 19506 грн., І квартал 2011 року - 17499 грн., ІІ квартал 2011 року - 17499 грн., ІІІ квартал 2011 року - 17499 грн., ІV квартал 2011 року - 17499 грн., І квартал 2012 року - 23824 грн., ІІ квартал 2012 року - 35968 грн., ІІІ квартал 2012 року - 38251 грн., ІV квартал 2012 року - 38251 грн.;

2. пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України, в результаті чого завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування в сумі 87415 грн., в тому числі: ІV квартал 2010 року - 6502 грн., І квартал 2011 року - 5833 грн., ІІ квартал 2011 року - 5833 грн., ІІІ квартал 2011 року - 5833 грн., ІV квартал 2011 року - 5833 грн., І квартал 2012 року - 5917 грн., ІІ квартал 2012 року - 6347 грн., ІІІ квартал 2012 року - 38110 грн., ІV квартал 2012 року - 7207 грн.;

3. пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.188.1 сь.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 62642 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2010 року - 1734 грн., листопад 2010 року - 1734 грн., грудень 2010 року - 1734 грн., січень 2011 року - 1555 грн., лютий 2011 року - 1555 грн., березень 2011 року - 1555 грн., квітень 2011 року - 1555 грн., травень 2011 року - 1555 грн., червень 2011 року - 1555 грн., липень 2011 року - 1555 грн., серпень 2011 року - 1555 грн., вересень 2011 року - 1555 грн., жовтень 2011 року - 1556 грн., листопад 2011 року - 1556 грн., грудень 2011 року - 1556 грн., січень 2012 року - 1578 грн., лютий 2012 року - 1578 грн., березень 2012 року - 2792 грн., квітень 2012 року - 2792 грн., травень 2012 року - 2792 грн., червень 2012 року - 2878 грн., липень 2012 року - 3031 грн., серпень 2012 року - 3031 грн., вересень 2012 року - 9212 грн., жовтень 2012 року - 3031 грн., грудень 2012 року - 3031 грн. Позивачем було подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 22.08.2013 р. № 12.78/10/2.1-03-22-01-05, якою висновок акту перевірки викладено в наступній редакції.

Перевіркою ПАТ "Херсонська міська друкарня" встановлено порушення:

1. п.1.20 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України, в результаті чого завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування на загальну суму 223709 грн., у тому числі по періодах: за ІV квартал 2010 року на суму 26008 грн., за І квартал 2011 року на суму 49340 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 72672 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 96004 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 119336 грн., за І квартал 2012 року на суму 149077 грн., за І-ІІ квартали 2012 року на суму 101890 грн., за І-ІІІ квартали 2012 року на суму 178251 грн., за І-ІV квартали 2012 року на суму 223709 грн.;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2012 року на суму 6181 грн.;

3. п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.188.1 ст.188 ПК України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 56461 грн. у зв"язку з застосуванням звичайних цін, в тому числі по періодах: жовтень 2010 року - 1734 грн., листопад 2010 року - 1734 грн., грудень 2010 року - 1734 грн., січень 2011 року - 1555 грн., лютий 2011 року - 1555 грн., березень 2012 року - 1555 грн., квітень 2011 року - 1555 грн., травень 2011 року - 1555 грн., червень 2011 року - 1555 грн., липень 2011 року - 1555 грн., вересень 2011 року - 1555 грн., листопад 2011 року - 1556 грн., грудень 2011 року - 1556 грн., січень 2012 року - 1578 грн., лютий 2012 року - 1578 грн., березень 2012 року - 2792 грн., квітень 2012 року - 2792 грн., червень 2012 року - 2878 грн., липень 2012 року - 3031 грн., серпень 2012 року - 3031 грн., вересень 2012 року - 3031 грн., жовтень 2012 року - 3031 грн., листопад 2012 року - 3031 грн., грудень 2012 року - 3031 грн.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ПАТ "Херсонська міська друкарня" надавала в оренду приміщення за цінами, нижчими за звичайні, у тому числі пов"язаним особам, а саме: ПП "Губернія", ПП "Компроміс-Медіа", ОСОБА_4, котрі є засновниками ПАТ "Херсонська міська друкарня" та особам, які не є платниками податку на прибуток чи сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, а саме: ПП "Рекламне агентство "Ельф", ПП Нагібін, ПП ОСОБА_5 Крім того, ПАТ "Херсонська міська друкарня" надавала в оренду приміщення іншим суб"єктам господарювання, які не є пов"язаними особами з ПАТ "Херсонська міська друкарня" та є платниками податку на прибуток за ставкою, яка відповідає ставці податку на прибуток перевіряємого підприємства, за цінами, що відрізняються більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни, а саме: ПП "Наталі-Медіа", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Союздрук".

У зв"язку з цим ДПІ у м.Херсоні зазначило про порушення позивачем п.1.20 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.153.2.1,пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України, п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.188.1 ст.188 ПК України, внаслідок чого завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування на загальну суму 223709 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 56461 грн.

Також під час проведення перевірки ревізором був використаний акт ДПІ у Київському районі м.Одеси від 09.04.2013 р. № 649/22-34/33720461/26 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Поліграфмайстер-Південь" з питань правових відносин з ТОВ "Браво СРЛ" за вересень 2012 року. Цим актом встановлено відсутність у ПП "Поліграфмайстер-Південь" об"єктів, які підпадають під визначення ст.ст.185, 188, 200 ПК України, та дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року з відповідними додатками, не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Браво СРЛ" та при продажу товарів на адресу покупців першої ланки у ланцюгу формування податкових зобов"язань з податку на додану вартість. Задокументовані ПП "Поліграфмайстер-Південь" операції з придбання товару невідомого походження у ТОВ "Браво СРЛ" та його подальшої реалізації на адресу ПАТ "Херсонська міська друкарня" здійснювалися без мети настання правових наслідків, виключно з метою заниження об"єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 6181 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. № 0005802200, яким позивачу зменшено суму від"ємного значення за 2012 рік на 223709 грн. у зв"язку із застосуванням звичайних цін, № 0005762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у зв"язку із застосуванням звичайних цін на 68244,25 грн., з яких за основним платежем на 56461 грн., за штрафними санкціями на 11783,25 грн., № 0005772200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 7726,25 грн., з яких за основним платежем на 6181 грн., за штрафними санкціями на 1545,25 грн.

І. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. № 0005772200.

Як вже зазначалося, підставою для його винесення стали висновки відповідача про безтоварність операцій між ПАТ "Херсонська міська друкарня" та ПП "Поліграфмайстер-Південь" у вересні 2012 року. За результатами операцій з вказаним контрагентом позивачем до податкового кредиту вересня 2012 року було віднесено ПДВ у розмірі 6181 грн.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ПАТ "Херсонська міська друкарня" та ПП "Поліграфмайстер-Південь" виникли на підставі договору № 101 від 03.09.2012 р. Договором передбачено, що продавець (ПП "Поліграфмайстер-Південь") зобов"язується забезпечити наявність товару на складі продавця не пізніше 90 днів з дати надходження письмової заявки покупця. При наявності товару на складі продавця, передати товар і документи, які до нього відносяться, не пізніше 3 робочих днів з дати надходження оплати і письмової заявки покупця. Забезпечити доставку товару покупцю, якщо це передбачено додатком до цього договору. Продавець зобов"язується оплатити товар, поставлений по кількості і якості, що відповідає умовам даного договору і в передбачений ним строк на користь продавця (п.3 договору).

На виконання умов договорів ПП "Поліграфмайстер-Південь" було поставлено ПАТ "Херсонська міська друкарня" товар загальною вартістю 37083 грн., з яких ПДВ - 6180,50 грн. Факт поставки товару підтверджується рахунками-фактурами від 10.09.2012 р. № СФ-0001003, від 13.09.2012 р. № СФ-0001024, видатковими накладними від 10.09.2012 р. № РН-0000996, від 13.09.2012 р. № РН-0001018, податковими накладними від 10.09.2012 р. № 37, від 13.03.2012 р. № 59.

Перевезення товару здійснювалося залізничним транспортом згідно вантажних декларацій від 10.09.2012 р., 13.09.2012 р.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, вантажних декларацій, платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "Поліграфмайстер-Південь", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП "Поліграфмайстер-Південь" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Поліграфмайстер-Південь" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Поліграфмайстер-Південь" вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Поліграфмайстер-Південь" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Суд зазначає, що на час здійснення господарських операцій ПП "Поліграфмайстер-Південь" мало свідоцтво платника ПДВ, що не заперечується податковим органом, а тому мало право виписувати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ про відсутність ПП "Поліграфмайстер-Південь" за юридичною адресою.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до податкового органу податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Зі змісту акту перевірки ПАТ "Херсонська міська друкарня" та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, слідує, що фактично ДПІ у м.Херсоні ставить в провину позивачу порушення, які допущено контрагентом-постачальником ПП "Поліграфмайстер-Південь" - ТОВ "Браво СРЛ".

Між тим, за приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Херсонська міська друкарня" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. № 0005772200.

ІІ. Що стосується податкових повідомлень-рішень від 27.08.2013 р. №№ 0005802200, 0005762200.

Підставою для прийняття цих податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача щодо застосування звичайних цін.

Відповідно до пп.153.2.2 п.152.2 ст.153 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Порядок визначення грошових зобов"язань і застосування звичайних цін регулювався ст.39 ПК України. Зокрема, п.39.15 ст.39 ПК України було визначено процедуру узгодження грошових зобов"язань. Так, даний пункт цієї статті мав наступний зміст: за результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 04.07.2013 р. № 408-VII ст.39 ПК України викладено в новій редакції. Визначено, що прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу (пп.39.5.2.22 пп.39.5.2 п.39.5 ст.39 ПК України); оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу (пп.39.5.2.23 пп.39.5.2 п.39.5 ст.39 ПК України). Згідно п.1 Прикінцевих положень вказаний Закон набирає чинності з 1 вересня 2013 року.

Положеннями ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення №№ 0005802200, 0005762200 винесено 27.08.2013 р., тобто, до внесення змін у ст.39 ПК України згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", з урахуванням ст.5 КАС України, суд застосовує ст.39 ПК України в редакції до 01.09.2013 р.

Відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об"єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Пунктом 5.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012 р. № 1236, передбачено, що з 1 січня 2013 року, у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного із застосуванням звичайних цін, або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення відкликається з урахуванням вимог пункту 39.15 статті 39 розділу I Кодексу.

Спірні податкові повідомлення-рішення складено ДПІ у м.Херсоні 27.08.2013 р. ПАТ "Херсонська міська друкарня" звернулося до суду з адміністративним позовом про їх скасування 06.09.2013 р., у зв"язку з чим відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України податкові повідомлення-рішення №№ 0005802200, 0005762200 вважаються відкликаними.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №№ 0005802200, 0005762200 відкликані, то відсутні підстави для їх скасування, так як у позивача на час звернення до суду відсутні обов'язки щодо сплати грошових зобов'язань, обчислених за цими податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Херсонська міська друкарня" в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2013 р. №№ 0005802200, 0005762200 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 27.08.2013 р. № 0005772200

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 вересня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6