Постанова № 33600839, 17.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

lass="fs91">ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року

Справа № 808/6489/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Запорізькому районі

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне»

Інституту олійних культур Національної академії

аграрних наук України»

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» про стягнення податкового боргу у розмірі 26 481,53 грн./P>

В адміністративному позові вказано, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначеної суми податкового зобов’язання у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2013 року, поданого 15.04.2013 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Зазначена сума є узгодженою та на час звернення до суду не сплаченою. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн.

17.09.2013 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області 12.05.2004, про що свідчить Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.06.2013 № 16724563.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено з матеріалів справи за Державним підприємством «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн., який виник на підставі наступного.

15.04.2013 відповідачем до податкового органу подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 1 квартал 2013 року, в якому відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26 481,53 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ст. 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно зі п.п. 162.1.3 п.162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платники податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26 481,53 грн. не була сплачена у строки та в порядку, визначеному податковим законодавством, тому набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Запорізькому районі м. Запоріжжя, вжила заходи, передбачені ст. 59 Податкового кодексу України, а саме відповідачу 22.08.2012 вручена податкова вимога форми «Ю» №44 від 17.08.2012, про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Відповідно до пп. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У відповідності до п.п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що Державним підприємством «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені вимоги Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області по стягненню з Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» про стягнення податкового боргу – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 32405397) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 481,53 грн. (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 53 копійки) на користь Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз