ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2013 р. Справа №801/942/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - Гаркуша Н.М., довіреність від 12.02.2012 року,
від відповідача - Бондаренко О.І., довіреність від 13.03.2013 року,
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське»
до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим
про визнання протиправними дій та скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим про визнання протиправними дій та скасування припису № 870 від 29.12.2012 року про усунення порушень вимог земельного законодавства. Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 26.11.2012 року по 14.12.2012 року відповідачем була проведена перевірка, за результатами якої складено акт перевірки та припис від 29.12.2012 року № 870, з якого вбачається, що земельні ділянки загальною орієнтованою площею 517,1749 га використовуються ПСП «Чернишевське» на підставі договорів оренди з громадянами, що не пройшли державну реєстрацію, що є порушенням вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України. Відповідачем встановлений тридцятиденний строк для усунення вказаних порушень. Позивач вважає дії відповідача під час проведення перевірки та припис протиправними, оскільки останні вчинені із порушенням вимог діючого законодавства та не відповідають дійсним обставинам.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, а також зазначив, що сам факт відсутності реєстрації не може бути порушенням, оскільки процес та терміни проходження процедури цієї реєстрації не залежать від ПСП «Чернишевське», а тому встановлення тридцятиденного строку для державної реєстрації є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, а також пояснив, що відповідач діяв у повній відповідності із вимогами діючого законодавства, його висновки мотивовані, оскільки договори оренди з громадянами не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, а для усунення виявленого порушення встановлений максимальний строк, якій передбачений законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" (код ЄДРПОУ 31680841, адреса: 96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове, вулиця Кірова, буд. 2-А) зареєстроване 06.02.2002 року Роздольненською районної державною адміністрацією АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №437696 (а.с.79).
Судом встановлено, що у період з 26.11.2012 року по 14.12.2012 року посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в АР Крим була проведена планова перевірка дотримання ПСП "Чернишевське" вимог земельного законодавства та відповідності атестаційним вимогам насінництва.
За результатами планової перевірки державними інспекторами 14.12.2012 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким було встановлено, що ЧСП «Чернишевське» використовує земельні ділянки загальною орієнтовною площею 517,1749 га, належну пайщикам - громадянам України, без правовстановлюючих документів на неї, а саме за наявності 90 договорів оренди цих земельних ділянок, які не пройшли відповідну державну реєстрацію, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.
На підставі наведеного акту був складений припис № 870 від 29.12.2012 року про необхідність усунення порушень земельного законодавства та реєстрації у тридцятиденний строк у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України зазначених договорів оренди укладених з фізичними особами - пайщиками.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним приписом, мотивує свою незгоду тим, що він був складений та надісланий з порушенням порядку, який передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не відповідає вимогам цього закону, та окрім того відповідачем не були враховані терміни проходження процедури реєстрації договорів оренди, які не залежать від ПСП «Чернишевське», тим самим порушуючи його право та законні інтереси, за захистом яких позивач був вимушений звернутися до суду.
Перевіряючи законність вказаних дій відповідача і винесених на підставі таких дій та висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, що затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011 встановлено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Відповідно до п.п.1 п. 4 вказаного Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності
Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Суд зазначає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає процедуру проведення перевірок суб'єктів господарювання, яким є відповідач у даній адміністративній справі.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно ч. 4 ст. 5 вищевказаного Закону України органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суд зазначає, що на виконання щорічного плану перевірок на 4-ий квартал 2012 року відповідачем прийнятий наказ №420/0 від 23 листопаду 2012 року про проведення перевірки ПСП «Чернишевське» (а.с.33-34), на підставі якого посадовим особам було видане направлення № 4783/4 від 23.11.2012 року про проведення перевірки (а.с.55). Зазначене повідомлення було направлене позивачу, про що зроблений відповідний запис в журналі реєстрації вихідної кореспонденції (а.с.60-61).
Частиною 6 статті 7 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Планування та проведення перевірок з питань державного контролю за використанням та охороною земель Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим, що є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України, яка є центральним органом виконавчої влади, відноситься до випадків обов'язковості виконання наказу Державного комітету України по земельним ресурсам 12.12.2003 року N312.
Таким чином, в даному випадку спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини державного нагляду (контролю) у конкретній сфері діяльності є наказ Державного комітету України по земельним ресурсам 12.12.2003 року N312.
Так, останнім пунктом 5.1. Порядку №312 визначено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Пунктом 5.2. визначено, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.
Пунктом 5.3. визначено, що акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам.
Таким чином, зазначеними положення передбачене не тільки безпосереднє вручення, але й надсилання акту перевірки юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.
У разі надсилання акту поштою, на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що акт перевірки від 14.12.2012 року, був направлений відповідачу 14.12.2012 року рекомендованим листом, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.56).
Щодо зауважень позивача про порушення відповідачем вимог законодавства в частині внесення припису № 870 від 29.12.2012 року, суд зазначає наступне.
У відповідності частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до п. 8 ст. 7 8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З наведених норм вбачається, що припис не є документом, яким суб'єкт господарювання притягується до відповідальності за виявленні порушення, а лише надає строк на їх добровільне усунення без застосування будь-яких санкції з боку органу державного нагляду, а тому наведений строк у п'ять днів несе рекомендаційний характер.
Окрім того, у будь-якому випадку недотримання формальних термінів складання припису не свідчить про відсутність порушень, зафіксованих у акті перевірки та встановлених у цьому приписі.
Стосовно порушення ПАТ "Чернишевське" вимог земельного законодавства, а саме: відсутності державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, встановленого оскаржуваним приписом, судом встановлено наступне.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Як вбачається з матеріалів справи, ПСП «Чернишевське» на території Роздольненського району АР Крим для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються земельні ділянки загальною орієнтованою площею 9062,27 га, з яких 8106,31 земель використовуються на підставі договорів оренди, що укладені ПСП «Чернишевське» з власниками земельних ділянок та власниками земельних часток (паїв), 392,5571 га - на підставі договорів оренди, що укладені з власниками земельних часток (паїв), 563,4056 га - на підставі трьох договорів оренди, що укладені з Роздольненською РДА.
Відповідно з вимогами ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що земельні ділянки загальною орієнтовною площею 517.1749 га використовуються ПСП «Чернишевське» на підставі 90 договорів оренди з громадянами, що не пройшли обов'язкову державну реєстрацію.
Таким чином, оскаржуваним приписом обґрунтовано встановлено порушення вимог земельного законодавства, а саме статей 125, 126 Земельного кодексу України, у порушення яких ПСП «Чернишевське» без наявності правовстановлюючих документів використовуються земельні ділянки для розміщення об'єктів нерухомого майна, яке належить ПСП «Чернишевське».
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлену судом правомірність дій Державної інспекції сільського господарства в АР Крим щодо проведення планової перевірки дотримання ПСП "Чернишевське" вимог земельного законодавства та відповідності атестаційним вимогам насінництва, суд приходить до висновку що відповідач при внесенні припису № 870 від 29.12.2012 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, судом встановлено, що у період з 26.11.2012 року по 14.12.2012 року позивачем було подано 93 заяви до Міжрайонного Управління Держземагенства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим на державну реєстрацію договори оренди з власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в результаті оброблення яких 42 було зареєстровано. Інші договори не були зареєстровані у зв'язку із відсутністю даних про земельну ділянку в АС ДЗК, через наявну державну реєстрацію договору оренди з іншим землекористувачем та з інших причин.
З 01.01.2013 року у повноваження Міжрайонного Управління Держземагенства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим державної реєстрації договорів оренди не входить.
Таким чином, відносно строків усунення порушень земельного законодавства у кількості 30 днів встановлених оскаржуваним приписом та порядку державної реєстрації оренди земельних ділянок, яку необхідно провести для усунення цих порушень, суд звертає увагу, що з 01.01.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції та його територіальні управління юстиції, від імені Міністерства юстиції вказані функції виконує Державна реєстраційна служба України та її структурні територіальні підрозділи.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01.07.2004 року № 1952-VI - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та не житлові приміщення.
Статтею 3 частини 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території на який діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків коли: державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія; та у випадку коли державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майно, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом яким вчинено таку дію.
Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Процедура проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень детально регулюється Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 року № 703.
Так згідно пп. 5 п 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно.
Отже, виходячи з вищезазначеного відповідним органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Роздольненському районі АР Крим є реєстраційна служба Роздольненського районного управління юстиції в АР Крим та відповідний нотаріус, який є спеціальним суб'єктом на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Таким чином, для державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки, власники земельних ділянок повинні зареєструвати своє право у Державному реєстрі прав в порядку визначеному Законом, та Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703, після чого стане можливим проведення реєстрації похідного права - оренди, за заявою встановленої форми яку має право подати на реєстрацію, що не перевищує чотирнадцяти і робочих днів, до реєстраційної служби за місцезнаходженням об'єкту нерухомого майна, право набувач (орендатор) в строк.
Суд звертає увагу, що законодавством у сфері державної реєстрації прав не встановлено правонаступництва органів державної реєстрації прав у зазначеній сфері, тобто переходу прав і обов'язків від органів земельних ресурсів або інших органів, які до 01.01.2013 проводили реєстрацію речових прав, у тому числі реєстрацію оренди земельних ділянок, у зв'язку з чим Міжрайонне Управління Держземагенства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим не передавало заяви на реєстрацію договорів оренди, з власниками земельних ділянок, до Реєстраційної служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим.
Відповідачем при винесені оскаржуваного припису не були враховані вищезазначені зміни в законодавстві, які унеможливлюють виконання ПАТ «Чернишевське» його виконання в частині встановленого тридцяти денного строку для усунення порушення вимог земельного законодавства, та в подальшому, неминуче призведуть до виявлення повторного порушення, що є недопустимим.
Таким чином, суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» необхідно визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 29.12.2012 року №870 в частині встановлення строку щодо усунення порушення вимог земельного законодавства у тридцятиденний строк.
За таких обставин, позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючі, що вимоги позивача задоволені частково, тому на користь позивача належить до повернення з Державного бюджету України пропорційно до частини задоволених вимог - 17,20 гривень.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.04.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.04.2013 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 29.12.2012 року №870 про усунення порушення вимог земельного законодавства, який видано Приватному сільськогосподарському підприємству «Чернишевське» в частині встановлення строку щодо усунення порушення вимог земельного законодавства у тридцятиденний строк.
3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 17 (сімнадцять) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.
Судове рішення № 33600782, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/942/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: