Постанова № 33600770, 19.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5117/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з недоїмки на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з недоїмки на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5 113,20 грн.

В обґрунтування даних вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 у встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок та строк не подано до управління пенсійного фонду звіти за 2011 та 2012 роки про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем самостійно обраховано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, яка станом на 15 серпня 2013 року становить 3 729,52 грн. та підлягає примусовому стягненню. Крім того, рішенням № 144 від 04.03.2013 до відповідача застосовано фінансову санкцію за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску в сумі 1 383,68 грн., яка в добровільному порядку не сплачена та підлягає примусовому стягненню.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

До суду повернувся конверт з судовою повісткою, який надсилався відповідачу на адресу згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вказана як його місце проживання.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не подано до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік та 2012 рік.

У зв'язку з чим позивачем самостійно обраховано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем та яка за період січень 2012 року, січень - вересень 2013 року становить 3 729,52 грн., у зв'язку з чим на адресу відповідача було направлено вимогу № 175 від 15 лютого 2013 року.

Однак відповідачем вказану суму єдиного внеску в добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, що набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

Так, згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктами 4, 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.

З огляду на вищевказане, відповідачем самостійно обчислено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року в сумі 326 грн. 50 коп.

За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року №4282-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становила 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

З огляду на вищевказане, відповідачем самостійно обчислено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-вересень 2012 рік в сумі 3 403 грн. 02 коп. (в т.ч., за січень - 372 грн. 33 коп., за лютий - 372 грн. 33 коп., за березень - 372 грн. 33 коп., за квітень - 379 грн. 62 коп., за травень - 379 грн. 62 коп., за червень - 379 грн. 62 коп., за липень - 382 грн. 39 коп., за серпень - 382 грн. 39 коп., за вересень - 382 грн. 39 коп.).

У відповідності до п. 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Частиною дванадцятою статті 9 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Однак, відповідачем суму єдиного внеску за січень 2011 року та за січень - вересень 2012 року не сплачено у зв'язку з чим за особовим рахунком Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 утворилася заборгованість з його сплати в розмірі 3 729 грн. 52 коп.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішенням від 04 березня 2013 року № 144 застосовано до відповідача штраф у розмірі 385 грн. 38 коп. та нараховано пеню у 998 грн. 30 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів сплати недоїмки суду не надав.

Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 5 113 грн. 20 коп. за січень 2011 року та січень - вересень 2012 року підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період січень 2011 року та з січня по вересень 2012 року в сумі 5 113,20 грн. (п'ять тисяч сто тринадцять гривень 20 копійок) на рахунок 37190104001636, ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37844949, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко