Постанова № 33600704, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. Справа №2а-6802/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Горохова А.К., довіреність від 04.01.2013 року;

від відповідача - Жукова О.М., довіреність від 14.02.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Пента"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу "Пента" 08.06.2011 року звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій відповідача по невизнанню як податкового звіту декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року; зобов'язання відповідача відобразити показники декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року в картці особового рахунку по ПДВ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем податкова звітність - декларація з ПДВ квітень 2011 року відповідає вимогам ст. 48 Податкового кодексу України. Крім того, у відповідача відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач наполягає на тому, що він зареєстрований як платник ПДВ, рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ було визнано постановою Окружного адміністративного суду протиправним та скасовано; вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК від 02.07.2010 року набрала законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство закритого типу "Пента" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.01.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи 22278173.

Судом з'ясовано, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АРК та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

Судом встановлено, що АТЗТ "Пента" 20.05.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АРК була надана податкова декларація з ПДВ за квітень 2011року. (а.с.7-13).

Листом вих. №20579/10/28-4 від 25.05.2011 року за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі АРК Алієва Р.Р. позивачу повідомлено, що надана позивачем податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 року (вх.№121826 від 20.05.2011 р.) не визнана як податкова декларація відповідно до статей 48, 49 Податкового кодексу України, п. 10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935), оскільки подана АТЗТ "Пента", яке відсутнє в Реєстрі платників ПДВ (а.с.14).

При вирішенні зазначеного спору, суд виходив із наступного.

Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, визнані контролюючими органами.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України)

Порядок складання податкової декларації, обов'язкові реквізити податкової декларації передбачені ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.1. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. 48.5. ст. 48 податкового кодексу України Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Згідно до п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Під час судового засідання судом досліджена надана позивачем декларація та будь-яких порушень наведених норм законодавства під час заповнення декларації з боку позивача суд не вбачає.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України);

у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

В листі від 25.05.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АРК посилається на те, що АТЗТ "Пента" відсутнє в Реєстрі платників ПДВ. Суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 02.07.2010 року по справі №2а-7265/10/5/0170 задоволено адміністративний позов АТЗТ "Пента", визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК, яке оформлене актом №400/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ "Пента". Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 року апеляційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АРК залишена без задоволення, вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК - без змін. Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а- 7265/10/5/0170 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Пента" про забезпечення позову та зупинено дію рішення від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили судовим рішенням у справі, та залишено у силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 року.

За таких обставин, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за квітень 2011 року у відповідачів були відсутні.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, судом під час розгляду даної справи встановлено, що АТЗТ "Пента" на час подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року був зареєстрований як платник податку на додану вартість; інше рішення про скасування його реєстрації ДПІ в м. Сімферополі АРК під час розгляду справи не надано.

Посилання податкового органу на те, що АТЗТ "Пента" відсутній в реєстрі платників податків, суд вважає безпідставним. Зазначене твердження ДПІ в м. Сімферополі АРК може за певних обставин свідчити про невиконання відповідачем рішення суду, що вступило в законну силу, однак не свідчить про те, що позивач не є платником податку на додану вартість, оскільки єдине рішення про його анулювання було визнано судом протиправним та скасовано.

Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість.

Суд звертає увагу представника відповідача, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Право же привласнювати декларації статус "не визнана як податкова декларація" з підстав інших, ніж встановлено Податковим кодексом України, податковим законодавством України не передбачено.

Крім того, суд зауважує, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України у податкового органу взагалі відсутні повноваження щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто привласнення ній статусу "невизнана як податкова декларація", оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про не визнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року було оформлено листом від вих. №20579/10/28-4 від 25.03.2011 року. Однак, вказаний документ не містить жодних підстав (обґрунтувань) відмови відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року. Крім того, у листі не зазначено, що податковий орган відмовив платнику податку у прийнятті податкової декларації, як це передбачено нормами Податкового кодексу України, а вказано тільки про невизнання декларації, отже, на думку суду, зазначений лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та Податкового кодексу України про відмову у прийнятті податкової декларації.

Крім того, зважаючи на постійний процес вдосконалення та змінення форм податкової звітності з боку ОДПС, визначення її органами переліку обов'язкових реквізитів своїми наказами, неприпустимо змінювати перелік таких реквізитів або змінювати перелік підстав, за якими податкові декларації можуть бути не визнані як податкові декларації у кожному окремому випадку, не спираючись на норми діючого законодавства. В той же час, відповідно до п. 3 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Доказів наявності передбачених ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України обставин, які б дозволяли податковому органу відмовити у прийнятті податкової декларації, відповідач у встановленому порядку не надав.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм права та встановлених судом обставин, суд вважає, що відмова відповідача по неприйняттю як податкової звітності декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" за квітень 2011 року не ґрунтується на Законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, вчинена з порушенням основних принципів адміністративної юстиції, дотримання яких є складовою частиною демократичного суспільства, тому є протиправною.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У п. 3.5 Інструкції у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Згідно із п. 3.6 Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п.4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Наведені положення законодавства свідчать про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства, суд вважає, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є задоволення позивних вимог саме шляхом визнання протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" за квітень 2011 року, визнання податкову декларацію з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" за квітень 2013 року, такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання податковим органом, тобто - 20.05.2011 року, покладення обов'язку на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" за квітень 2011 року в картці особовому рахунку з податку на додану вартість датою її фактичного отримання податковим органом, тобто - 20.05.2011 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку зі складністю справи, судом 20.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 21.06.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" (ідентифікаційний код юридичної особи 22278173) за квітень 2011 року.

3. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" (ідентифікаційний код юридичної особи 22278173) за квітень 2013 року, такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання податковим органом, тобто - 20.05.2011 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента" (ідентифікаційний код юридичної особи 22278173) за квітень 2011 року в картці особовому рахунку з податку на додану вартість датою її фактичного отримання податковим органом, тобто - 20.05.2011 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Пента" (ідентифікаційний код юридичної особи 22278173) судові витрати з по сплаті судового збору в сумі 03 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.