Рішення № 33600519, 20.09.2013, Приморський районний суд Запорізької області

копія

Справа № 2/326/421/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Сичовій Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Варбанського Е.Є.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 черепашниковий, облицьований цеглою, загальною площею 77 кв.м., в т.ч житлової 77 кв.м., позначений на плані літерою «А», а також, господарські будівлі і споруди, позначені на плані літерами «а» - прибудова, «а1» - тамбур, «Ж» - навіс, «З» - сарай, «Е» - басейн, «№4» - хвіртка, «№5» - ворота, «№6» - огорожа, за набувальною давністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 збудований його батьками ОСОБА_1 і ОСОБА_4 за власний рахунок. Через розлучення батьків, даний будинок із господарськими будівлями та спорудами залишився в батьковому розпорядженні і ним був зареєстрований за собою, після чого ним же було переоформлено на Приватну виробничо-комерційну фірму «ПАА 2», засновником якої він і був одноосібно. У квітні 2003р. батько вирішив змінити місце проживання з АДРЕСА_1, в зв'язку із чим, передав йому цей будинок із господарськими будівлями та спорудами в розпорядження. На даний час власника будинку - Приватну виробничо - комерційну фірму «ПАА 2» ліквідовано у встановленому чинним законодавством порядку. З моменту отримання будинку із господарськими будівлями та спорудами від власника у квітня 2003р. він до даного часу користується і володіє усім майном будинку відкрито та безперервно. Але, в зв'язку із залишенням державної реєстрації права власності на будинок до даного часу за власником, його володіння житловим будинком вважається володінням чужим майном. Житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці Приморської міської ради. За період свого володіння житловим будинком він утримує земельну ділянку, на якій будинок розташований, але не має можливості набути законних підстав нею користуватись, якими є укладення договору оренди земельної ділянки чи отримання державного акту на право власності щодо неї. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не знаходиться у власності чи оренді юридичних та фізичних осіб. Але, враховуючи обставини того, що право власності на будинок із господарськими будівлями та спорудами залишається за попереднім власником, якого ліквідовано та виключено з державного реєстру, будинок не переоформлено і не успадковано, за заявою міської ради, порядку ст.1277 ЦК України, у разі не прийняття спадщини, така спадщина у встановленому порядку, може бути визнана відумерлою та перейти до власності територіальної громади. Таким чином, право власності на будинок із господарськими будівлями та спорудами йому потрібне для усунення можливих перешкод у здійсненні ним свого права та усунення можливих замахів на зазначене майно. Володіння житловим будинком із господарськими будівлями та спорудами, таке як воно є на даний час, обмежує його можливості здійснення своїх прав щодо зазначеного об'єкту. Він вважає, що має підстави набуття права власності щодо житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, оскільки тривалого часу - більше десяти років ним відкрито та безперервно користується та володіє.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги за викладеними обставинами, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Приморської міської ради Варбанський Е.Є. позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ч. 4 ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Право власності Приватної виробничо-комерційної фірми «ПАА 2» підтверджується договором купівлі-продажу від 24.07.1998р., посвідченого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори Мартиненко Т.Т. (а.с.5). На даний час будинок із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 за даними технічної інвентаризації Приморського КПТІ, є у наступному складі: житловий будинок черепашниковий, облицьований цеглою, загальною площею 77 кв.м., в т.ч житлової 77 кв.м., позначений на плані літерою «А», а також, господарські будівлі і споруди, позначені на плані літерами «а» - прибудова, «а1» - тамбур, «Ж» - навіс, «З» - сарай, «Е» - басейн, «№4» - хвіртка, «№5» - ворота, «№6» - огорожа (а.с.7-10). Власника будинку - Приватну виробничо-комерційну фірму «ПАА 2» ліквідовано у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №16732308 від 01.07.2013р., за яким до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про припинення юридичної особи в зв'язку з визнанням її банкрутом 02.12.2008р. на підставі судового рішення від 18.11.2008р. (а.с.11).

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1, більше 10 років мешкає в будинку АДРЕСА_1

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно. При цьому п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 р., норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 р., а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2003р. почав користуватися вказаним будинком та користується і володіє будинком відкрито та безперервно. За таких умов ОСОБА_1, добросовісно заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом строку більше 10 років, у відповідності до ст. 344 ЦК України, яка передбачає десятирічну межу користування, за рішенням суду за ним може бути визнане право власності на будинок, тим більше, що територіальна громада не висувала ніяких претензій до нього щодо користування вказаним будинком.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені документально, засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3,7, 8, 10, 15, 209-215, 218 ЦПК України, ст. 328, 344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 черепашниковий, облицьований цеглою, загальною площею 77 кв.м., в т.ч житлової 77 кв.м., позначений на плані літерою «А», а також, господарські будівлі і споруди, позначені на плані літерами «а» - прибудова, «а1» - тамбур, «Ж» - навіс, «З» - сарай, «Е» - басейн, «№4» - хвіртка, «№5» - ворота, «№6» - огорожа, за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Каряка

20.09.2013