донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.09.2013 р. справа №905/4194/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий: Дучал Н.М.
Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.
При секретарі Сабада Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача - без участі представника
від відповідача - Єфімова Ю.Ю., за довіреністю
від третьої особи 1 - не з'явився
від третьої особи 2 - не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецькна рішення господарського судуДонецької областівід13.08.2013р. (підписане 19.08.2013р.)у справі№905/4194/13 (суддя Шилова О.М.)за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київдо за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк ОСОБА_2, м. Одеса ОСОБА_3, м.Одеса ОСОБА_4, с. Нові Трояни Болградського району Одеської області ОСОБА_5, м.Одесапростягнення 47 292,26 грн. страхового відшкодування в порядку регресу
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 47 292,26 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157/12/0598 від 09.10.2012р.; документи, що підтверджують настання страхового випадку в результаті дорожньо-транспортної пригоди; докази виплати страхового відшкодування; Постанову Болградського районного суду Одеської області від 31.01.2013р.; незадоволення відповідачем заяви на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу; ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. у справі №905/4194/13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 47 292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу задоволені; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ 47 292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. судового збору.
Рішення мотивоване правомірністю виплати позивачем страхового відшкодування, обчисленого, виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу; наявністю у позивача права вимагати сплати відповідачем в порядку регресу здійсненого страхового відшкодування; відсутністю в матеріалах справи доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування.
Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. по справі №905/4194/13 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки при його винесенні судом були неповно з'ясовані обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права. Наполягає на необхідності визначення збитку від ДТП фахівцем-товарознавцем та відсутності в матеріалах справи висновку фахівця-товарознавця про збиток, понесений постраждалою особою у зв'язку з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу та без урахування втрати товарної вартості, як це передбачено ст. 22 та п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На думку апелянта, позивач, посилаючись на ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, не вірно визначив спосіб захисту своїх прав, оскільки на підставі вказаних норм виникає право суброгації, а не право вимагати відшкодування шкоди в порядку регресу.
В судовому засіданні представник відповідача висловився на підтримку апеляційних вимог.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» заявою №11/6621 від 04.09.2013р. просило розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» провести за відсутності представника позивача; в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. залишити без змін.
Треті особи не скористались правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники судового процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
20.07.2009р. між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (Страховик) в особі директора Філії «Київська міська дирекція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник, вигодонабувач) був укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157, в межах якого, відповідно до п. 10., страхування кожного окремого транспортного засобу оформлюється окремим додатком, який є формою договору страхування, додатком до цього Генерального договору та його невід'ємною частиною.
Строк дії Генерального договору - з 21.07.2009р. по 31.12.2014р.; строк дії конкретного додатку зазначається в додатку; якщо строк дії додатку виходить за межі строку дії Генерального договору, то строк дії Генерального договору по відношенню до цього додатку автоматично подовжується до моменту закінчення строку дії відповідного додатку (п. 8 Генерального договору).
Додатковим договором №2 від 26.04.2011р. до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157 від 20.07.2009р. сторонами, з 26.04.2011р., внесені зміни до номеру Генерального договору, шляхом викладення його у наступній редакції: №28-0199-0157.
До Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» був укладений Додаток №28-0199-0157/12/0598, який згідно з п.10. є формою договору страхування та невід'ємною частиною Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-0199-0157 від 26.04.2011р. і читається разом з ним.
Застрахованим транспортним засобом є Audi Q3, номер кузова/шасі НОМЕР_4, 2012 року випуску (п. 4 Додатку).
Пунктом 5 Додатку визначені умови добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО): страхова сума на ТЗ на момент підписання Додатку - 419 691,04 грн.; страховим ризиком є, зокрема, ДТП; безумовна франшиза за ризиком ДТП - 0,50% від страхової суми; без врахування зносу при пошкодженні ТЗ.
Строк дії Додатку (п.8) - з 09. 10.2012р. по 08.10.2017р.
За Договором про фінансовий лізинг №00005884 від 04.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», як лізингодавець, передало застрахований позивачем автомобіль у лізинг ОСОБА_6, як лізингоодержувачу.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2013р. о 15 год. 00 хв. в м. Одеса по вул. Грецька, 5 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota Hiace, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, та перебував під керуванням ОСОБА_4; транспортного засобу Audi Q3, номерний знак НОМЕР_2, номер кузову 043299, що належить ТОВ «Порше Лізинг Україна», і перебував під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу Nissan НОТЕ, номерний знак НОМЕР_3, власник та водій - ОСОБА_3
Внаслідок ДТП транспортний засіб Audi Q3, номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою підрозділу Державтоінспекції МВС, Відомістю №9139912 про дорожньо-транспортну пригоду, Актом огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектною відомістю) від 09.01.2013р.
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 31.01.2013р. у справі №497/251/13-п встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем Toyota Hiace, номерний знак НОМЕР_1, та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
За приписами ст. 1 Закону України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У зв'язку зі зверненням страхувальника до ПАТ «СК «Українська страхова група» з Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 09.01.2013р., позивачем на підтвердження визнання факту настання страхового випадку складені: акт огляду пошкодженого транспортного засобу ( дефектна відомість) від 09.01.2013р., страховий акт №ПСКА-2423 від 18.01.2013р., в якому в підставу для визначення розміру збитків покладено Рахунок №ПРС875 від 11.01.2013р.; розрахунок суми страхового відшкодування від 18.01.2013р. на суму 47 292,26 грн.
Листом від 17.01.2013р., адресованим Голові правління ПАТ «СК «Українська страхова група» страхувальник просив перерахувати страхове відшкодування на рахунок авторизованого сервісного центру.
Виплату страхового відшкодування згідно з Додатком №28-0199-0157\12\0598 від 09.10.2012р., за страховим актом №ПСКА-2423 від 18.01.2013р., на користь ТОВ «ЗС АВТО ЕЛІТ» підтверджено позивачем платіжним дорученням №826 від 21.01.2013р. на суму 47 292,26 грн.
Факт виконання ТОВ «ЗС АВТО ЕЛІТ» ремонту автомобіля Audi Q3 Q3 8UB0HY, номерний знак НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_4, підтверджується Нарядом-замовленням №ПРЗ0000880/ПРН30000668 ( відкритий 09.01.2013р., закритий 11.02.2013р.) на суму 49 808,03грн.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З цією нормою кореспондується ст. 27 Закону України „Про страхування", за якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування.
Таким чином, позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Додатком №28-0199-0157/12/0598 від 09.10.2012р. до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного), шляхом виплати страхового відшкодування згідно платіжного доручення №826 від 21.01.2013р. на суму 47 292,26 грн. набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Особою, винною у скоєнні ДТП 09.01.2013р., згідно з постановою Болградського районного суду Одеської області від 31.01.2013р. у справі №497/251/13-п, є ОСОБА_4, який керував автомобілем Toyota Hiace, номерний знак НОМЕР_1, відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації якого на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ "Українська страхова компанія "АСКА" згідно Полісу №АВ/4437153 зі строком дії з 15.09.2012р. по 14.09.2013р.
Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну згідно з п. 4 Полісу становить 50 000,00 грн. Франшиза - нуль (п. 5 Полісу).
Таким чином, особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».
Враховуючи наведене, позивач, виплативши страхове відшкодування, звернувся до відповідача з Заявою №11/4741 від 11.02.2013р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, якою, посилаючись на ст. ст. 20, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, просив сплатити суму в розмірі 47 292,26 грн. на користь ПАТ «СК «Українська страхова група». Як свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, заяву отримано відповідачем 06.03.2013р., втім, залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ПАТ «СК «Українська страхова група» з позовом до суду.
Суд апеляційної інстанції наголошує на помилковості наполягання відповідача про невідповідність здійсненого позивачем розрахунку суми страхового відшкодування, який мав розраховуватися шляхом професійної оцінки на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням зносу.
За приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи
Шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, за положеннями ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Право страховика на здійснення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків передбачено п. 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".
Натомість, відносини між позивачем, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховиком) і страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» виникли на підставі Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) та додатку
№28-0199-0157/12/0598 до Генерального договору, правовідносини за яким регулюються Законом України "Про страхування", за положеннями ст.6 якого добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
За приписами статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно висновку фахівця-товарознавця, ані Законом України "Про страхування", ані Генеральним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) та Додатком № 28-0199-0157/12/0598, що укладені між позивачем та страхувальником, не передбачено. Відтак, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі Рахунку ТОВ "ЗС АВТО ЕЛІТ" №ПРС875 від 11.01.2013р.
Положеннями ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" також не передбачено проведення саме професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності.
Згідно з п. п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 р. N1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Отже, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу Audi Q3, 2012 року випуску дорівнює нулю, так як на момент вчинення ДТП строк його експлуатації становив менше року. Доказів наявності обставин, зазначених в п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять.
Помилковими є визначення скаржником даних правовідносин як відносин суброгації, оскільки до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України" та ст.27 Закону України "Про страхування", в межах фактичних витрат переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом України в постановах від 07.11.2011р., 12.03.2012р. №3-12гс12, 07.08.2012р. №3-31гс12, які, відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими для всіх судів України.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ про стягнення 47 292,26 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.
На підставі викладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. (підписане 19.08.2013р.) у справі №905/4194/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк.
Результати апеляційного провадження у справі №905/4194/13 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. (підписане 19.08.2013р.) у справі №905/4194/13 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013р. (підписане 19.08.2013р.) у справі №905/4194/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: К.В. Богатир
О.І. Склярук
Надруковано 9 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,
4-третім особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО
Судове рішення № 33599705, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 17.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/4194/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: