Рішення № 33599663, 05.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.Справа № 922/3265/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення 68 912,84 грн. за участю представників:

позивача - Малєєв С.В., довіреність №15 від 09.01.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквавит", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків (відповідача) основний борг в розмірі 67 671,02 грн., 3% річних в розмірі 219,14 грн. та пеню в розмірі 1 022,68 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором поставки №424/13 від 01.04.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задовольнити. Через канцелярію суду подав заяву (х.№32436) про долучення до матеріалів справи довідки про номери поточних рахунків, відкритих в установах банків, витяг з ЄДРПОУ стосовно відповідача та копії банківських виписок від 14.06.2013 р. Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2013 р. було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на 05.08.2013 р. Але відповідач в судове засідання 05.08.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.04.2013 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №424/13 (далі - договір).

Відповідно до предмету даного договору постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

В п.1.3. договору передбачено, що кількість і асортимент кожної партії товару вказуються в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору та складена на підставі замовлення покупця. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

У п.1.4. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, зроблених згідно оформленим накладним.

Згідно з п.2.1. договору поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця. Замовлення надаються постачальнику за допомогою електронної пошти, факсимільного зв'язку або способами зв'язку, що забезпечують фіксування тексту і дати замовлення або іншим способом, прийнятним для покупця. Замовлення має містити таку інформацію: а) асортимент товару; в) дату і час доставки товару, г) адреса складу.

Відповідно до п.2.2. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (Delivered Duty Paid), місце доставки - м. Харків, "склад покупця" (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2000"). За домовленістю сторін постачання може здійснюватися на інших умовах. Така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього договору.

Згідно з п.2.3. договору часткова, дострокова поставка товару, зазначеного в замовленні, дозволяється тільки за умови попередньої згоди покупця і здійснюється на умовах п.2.4. даного договору.

В п.2.4. договору передбачено, що постачальник зобов'язався здійснити поставку партії товару протягом (2-х) календарних днів з дати узгодження сторонами замовлення.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 67 671,02 грн., 3% річних в розмірі 219,14 грн. та пеню в розмірі 1 022,68 грн. за договором поставки №424/13 від 01.04.2013 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав належним чином, передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 76 621,02 грн., що підтверджується видатковими накладними №6573 від 29.04.2013 р. на суму 19 859,16 р., №6572 від 29.04.2013 р. на суму 33 254,46 р., №6571 від 29.04.2013 р. на суму 3 537,00 р., №6952 від 30.04.2013 р. на суму 13 305,60 р., №2708 від 15.05.2013 р. на суму 1 269,60 р., №5078 від 22.05.2013 р. на суму 1 099,44 грн., №5077 від 22.05.2013 р. на суму 632,88 р., №5076 від 22.05.2013 р. на суму 549,72 р. та №580 від 04.06.2013 р. на суму 3 113,16 грн., (а.с. 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34). Відповідач товар прийняв, про що свідчить підпис його представника та печатка товариства на вищевказаних видаткових накладних.

Згідно з п.5.1. договору підставою для оплати покупцем товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником належним чином оформлених накладних покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочення платежу 40 (сорок) календарних днів з моменту поставки товару. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунка покупця.

Судом встановлено, що відповідач товар прийняв на підставі довіреностей №5/870 від 29.04.2013 р., №1/1391 від 29.04.2013 р., №2/567 від 29.04.2013 р., №6/1079 від 30.04.2013 р., №5/975 від 15.05.2013 р., №4/535 від 22.05.2013 р., №5/1031 від 22.05.2013 р., №1/1449 від 22.05.2013 р. та №1/1491 від 04.06.2013 р. (а.с. 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33). Проте, оплатив отриманий товар частково на загальну суму 8 950,00 грн., про що свідчить надана позивачем банківська виписка від 14.06.2013 р. (а.с.56-58).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано жодними доказами щодо її виникнення або погашення, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 67 671,02 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 219,14грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 1 022,68 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені в розмірі 1 022,68 грн., суд вважає, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3, код ЄДРПОУ 37874381, р/р 26008000133067 в ХФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 36841030, р/р 26001005300876 в ПАТ "Актабанк", МФО 307394) основний борг в розмірі 67 671,02 грн., пеню в розмірі 1 022,68 грн., 3% річних в розмірі 219,14 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.