Рішення № 33599637, 17.09.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2013 р. Справа № 918/1381/13

Суддя Торчинюк В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (далі - ПАТ "Укрінбанк")

до відповідача 1: Приватного підприємства "Промтех-Рівне" (далі - ПП "Промтех-Рівне")

до відповідача 2: фізичної особи - приватного підприємця Шліхти Валентина Михайловича (далі - ФОП Шліхта В.М.)

до відповідача 3: Царук Тетяни Олексіївни (далі - Царук Т.О.)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук Світлана Йосипівна (далі - ПН Онофрейчук С.Й.)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 2: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Киселюк Оксана Василівна (далі - ПН Киселюк О.В.)

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування їх державної реєстрації

Представники:

від позивача: представник Гречух В.В за довіреністю № 121 від 18 квітня 2013 року;

від позивача: представник Богатирчук О.О. за довіреністю № 155 від 17 травня 2013 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: Лавренчук Т.В. за довіреністю № 2323від 16 вересня 2013 року;

від третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів 2: Онофренчук С.Й. серія паспорта СР 001220 від 01 листопада 1995 року;

від третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів 2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Приватного підприємства "Промтех-Рівне", відповідача 2: фізичної особи-приватного підприємця Шліхти Валентина Михайловича, відповідача 3: Царук Тетяни Олексіївни, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача 1: приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук Світлани Йосипівни, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача 2: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Киселюк Оксани Василівни, про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 липня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., укладений між Шліхтою В.М. та Царук Т.О., договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 липня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., укладений між Шліхтою В.М. та Царук Т.О. недійсними та скасування їх державної реєстрації.

Ухвалою господарського суду від 09 вересня 2013 року порушено провадження по даній справі розгляд якої призначено на 17 вересня 2013 року.

16 вересня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представником відповідача 3 - Царук Тетяни Олексіївни, було подано клопотання, в якому, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, останній просить припинити провадження по справі, в зв'язку з наступним: позивачем пред'явлено позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення та земельної ділянки, укладених між фізичною особою Царук Т.О. та фізичною особою Шліхтою В.М., тобто між двома фізичними особами, а не між суб'єктами господарювання, крім того, укладенням таких правочинів у сторін не виникли майново-господарські зобов'язання, а виключно майнові. Вказане свідчить, що оскаржувані позивачем договори не відносяться до господарських договорів. Підтвердженням зазначеного є і договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 липня 2012 року і договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24 липня 2012 року, з преамбул яких вбачається, що їх сторонами є саме фізичні особи, а не суб'єкти господарювання, а відтак спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У судовому засіданні 17 вересня 2013 року представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача 3 проти позову заперечив та наполягав на задоволенні клопотання про припинення провадження у справі яке було подане останнім.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1, на стороні відповідачів ПН Онофрейчук С.Й. надала усні пояснення з питань, які виникли при розгляді справи.

У судове засідання 17 вересня 2013 року представники відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи 2 не з'явилися, хоча про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 3 та третьої особи 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року між ПП "Промтех-Рівне" та AT "Укрінбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрінбанк") було укладено кредитну угоду № 1963 (далі - угода, а.с. 14 - 16), згідно якої Відповідачу 1 було надано кредит на термін по 26 грудня 2008 року з лімітом заборгованості кредиту в розмірі 300 000 грн. 00 коп. із сплатою 19% річних за користування кредитними коштами (копія кредитного договору додається).

28 грудня 2007 року між АТ "Український інноваційний банк" та ПП "Промтех-Рівне та ФОП Шліхта Валентин Михайлович було укладено іпотечний договір № 1963/1 (далі - іпотечний договір, а.с. 17 - 19).

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги позивача, що випливають з угоди укладеної між позивачем та відповідачем 1.

Згідно з п. 1.2. іпотечного договору ПП "Промтех-Рівне" та ФОП Шліхта В.М. з метою забезпечення виконання передбачених угодою зобов'язань передають в іпотеку нежитлову будівлю - адміністративний будинок (літ. А-1) загальною площею 472,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Курчатова, будинок 18 та земельну ділянку площею 940 кв.м. розташовану за тією ж адресою (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями без видачі Заставної.

Зазначені угода та договір іпотеки скріплені відтисками печаток позивача та відповідача 1 та підписані повноважними особами останніх.

Окрім того, договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., також нотаріусом накладалася заборона на відчуження нежитлової будівлі - адміністративного будинку (літ. А-1) загальною площею 472,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Курчатова, будинок 18 та земельну ділянку площею 940 кв.м. розташовану за тією ж адресою.

Відповідно до п. 2.3. договору іпотеки:

- 70/100 ідеальної частки Предмету іпотеки належить відповідачу 1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП "Рівненське міське БТІ" за № 1624649 від 02 жовтня 2003 року реєстраційний № 2873517. Земельна ділянка належить ПП "Промтех-Рівне" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №246113 від 26 липня 2007 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 020758300077:

- 30/100 ідеальної частки Предмету іпотеки належить відповідачу 2 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 29.09.2003р.. посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П. 29 вересня 2003 року зареєстрований в реєстрі за № 2991 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП "Рівненське міське БТІ" за №1621372 від 01.10.2003р.. реєстраційний №2873517.

В матеріалах справи міститься рішення Рівненського міського суду Рівненської області 28 квітня 2009 року № 32- 4476/2010 року, з якого вбачається, що відповідачем 1 внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань за угодою та неповернення кредитних коштів позивачу за відповідачем 1 утворилася заборгованість, а тому Рівненським міським судом позов було задоволено та винесено рішення по справі яким стягнуто на користь АТ "Укрінбанк" з ПП "Промтех- Рівне" та Хоменка Є.Б. борг у сумі 567 068 грн. 06 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1730 грн. 00 коп. (а.с. 23 - 26).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що дійсно відповідачем 1 неналежно виконані зобов'язання які виникли з угоди по поверненню кредитних коштів, а тому, за останнім існує заборгованість перед позивачем.

В позовній заяві позивач зазначає, що для нього стало відомо, що 24 липня 2012 року Шліхтою Валентином Михайловичем було укладено з Царук Тетяною Олексіївною договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. (а.с. 27 -28) Предметом даного Договору було приміщення адмінбудинку (літ. А-1), що розташоване за адресою: м. Рівне вул. Курчатова, будинок №18, розташоване на земельній ділянці площею 0,0555 кв.м., з кадастровим номером 5610100000:01:050:0232, яка відчужується разом з приміщенням.

Також 24 липня 2012 року між відповідачем 2 та відповідачем 3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 29 - 30), за яким продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею, 0,0555 га, що належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 528252, виданого Держкомземом у м. Рівне від 20 травня 2010 року, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 грудня 2005 року за № 8917 та від 07 серпня 2008 року за № 3357, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011058300291, яка розташована у м. Рівне, вул. Курчатова, 18. Цільове призначення земельної ділянки для обслуговування адміністративної будівлі.

Таким чином, на думку позивача в порушення Іпотечного договору та положень Закону України "Про іпотеку" відповідачем 2, який виступає Іпотекодавцем згідно зазначеного іпотечного договору, без відповідної згоди ПАТ "Укрінбанк", свідомо вчинено правочини по відчуженню нерухомого майна та земельної ділянки, які до даного часу перебувають в заставі позивача, знаходяться під забороною, про що є відомості в відповідних Реєстрах, які наведені вище, та кредитні кошти за договором, який забезпечує реалізоване Шліхтою В.М. майно до даного часу не повернуті, заборгованість є непогашеною.

Однак суд зазначає, що позивач у позовній заяві звернувся до трьох відповідачів: ПП "Промтех-Рівне", ФОП Шліхта В.М. та Царук Т.М.

В прохальній частині позову, Позивач просить визнати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 липня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. укладений між Шліхтою В.М. та Царук Т.О., договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24 липня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. укладений між Шліхтою В.М. та Царук Т.О. Відтак суд вбачає відсутність будь-яких позовних вимог щодо Відповідача 1, а тому суд у вищезазначених позовних вимогах Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до Приватного підприємства "Промтех-Рівне" відмовляє.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ФОП Шліхта В.М. та Царук Т.М. укладаючи спірні договори діяли як фізичні особи, а не як суб'єкти підприємницької діяльності, відтак, даний спір не підлягає до вирішення у господарських судах України, а відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у даній справі в частині, щодо відповідача 2 - Шліхти В.М. та відповідача 3 - Царук Т.О. повинно бути припинено.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

А відтак, враховуючи наведене вище, на підставі ч.1 п.1 ст. 80 ГПК України, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині щодо відповідача 2 - Шліхти Валентина Михайловича та відповідача 3 - Царук Тетяни Олексіївни.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувані позивачем договори купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 липня 2012 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24 липня 2012 року, які зазначалися вище по тексту були укладені між фізичними особами, про це прямо вказано у преамбулі договорів.

Таким чином із зазначеного вище вбачається, що позивачем вказані неналежні відповідачі 1 та 2, оскільки належними відповідачами в даному випадку були б сторони в договорах, зокрема продавець - Шліхта Валентин Михайлович (фізична особа) та покупець - Царук Тетяна Олексіївна (фізична особа).

Згідно з ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав суд має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Відповідно до ч. 6 п. 1.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова) якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

А тому, враховуючи вказане вище та те, що позивачем вказані неналежні відповідачі 1 та 2 і суд позбавлений можливості залучити належних відповідачів, оскільки вони не відносяться до складу учасників господарських відносин і те, що позивач у судовому засідання наполягав на розгляді справи саме господарським судом, тому враховуючи ч. 6. п. 1.3. Постанови, яка зазначалася вище, суд прийшов до висновку, що в позові потрібно відмовити.

Суд також зазначає, що вказані договори купівлі-продажу нежитлового приміщення та земельної ділянки від 24 липня 2012 року не відносяться до господарських договорів.

Статтею 12 ГПК України встановлено перелік справ підвідомчих господарським судам України. До таких справ відносяться справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Отже, з вказаної норми вбачається, що сторонами господарського договору є суб'єкти господарювання, які укладенням такого правочину породжують майново-господарські зобов'язання одне для одного, а не особи, що не мають такого статусу.

В даному випадку, Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення та земельної ділянки, укладених між фізичними особами, а не між суб'єктами господарювання, крім того, укладенням таких правочинів у сторін не виникли майново-господарські зобов'язання, а виключно майнові. Таким чином, вказане свідчить, що оскаржувані Позивачем договори не відносяться до господарських договорів.

Згідно зі ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства "Промтех-Рівне" слід відмовити, а щодо позовних вимог до фізичної особи-приватного підприємця Шліхти Валентина Михайловича та Царук Тетяни Олексіївни провадження по справі припинити.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.43, 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині, щодо позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до Шліхти Валентина Михайловича (ідент. №2291803893) та до Царук Тетяни Олексіївни (ідент.№2775108880).

2. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "19" вересня 2013 року.

Суддя Торчинюк В.Г.