Ухвала суду № 33599635, 19.09.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" вересня 2013 р. справа № 926/69-б/13-г

За заявою прокурора Садгірського району м. Чернівці в особі державної податкової інспекції у м. Чернівцях, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта - Буковина», м. Чернівці (код 31229594)

про визнання банкрутом

Суддя Дутка В.В.

Представники

від кредитора - Ніщук І.В., довіреність від 07.08.2013р.

від банкрута - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.01.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Буковина" згідно ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 06.06.2013р. боржника визнано банкрутом та відрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рабанюка В.С.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" від 04.07.2013р. №121.

23.08.2013р. до господарського суду надійшла заява державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області про визнання грошових вимог до банкрута на суму 3078044,30 грн., яку призначено до розгляду в судовому засіданні 03.09.2013р.

Ліквідатор подав письмовий відзив про визнання заявлених до банкрута грошових вимог частково на суму 1 165 205,90 грн., а вимоги які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та штрафні санкції нараховані під час дії мораторію у справі про банкрутство ліквідатором не визнаються.

У судовому засіданні 03.09.2013р. оголошувалась перерва до 10.09.2013р.

За клопотанням представника кредитора, ухвалою від 10.09.2013р. розгляд заяви відкладено на 19.09.2013р.

Ліквідатор звернувся до суду з клопотанням від 19.09.2013р. про проведення засідання без його участі у зв'язку з неможливістю бути присутніми на ньому.

Представник кредитора просив визнати заявлені до банкрута поточні вимоги в сумі 3078044,30 грн.

Ліквідатор в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду заяви за наявними матеріалами справи, оскільки сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представника кредитора, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.

За ТОВ „Нафта Буковина" станом на 30.07.2013р. згідно розрахунку ДПІ у м.Чернівцях числиться податковий борг в сумі 8 285 171,64 грн., з яких 3078044,30 грн. поточні вимоги, які просить кредитор визнати, в тому числі заборгованість з ПДВ 2070585,24 грн., з податку на прибуток - 971110,16 грн., з орендної плати за землю - 36348,90 грн.

Відповідно до абз. 7 частини першої ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Приписами п. 8 частини першої ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника підлягають задоволенню у четверту чергу.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з ПДВ становить 2070585,24 грн., з них основний борг 1 395 658,98 грн., штрафна санкція 26349,77 грн., пеня 648576,47 грн. Однак, згідно доданого до заяви розрахунку заборгованості станом на 30.07.2013р., поточні вимоги кредитора до банкрута по сплаті ПДВ складають (1088969+20362+6842+6342+102600+6342) 1 231 457,00 грн.

Решта заборгованості з ПДВ у розмірі 839128,24 грн. не є поточними вимогами до банкрута в розумінні Закону про банкрутство. Штрафна санкція 699,77 грн. застосована до банкрута згідно податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013р. №00000801152, а нарахування заявленої пені в сумі 648576,47 грн. (згідно розрахунку кредитора сума пені становить 650085,88 грн.) відбулося в період з 18.05.2011р. по 16.01.2013р., тобто вимоги в цій частині не є поточними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Не підлягають також визнанню вимоги в сумі 25650,00 грн. штрафної санкції, згідно податкового повідомлення-рішення від 18.04.2013р. №0001332220, оскільки нарахування штрафної санкції проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Вимоги в частині заборгованості по сплаті ПДВ у розмірі 163167 грн. зі строком сплати 30.06.2013р. та 1035 грн. зі строком сплати 30.07.2013р., а всього 164202,00 грн. виникли після визнання боржника банкрутом, тобто після 06.06.2013р., а Закон про банкрутство не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) у підприємства-банкрута за час проведення процедури його ліквідації.

Заявлені поточні вимоги з податку на прибуток в сумі 971110,16 грн. визнаються судом частково в розмірі 960047,00 грн. враховуючи таке. Основний борг по сплаті податку на прибуток в сумі 933114, 00 грн. з терміном сплати 19.02.2013р., згідно декларації №9086774329 від 07.02.2013р. та в сумі 26933 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0001332220 від 18.04.2013р., а всього 960047 грн., виник після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточним. Вимоги в частині пені 4329,91 грн., нарахованої в період з 18.05.2011р. по 16.01.2013р., виникли до порушення провадження у справі банкрутство і не повинні пред'являтися в межах ліквідаційної процедури. Штрафна санкція 6733,25 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0001332220 від 18.04.2013р. неправомірно застосована під час мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Поточні вимоги до банкрута в частині заборгованості по орендній платі за землю в сумі 36348,90 грн. з терміном сплати 30.07.2013р., згідно декларації №9006553281 від 14.02.2013р., виникли після прийняття постанови від 06.06.2013р. про визнання боржника банкрутом, а тому не підлягають визнанню.

Отже, вимоги ДПІ у м.Чернівцях у сумі (699,77 грн. штраф +648576,47 грн. пеня+4329,91 грн. пеня) 653606,15 грн. виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 16.01.2013р., не являються поточними вимогами до банкрута в розумінні Закону про банкрутство, а тому не підлягають визнанню.

Поряд з цим, після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафта-Буковина" ДПІ у м.Чернівцях нарахувала платнику податку штрафну санкцію в сумі (25650,00 грн. + 6733,25 грн.) 32383,25 грн. У зв'язку з тим, що нарахування неустойки проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений судом 16.01.2013р., суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Передбачена абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальна заборона на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не обмежується припиненням заходів забезпечення конкурсних вимог, а отже, неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань упродовж дії мораторію не нараховується.

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12).

Отже, штрафна санкція (25650,00 грн. + 6733,25 грн.) 32383,25 грн., що нарахована під час дії мораторію не підлягає визнанню в силу прямої заборони законом її нарахування.

Вимоги в частині заборгованості по сплаті ПДВ у сумі (163167,00 грн.+1035,00 грн.) 164202,00 грн. та по орендній платі за землю в сумі 36348,90 грн., а всього 200550,90 грн. виникли після прийняття постанови від 16.01.2013р. про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до част. 1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, Закон про банкрутство не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) у підприємства-банкрута за час проведення процедури його ліквідації.

В даному випадку, виникнення податкових зобов'язань в сумі 200550,90 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено законом, у зв'язку з чим заявлені поточні вимоги підлягають відхиленню.

З огляду на зазначене вище, поточні вимоги кредитора до банкрута по сплаті ПДВ 1 231 457,00 грн., з податку на прибуток 960047,00 грн., а всього 2191504, 00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані ліквідатором банкрута, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі, решта вимог в сумі 886540,03 грн. підлягають відхиленню.

Судові витрати в сумі 1147,00 грн. судового збору за розгляд заяви кредитора покласти на боржника.

На підставі викладеного та керуючись част. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1.Визнати частково поточні вимоги державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до банкрута в сумі 2191504, 00 грн. які підлягають задоволенню у четверту чергу.

2. Відмовити у визнанні грошових вимог державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до банкрута на суму 886540,03 грн.

3.Судові витрати у розмірі 1147,00 грн. на користь державного бюджету України погашати у першу чергу.

4.Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка