Постанова № 33599605, 17.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 914/2486/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м.Рава-Руська від 07.08.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2013р.

у справі № 914/2486/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта», м.Донецьк

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «Едельвейс», м.Рава-Руська

про: стягнення 100699,78грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

13.08.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» на рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2013р.у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/2486/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 14.08.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 03.09.2013р. Ухвалою суду від 03.09.2013р. розгляд даної справи відкладено на 17.09.2013р.

Представники сторін в судове засідання 17.09.2013р. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.07.2013р. у справі №914/2486/13 (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги задоволено ТзОВ «Виробничо-торговельна фірма «Сарепта» задоволено повністю та стягнено з приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" на користь позивача 98699,77грн. основного боргу, 1973,99грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. При цьому, товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта" повернено 40,01 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №354 від 12.04.2013 р.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу та відшкодування судових витрат підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, приватне торгівельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс" оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. Зокрема, апелянт зазначає про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, так як в матеріалах справи відсутній Договір поставки №01/01/06-47 від 01.01.2006р. на підставі якого здійснювалася поставка продукції. Крім цього зазначає, що спір розглянено судом за відсутності його представника, який не отримував ухвалу суду про відкладення розгляду справи, чим було порушено його процесуальні права щодо захисту своїх інтересів в судовому засіданні.

Письмовий відзив чи пояснення на адресу суду не надходили.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників сторін, які були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 03.09.2013р. присутність повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Щодо клопотання скаржника про відкладення розгляду справи (за вх.№05-04/5498/13 від 17.09.2013р.), у зв'язку з зайнятістю уповноважного представника в іншому судовому процесі, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість клопотання відповідача, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, а також ту обставину, що пояснення представника відповідача були заслухані в судовому засіданні 03.09.2013р., колегія суддів в задоволенні клопотання апелянта відмовляє.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2013р. у справі №914/2486/13 слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Виробничо-торговельна фірма «Сарепта» (Постачальником) та приватним торгівельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (Покупцем) укладено Договір поставки №01/01/06-47 від 01.06.2006р. (далі - Договір). Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товари медичного прзначення (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість, обсяг товару вказуються у Специфікаціях (накладних), що є невід'ємними частинами цього Договору (а.с.34-41).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України у відношенні до поставок застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу. Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, встановлений статтею 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі вищезазначеного Договору та видаткових накладних перелічених в позовній заяві, Постачальником у 2012 році було поставлено Покупцю товар на загальну суму 100699,78грн. Як випливає з матеріалів справи, відповідачем проведено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого станом на 09.07.13р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 98699,77грн.

Згідно з п. 1 та п. 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази повної або часткової сплати Відповідачем на користь Позивача 98699,77грн. боргу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували доводи апеляційної скарги. Зокрема посилання скаржника на ту обставину, що в матеріалах справи відсутній Договір поставки є безпідставним, так як належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи (а.с.34-42). Доводи апелянта про те, що йому не надсилалася ухвала суду про відкладення розгляду справи і він не знав про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим не забезпечив явку свого представника в судове засідання 24.07.2013р., в якому було прийнято оскаржуване рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача (апелянта) був присутній в судовому засіданні 10.07.2013р. (протокол судового засідання від 10.07.2013р. - а.с.134) та належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи на 24.07.2013р., про що свідчить також відповідна розписка (а.с.136).

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2013 року у справі №914/2486/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 19.09.2013р.