Рішення № 33599531, 13.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

від 13 вересня 2013 року по справі №927/599/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/599/13

за позовом: приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат»,

вул.Дружби Народів, 34, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

до відповідача: Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, пр. Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Коленченко О.О. - представник, довір.пост.№1/8 від 07.08.13р.

від відповідача: Полякової О.П. - зав.юридичним сектором, довір.пост. №01-14/1462 від 17.04.13р.

Рішення приймається після перерв, оголошених в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 27.08.2013р. до 28.08.2013р., з 28.08.2013р. до 04.09.2013р., з 04.09.13р. по 13.09.13р.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про визнання недійсним рішення №08-рш від 19.03.2013р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №02-05/08-2013 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушенням, неправильним застосуванням норм матеріального, процесуального права.

Відповідач в письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує, та вказує, що оспорюване рішення прийнято в межах визначеної законом компетенції відповідача та з дотриманням вимог чинного законодавства при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач фактично відтворює зміст рішення, яке є предметом спору по даній справі.

У додаткових письмових поясненнях від 12.09.13р., наданих суду відповідачем, останній зазначає, що на ринку ковбасних виробів в межах Чернігівської області (включаючи м.Чернігів) реалізуються ковбасні вироби товаровиробників як Чернігівської області, так і інших виробників України. Ковбаси, які виробляються позивачем та щодо яких проведено дослідження, виготовляються на підставі технічних умов, розробленими ТОВ «Фудсервіс ДВ», ТОВ «Фабер» та ТОВ «Торговий дім «Технологія Трейд». Проте, зважаючи на приписи ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93р. №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» та приймаючи до уваги, що державні стандарти на певні ковбасні вироби введені в дію, тому, на думку відповідача, виробники повинні випускати ковбасні вироби тільки відповідно до національних стандартів або технічних умов, які приведені у відповідність з вимогами національних стандартів (з новими рецептурами й новими назвами ковбасних виробів, а також відповідно до показників якості й безпеки ДСТУ). Використання назв ковбас традиційного асортименту, які мають позитивну репутацію серед споживачів для позначення ковбасних виробів, можливе лише за умов виготовлення таких ковбас за державними стандартами, оскільки на вибір споживача впливає позитивна репутація певного виду ковбас.

Ухвалою суду від 19.06.13р. по даній справі задоволено клопотання позивача та призначено проведення судової товарознавчої експертизи, виконання якої було доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Листом №24/06-16/822-13 від 26.06.13р. експертна установа повідомила суд, що поставлені в ухвалі питання не є об'єктом дослідження товарознавчої експертизи, а відносяться до компетенції судової експертизи з питань інтелектуальної власності, в зв'язку з чим експертиза не була проведена, а матеріали справи повернуті суду.

Враховуючи, що сторони не наполягали на проведенні судової експертизи з питань інтелектуальної власності, тому подальший розгляд справи здійснювався за наявними у справі матеріалами.

Подані представниками сторін клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних пристроїв судом задоволені.

Дослідивши матеріали господарської справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали справи №02-05/08-2013 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року за результатами розгляду справи №02-05/08-2013, порушеної проти приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат» за власною ініціативою органом Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, винесено рішення, відповідно до якого:

1. визнано дії приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат» по присвоєнню ковбасам, виготовленим згідно технічних умов: напівкопченій першого сорту «Московська» традиційної назви «Московська», яка згідно ДСТУ 4427:2005, ДСТУ 4591:2006 та ДСТУ 4436:2005 надана сирокопченим ковбасам, варено-копченим ковбасам вищого сорту вареним ковбасам першого сорту; вареній першого сорту «Делікатесна» традиційної назви «Делікатесна», яка згідно ДСТУ 4591:2006 надана варено-копченим ковбасам вищого сорту; варено-копченій першого сорту «Салямі Столична» традиційної назви «Столична», яка згідно із ДСТУ 4427:2005 та ДСТУ 4436:2005 надана сирокопченим ковбасам та вареним ковбасам вищого сорту, використанню загальновідомої назви «Столична» у словосполученні з іншим словом «Салямі», порушенням, передбаченим статтею 15№ Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання;

2. відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» накладено на приватне акціонерне товариство «Прилуцький м'ясокомбінат» штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

3. зобов'язано приватне акціонерне товариство «Прилуцький м'ясокомбінат» припинити порушення в термін 6 місяців з дня отримання копії рішення, про що повідомити територіальне відділення в 3-х денний термін з дня припинення порушення.

Копія вказаного рішення направлена відповідачем позивачу 03.04.13р., що підтверджується наданими позивачем копіями листа Чернігівського обласного територіального відділення АМК України від 02.04.13р. вих.№02-3/1226 та конверту з відбитком поштового штемпелю, на якому міститься дата « 03.04.13».

В силу ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Позивач з посиланням на неповне з'ясування відповідачем обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та порушення, неправильне застосування відповідачем норм матеріального, процесуального права на підставі ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» 17.05.2013р., як свідчить реєстраційний штамп канцелярії суду, звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання рішення №08-рш від 19.03.2013р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №02-05/08-2013 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції недійсним.

Як зазначено у п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з подальшими змінами) загальними підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно із ч.1 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Системний аналіз приписів ст.ст.3,6,12,121,14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також ст.40 Господарського кодексу України, ст.ст.27,30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», які регулюють порядок діяльності органів Антимонопольного комітету України, свідчить, що розгляд справи №02-05/08-2013 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та прийняття відповідного рішення здійснено відповідачем в межах визначених законом його компетенції та повноважень.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені спеціальні підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Заперечуючи правомірність прийнятого відповідачем рішення, позивач зазначає, що відповідачем неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосовані норми матеріального права.

Як вбачається із змісту тексту рішення від 19.03.13р., Чернігівським обласним територіальним відділенням АМК України за власною ініціативою проведено дослідження ринку м'ясних продуктів харчування, що не суперечить приписам ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

В ході дослідження було встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність на ринку ковбасних виробів в межах Чернігівської області, а тому є суб'єктом господарювання у розумінні ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідач при проведенні дослідження на підставі наданої позивачем інформації про асортимент ковбасних виробів, з'ясував, що підприємством виробляються ковбаси, в тому числі: напівкопчена першого ґатунку «Московська» згідно ТУ У 15.1-30978685-002-2000, ковбаса варено-копчена першого ґатунку «Салямі Столична» згідно ТУ У 15.30579739-006-2003 та ковбаса варена першого сорту «Делікатесна» згідно ТУ У 15.1-32526034-001-2004.

В тексті рішення відповідач з посиланням на Закон України від 22.12.2009р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах фінансової кризи», в якому міститься доручення Кабінету Міністрів України «у місячний строк від дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органам и виконавчої влади їх нормативно-правових актів відповідно до цього закону», приходить до висновку, що на момент проведення дослідження та прийняття оспорюваного рішення виробники повинні випускати ковбасні вироби тільки відповідно до вимог національних стандартів (по ДСТУ - традиційні сорти ковбасних виробів), або технічних умов, які приведені у відповідність із вимогами національних стандартів (по ТУ У - з новими рецептурами й новими назвами ковбасних виробів, а також відповідно до показників якості й безпеки ДСТУ).

В зв'язку з чим, як зазначено у тексті рішення, відповідач повинен був переглянути ТУ У 15.1-30978685-002-2000, ТУ У 15.30579739-006-2003, ТУ У 15.1-32526034-001-2004 та привести їх у відповідність до вимог вищезазначених нормативних документів.

Встановивши, що назви ковбас «Московська», «Делікатесна» та «Столична» є традиційними для певних видів ковбас згідно ДСТУ, а саме ДСТУ 4433:2005, ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4591:2006, ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4427:2005, адміністративна колегія Чернігівського обласного територіального відділення АМК України прийшла до висновку, що відповідач присвоїв ковбасним виробам, виготовленим за ТУ У, які не приведені у відповідність до вимог вищезазначених ДСТУ, традиційні назви, а в окремому випадку («Салямі Столична») використав загальновідому назву у словосполученні з іншим словом, що заборонено стандартами, та переніс традиційні найменування з одного виду продукції на інший.

В оспорюваному рішенні відповідач також зазначає, що позивач не привів вищезазначені технічні умови у відповідність до вимог національних стандартів; ковбаси, що виготовляються позивачем, мають назви ковбас, віднесених до традиційного асортименту, що суперечить приписам затверджених ДСТУ, внаслідок чого, як зазначено у тексті рішення, позивачем поширюються відомості стосовно назв ковбасних виробів, які можуть утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики традиційних ковбасних виробів відповідного виду.

Таким чином, відповідачем у рішенні зроблено висновок, що позивач здобуває переваги на відповідному ринку, зокрема посилює свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неправдивої інформації шляхом використання традиційних назв для продукції, яка виробляється не за традиційною технологією, що вводить в оману стосовно споживчих властивостей вказаних ковбасних виробів.

В ході розгляду даної справи відповідачем повідомлено суду про винесення 19.06.2013р. розпорядження №08-2013/2-р про початок провадження з перегляду рішення адміністративної колегії №08-рш від 19.03.2013р. по справі №02-05/08-2013.

Як вбачається із рішення від 28.08.2013р. №08/2-рш адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/08-2013 за наслідками перегляду рішення від 19.03.2013р. №08-рш вирішено залишити його без змін. Разом з тим, аналіз змісту цих рішень свідчить, що відповідачем доповнено описову та мотивувальну частини рішення. А саме, відповідач встановив, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо етикетування харчових продуктів в частині зазначення на етикетках ковбасних виробів назв ковбас традиційного асортименту, на ковбасах, які виготовляються згідно з технічними умовами, які не приведенні у відповідність до державних стандартів, що вводить в оману споживачів стосовно характеристик харчового продукту. Крім того, рішення доповнено порівняльним аналізом фізико-хімічних показників ковбас «Московська», «Делікатесна», «Салямі Столична», які виготовляються позивачем згідно із технічними умовами, та відповідних ковбас традиційного асортименту згідно з вимогами державних стандартів.

Отже, як вбачається із резолютивної частини оспорюваного рішення, саме дії позивача по присвоєнню ковбасам, які виготовлені ним згідно технічних умов, назв традиційних ковбас «Московська», «Делікатесна», «Салямі Столична» та використання загальновідомої назви «Столична» у словосполученні зі словом «Салямі» визначаються відповідачем як порушення, передбачені ст.151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а саме: поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, виходячи з наступного:

У п.4 Прикінцевих положень Закону України від 22.12.2009р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи», на який посилається відповідач у своєму рішенні від 19.03.13р., Кабінету Міністрів України доручено забезпечити введення в дію через 15 днів з дня набрання чинності цим Законом розроблених державних стандартів на м'ясну продукцію: ДСТУ 4427:2005 «Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4433:2005 «Ковбаси смажені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м'ясні. Загальні технічні умови» та зупинити дію всіх технічних умов, виданих раніше на вищезазначену продукцію, а також у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Разом з тим, відповідно до ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993р. «Про стандартизацію та сертифікацію» державні стандарти України та технічні умови є окремими категоріями нормативних документів із стандартизації.

В силу ст..1 Закону України «Про стандартизацію» стандартом визначається документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим, а технічні умови є документом, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги.

Згідно зі ст.11 цього Закону стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.

За змістом ст.1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» технічним регламентом є закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим.

В тексті рішення, що є предметом спору у даній справі, відповідачем не зазначається про наявність прийнятого у встановленому законодавством порядку будь-якого технічного регламенту на напівкопчені, варені та варено-копчені ковбасні вироби.

Таким чином, аналіз вищенаведеного законодавства свідчить про відсутність імперативних норм, які забороняють виробникам продукції, зокрема, ковбасних виробів, виготовлення продукції на підставі зареєстрованих в установленому порядку технічних умов.

При цьому, суд звертає увагу, що в своєму рішенні від 19.03.13р. відповідач не відобразив про дослідження питання зупинення Кабінетом Міністрів України дії всіх технічних умов на вищезазначену продукцію, виданих до набрання чинності Законом України від 22.12.2009р. Відповідні належні та допустимі докази не надано відповідачем суду і в ході вирішення спору по даній справі.

Отже, суд приходить до висновку, що висновок відповідача про обов'язок виробників ковбасних виробів випускати продукцію тільки у відповідності до вимог національних стандартів (по ДСТУ - традиційні сорти ковбасних виробів), або технічних умов, які приведені у відповідність з вимогами національних стандартів (ТУ У - з новими рецептурами й новими назвами ковбасних виробів, а також відповідно до показників якості й безпеки ДСТУ) не підтверджуються встановленими відповідачем обставинами справи та є передчасними.

Відповідно до ч.2 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93р. №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» для організації контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

Як свідчать матеріали справи, до Технічних умов ТУ У 15.1-30978685-002-2000, ТУ У 15.1-32526034-001-2004, на підставі яких позивачем виробляються ковбасні вироби, після січня 2010р. вносилися зміни, які зареєстровані державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт)».

Проте, в рішенні відповідача даний факт не відображено, а також не відображено, на підставі яких встановлених обставин відповідач прийшов до висновку, що технічні умови, які використовуються позивачем при виготовлені його продукції, не приведені у відповідність з вимогами національних стандартів.

Згідно зі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93р. №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» відповідальність за відповідність нормативних документів вимогам актів законодавства, а також їхній науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.

Матеріалами справи підтверджується, що розробниками технічних умов, які використовуються позивачем при виробництві ковбас спірного асортименту, є ТОВ «Технологія Трейд», ТОВ «Фудсервіс ДВ» та ТОВ «Фабер», якими дані технічні умови і затверджені.

Таким чином, оскільки позивач є тільки користувачем переданих йому для впровадження у виробництво технічних умов, тому відсутні підстави для твердження, що саме позивач повинен був переглянути вищезазначені технічні умови та привести їх у відповідність до вимог національних стандартів.

А відтак, не ґрунтується на приписах чинного законодавства висновок відповідача, викладений у рішенні від 19.03.13р., що порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції полягає у не приведенні позивачем існуючих технічних умов у відповідність до вимог ДСТУ.

Суд звертає увагу, що оскільки в силу ст..1 Закону України «Про стандартизацію» технічні умови встановлюють технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги, тому такі технічні умови є обов'язковими для осіб, які використовують їх в процесі виробництва.

Із текстів технічних умов, на підставі яких позивач виробляє продукцію, вбачається, що вони розповсюджуються на: ковбаси та ковбаскі напівкопчені і смажені (ТУ У 15.1-30978685-002-2000); ковбаси та салямі варено-копчені (ТУ У 15.30579739-006-2003); ковбаси варені (ТУ У 15.1-32526034-001-2004). При цьому, в кожному із Технічних умов наведені асортимент та найменування окремих видів ковбас, в тому числі: ковбаса напівкопчена першого ґатунку «Московська» (т.1, а.с.237); ковбаса варено-копчена першого ґатунку «Салямі Столична» (т.2, а.с.5 зворотна сторона); ковбаса варена першого ґатунку «Делікатесна» (т.1, а.с.33 зворотна сторона).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач зобов'язаний виробляти ковбаси із назвами у відповідності з вимогами технічних умов.

До того ж, наявність у технічних умовах видів ковбас з назвами «Московська», «Салямі Столична» та «Делікатесна» свідчить про те, що позивач не присвоював ковбасам, які випускаються ним на підставі затверджених та зареєстрованих в установленому порядку технічних умов, вищевказаних назв. А відтак, суперечить фактичним обставинам справи висновок відповідача у рішенні від 19.03.13р. про доведеність факту присвоєння позивачем ковбасам, виготовленим згідно технічних умов, традиційних назв ковбас «Московська», «Делікатесна», «Салямі Столична».

Слід зазначити, що суперечить фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства й посилання відповідача на наявну у ДСТУ 4433:2005, ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4591:2006, ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4427:2005 заборону присвоювати новим видам ковбас загальновідомі назви традиційного асортименту, утворювати похідні слова від загальновідомих назв або використовувати ці назви у словосполучення з іншими словами, оскільки матеріалами справи підтверджується та визнається самим відповідачем, що ковбаса напівкопчена першого ґатунку «Московська», ковбаса варено-копчена першого ґатунку «Салямі Столична», ковбаса варена першого ґатунку «Делікатесна» не є новими видами ковбас, виготовляються позивачем з травня 2008р., серпня 2008р. та листопада 2010р., але на підставі технічних умов, які розроблені та зареєстровані в 2000-2004 роках.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт вчинення позивачем дій по присвоєнню ковбасним виробам, виготовленим згідно технічних умов, назв ковбас традиційного асортименту «Московська», «Делікатесна», «Столична» з використанням ним загальновідомої назви «Столична» у словосполученні зі словом «Салями».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарської діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема, з поширення інформації, що вводить в оману.

В силу ст.151 цього ж Закону поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Отже, для кваліфікації дій позивача як недобросовісної конкуренції шляхом поширення інформації, що вводить в оману, необхідно встановити яка саме інформація поширена позивачем, в чому полягає неповнота, неточність, неправдивість відомостей, поширених позивачем та які могуть вплинути або вплинули на наміри споживачів щодо придбання продукції, яка виготовлена позивачем.

Інформацією, що, на думку відповідача, вводить в оману споживачів шляхом повідомлення неточних відомостей, фактично є назви окремих ковбасних виробів, які виробляються позивачем.

Проте, суд приймає до уваги, що відповідно до ст..38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та приписів Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.10р. №487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.11р. за №183/18921, назва (найменування) продукту є лише одним із складових елементів всього обсягу інформації, який повинен бути вказаний виробником при маркуванні продукту та доведений до споживача, а тому не може самостійно, без наявності інших відомостей, характеризувати такий продукт, розкривати його природу, походження товару, спосіб виготовлення, споживчі властивості, якість, стандарти.

Слід зазначити, що відповідачем при проведенні дослідження та при прийнятті оспорюваного рішення не встановлено факт неправильного маркування позивачем своєї продукції.

А тому висновки відповідача про повідомлення позивачем неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання товару, не відповідають фактичним обставинам і нормам законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що стверджуючи в рішенні від 19.03.13р. про здобуття позивачем переваг на відповідному ринку, відповідач не відобразив обставини, які дозволяють прийти до висновку про отримання позивачем якихось конкретних переваг у конкуренції з іншими виробниками ковбасних виробів, не зазначив в чому полягають такі переваги, та не навів доказів, на підставі яких відповідач прийшов до висновку про здобуття позивачем переваг на відповідному ринку.

Не усунуті всі вищезазначені порушення і в рішенні відповідача від 28.08.13р. «Про перегляд рішення від 19.03.2013 №08-рш у справі № 02-05/08-2013».

Приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, тому відсутні підстави для застосування до нього передбаченої ст..21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» відповідальності у вигляді штрафу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 19.03.13р. №08-рш прийнято з урахуванням недоведених обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, що в силу ст..59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставами для визнання рішення недійсним.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19 березня 2013р. №08-рш по справі №02-05/08-2013.

Стягнути з Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Чернігів, пр.Миру, 49-а (ідентифікаційний код 21404813) на користь Приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат», Чернігівська область, м.Прилуки, вул..Дружби Народів, 34 (ідентифікаційний код 32275840, р/р 26003300315701 банк Чернігівська філія АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 1147грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 18 вересня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич