Постанова № 33599508, 17.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 907/477/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат", с.Залужжя, Мукачівський р-н Закарпатська область, № 227 від 12.07.13

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.13

у справі № 907/477/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат", с.Залужжя Мукачівський район

до відповідача 1: Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава

до відповідача 2: Фермерського господарства "Мочар Ір", с.Арданово Іршавського району

про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Іршавської райдержадміністрації Закарпатської області від 25.06.12 №346; визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 20.07.12

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1:- не з'явився;

від відповідача 2:- Рябінічева А.С.- представник (дов. б/н від 10.06.2013).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 у справі № 907/477/13 (суддя І.Івашкович) у задоволенні позову відмовлено повністю; судовий збір покладено на позивача.

З даним рішенням не погоджується позивач, ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" звертає увагу суду апеляційної інстанції, що підставою відмови в позові служить висновок суду про те, що права позивача спірним розпорядженням та договором не порушені, оскільки відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, водокористувачі, яким надано водний об'єкт в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку встановленому цим кодексом. Враховуючи наведене, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 у справі № 907/477/13.

17.07.2013 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат", № 227 від 12.07.13, розподілено до розгляду судді-доповідачу Д.Новосад .

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" введено суддів - В.Гриців, Л.Данко.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 20.08.2013.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.13 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат", у зв'язку із зайнятістю у складі іншої колегії суддів В.Гриців та Л.Данко введено суддів - О. Михалюк та Г.Мельник.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 17.09.2013 з підстав, викладених в ухвалі від 20.08.2013.

Відповідач 1 та відповідач 2 з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, не погоджуються з підстав, викладених у відзиві та запереченні на апеляційну скаргу.

В судове засідання 17.09.2013 з'явився представник відповідача 2. Представник позивача та відповідача 1 не забезпечили явки уповноважених представників, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення, які наявні в матеріалах справи. Від скаржника 13.09.2013 поступило електронне повідомлення №3 та заява №253 від 12.09.2013 про відкладення розгляду даної апеляційної скарги у зв'язку з відрядженням представника. Однак, беручи до уваги п.п. 2,3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013, а також зважаючи на те, що клопотання ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат» від 13.08.2013 та від 15.08.2013 про відкладення розгляду справи задовольнялося, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду апеляційної скарги, колегія суддів в задоволенні вказаного відмовляє. Оскільки відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглядається за відсутності представників позивача та відповідача 1.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представника відповідача 2 в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 у справі № 907/477/13 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головою Іршавської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 25.06.2012 №346 "Про надання водного об'єкта у довгострокове користування на умовах оренди", відповідно до якого вирішено: - надати фермерському господарству "Мочар Ір" у довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років водний об'єкт (водосховище загальнодержавного значення "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар") площею водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту; - встановити розмір орендної плати, виходячи з площі водного дзеркала відповідно до Податкового кодексу України в сумі 23 442,30 грн. за рік; - пропонувати фермерському господарству "Мочар Ір" укласти договір оренди водного об'єкта (а.с.25).

На підставі вказаного розпорядження Іршавської РДА між Іршавською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Мочар Ір" (орендар) укладено договір оренди водного об'єкта від 20.07.2012, який містить погодження з боку Мукачівського міжрайонного управління водного господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, Головного управління Закарпатдержрибоохорони (а.с.39).

Відповідно до п.1 договору оренди водного об'єкта орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.06.2012 №346 надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди водний об'єкт (водосховище загальнодержавного значення "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар") площею водного дзеркала 148,0 га, розташований в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту.

Даний договір укладений строком на 10 (десять) років і набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами (п.2 договору). Відповідно до п 3 договору водний об'єкт передається в оренду для риборозведення, вирощування риби. Орендар повинен забезпечити умови загального водокористування відповідно до ст. 47 Водного кодексу України. Плата за оренду справляється в розмірі 23 442,30 грн. за рік згідно з додатком №3.

Актом прийому-передачі водного об'єкта від 20.07.2012, оформлено передачу орендодавцем Іршавською РДА та прийняття орендарем ФГ "Мочар Ір" у користування площу водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району на підставі договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Іршавської РДА від 25.06.2012 №346, визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012, у зв'язку з порушенням його прав як вторинного водокористувача спірного водного об'єкта - водосховища "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар", оскільки даний об'єкт надано в оренду іншій особі - ФГ "Мочар Ір".Зокрема вказує, що підставою набуття та підтвердження його права є рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961 №761, розпорядження виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 12.12.1990 №386, виданий ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" Дозвіл на спеціальне водокористування УКР №4636-А/ЗАК від 02.08.2011, строком дії до 02.08.2014.

Рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961 №761 "Про використання водоймищ та земель, відведених під водоймища, на потоках "Форнош", "Бабичка", "Мочила", "Роман-Потік" в басейні "Чорного Мочара" водоймища до горизонту мертвого об'єму води, загальною площею 379 га, в тому числі по водоймищах: "Форнош" біля с. Лісково Мукачівського району -190 га; "Бабичка" біля с. Залуж Мукачівського району -63 га; "Мочила" біля с. Пістрялово Мукачівського району -58 га; "Роман-Потік" біля с. Горбок Іршавського району - 68 га, передано в експлуатацію рибокомбінату управління промисловості місцевого підпорядкування для риборозведення і вирощування водоплавної птиці (а.с. 24).

Розпорядженням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 12.12.90 №386 "Про користування водосховищами на меліоративній системі "Чорний Мочар" передбачалось, зокрема, покладення на Мукачівське управління осушувальних систем та протипаводкових споруд управління водним режимом на меліоративній системі "Чорний Мочар"; затвердження для потреб Закарпатського рибокомбінату режиму водосховищ меліоративної системи "Чорний мочар", в т.ч. водосховища "Роман-Потік" (площа дзеркала 153 га) (а.с.22-23).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" створено внаслідок перейменування ВАТ "Закарпатський рибокомбінат" згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства". Відкрите акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" створено шляхом перетворення державного підприємства Закарпатського обласного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного державного підприємства у відкрите акціонерне товариство результаті приватизації майна вказаного державного підприємства. Відповідно до положень ч.5 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" ВАТ "Закарпатський рибокомбінат" є правонаступником приватизованого державного підприємства Закарпатського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства. Вказане підтверджено копіями Статуту приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" (дата реєстрації 04.05.2011), наказу №3/396 від 07.09.1998 регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області "Про створення відкритого акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат".

Згідно з ст.1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до ст.6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК, місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді Міністрів АРК.

Відповідно до ст. 42 Водного кодексу України вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Статтею 43 Водного кодексу України передбачено основні права водокористувачів, які мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування, використовувати водні об'єкти на умовах оренди. Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з ч.1 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається уповноваженими органами ( ч.1ст. 49 ВК України).

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Кодексу передбачено, що припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" підставою для скасування актів місцевих адміністрацій є їх суперечність Конституції України, Законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законодавством України, зокрема нормами Водного кодексу України, не деталізовано порядок набуття права вторинного водокористування, таке право виникає на підставі договору між первинним та вторинним водокористувачем. Слід зазначити, що позивачем не надано підтвердження набуття прав вторинного водокористувача стосовно спірного водного об'єкта (водосховища "Роман Потік" у складі меліоративної системи "Чорний Мочар") на підставі умов, визначених із первинним водокористувачем Мукачівським міжрайонним управлінням водного господарства. Позивачем не подано доказів набуття ним права користування спірним водним об'єктом на умовах договору оренди, як це передбачено ст. 51 Водного кодексу України.

Позивач підтверджує право водокористування на спірний водний об'єкт дозволом на спеціальне водокористування УКР №4636 -А/ЗАК від 02.08.2011 (термін дії до 02.08.2014), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області (а.с.26-28). Вказаний дозвіл на спеціальне водокористування стосуються перелічених об'єктів водокористування, до яких включено ТРК "Горбок" (Іршавський район). Копія листа №02-12/111 від 12.06.2013 державного підприємства "Укрриба" (а.с. 125), копія паспорта ставкового рибного господарства 1987 (а.с.171-176) вказує на те, що "Горбок" - риборозплідник, для якого водосховище "Роман Потік" є водопостачальним ставом. Таким чином, вказаний у дозволі на спеціальне водокористування об'єкт водокористування ТРК "Горбок" є риборозплідником, який розміщений у спірному водосховищі "Роман Потік". Вказаний дозвіл посвідчує право позивача на здійснення спеціального водокористування щодо водоймища "Роман Потік".

Слід зазначити, що вірними є висновки суду про те, що дозвіл на спеціальне водокористування за своєю правовою природою - це офіційний, виданий уповноваженим державним органом, документ дозвільного характеру, який засвідчує право відповідного суб'єкта протягом визначеного у ньому строку здійснювати спеціальне водокористування в межах встановлених лімітів забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин. Вказаний дозвіл як документ дозвільного характеру не підпадає під ознаки визначених у ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, а отже не породжує правових наслідків у вигляді виникнення права водокористування, як права цивільного. Разом з тим, наявність такого дозволу є обов'язковою умовою реалізації особою набутого в установленому порядку права користування водним об'єктом для відповідних потреб. Припинення права спеціального водокористування фактично унеможливлює подальше користування водним об'єктом, якщо таке пов'язано із обов'язковою наявністю відповідного дозволу на спеціальне водокористування. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321.

Матеріали справи вказують на те, що право спеціального водокористування позивача, яке посвідчено дозволом УКР №4636-А/ЗАК від 02.08.2011, в установленому порядку не припинено, а умови такого дозволу не змінювались.

Слід зазначити, що вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у чинному законодавстві України настання правових наслідків у вигляді припинення права спеціального водокористування у випадках надання відповідного водного об'єкту у користування іншій особі на умовах договору оренди. Окрім того, відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування УКР №4636 -А/ЗАК від 02.08.2011 передбачено здійснення позивачем в межах встановлених лімітів забору води із водоймища "Роман Потік" та скидання стічних вод для риборозплідника "Горбок". ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" не надало доказів про наявність обставин набуття ним в установленому порядку за законодавством України права водокористування щодо спірного водного об'єкту та факту порушення його прав прийнятим розпорядженням Іршавської РДА від 25.06.2012 №346 та укладеним договором оренди водного об'єкту від 20.07.2012.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не є стороною оспорюваного договору оренди водного об'єкту, а тому правових наслідків недійсності договору у відповідності до ст. 216 ЦК України не може призвести до відновлення його відповідного становища, яке існувало до моменту укладення даного договору. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Вірним є твердження суду про те, що договір оренди водного об'єкта укладено з визначенням мети - для риборозведення, вирощування риби та погоджений з боку Мукачівського міжрайонного управління водного господарства (первинний водокористувач) та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, що узгоджується із приписами ст. 51 Водного кодексу України у чинній на той час редакції.

Господарським судом Закарпатської області вірно проаналізовано та зроблено висновки про безпідставність доводів позивача про набуття на підставі рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961 №761 прав вторинного водокористувача на водний об'єкт - водоймище "Роман Потік" в басейні "Чорний Мочар", а також підтвердження такого права згідно з розпорядженням від 12.12.1990 №386 виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів. Оскільки, рішення виконкому Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 07.12.1961 прийнято в період існування Радянського Союзу та до прийняття Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік (затв. Законом СРСР від 10.12.1970), відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12.08.1971 введені в дію з 01.09.1971р.) та Земельного кодексу Української РСР (затверджено та введено в дію з 01.11.1972 Законом УРСР від 09.06.1972), які в системі законодавства СРСР та УРСР фактично були першими універсальними законодавчими актами в галузі регулювання водних відносин та якими запроваджено правове закріплення інституту водокористування. Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12.08.1971 "Про порядок введення в дію Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік" було врегульовано порядок та підстави припинення права спеціального водокористування, яке виникло до введення в дію Основ (п.п. 4, 5). Зокрема, встановлено, що висновки про умови скидання у водойми стічних вод зберігають свою чинність до спливу встановленого ними строку, а право на безстрокове водокористування, яке виникло до 01.09.1971, зберігає силу до отримання відповідного дозволу на спеціальне водокористування в порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, якщо не виникнуть передбачені ст.18 Основ підстави припинення права водокористування. З наведеного слідує, що отримане позивачем на підставі рішення від 07.12.1961 №761 право на експлуатацію водоймищ басейну "Чорний Мочар", в т.ч. водоймища "Роман Потік" в с. Горбок Іршавського району не мало характеру безстрокового. Таке право фактично зберігало чинність до оформлення за законодавством СРСР дозволу на спеціальне водокористування на вказані водоймища, в т.ч. спірне по даній справі. За регламентацією чинних в період існування СРСР Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік (ст. ст. 14, 15), Водного кодексу УРСР (ст. ст. 29, 36), постанови Ради Міністрів СРСР від 10.06.1977р. №500 "Про порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", постанови Ради Міністрів УРСР від 04.10.1977 №507 "Про порядок погодження і видачі дозволів на спеціальне водокористування виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих" реалізація права спеціального водокористування здійснювалась на підставі виданих в установленому порядку дозволів на спецводокористування. З введенням в дію Водного кодексу України згідно з постановою Верховної Ради України від 06.06.1995 №214/95-ВР визнано таким, що втратив чинність Водний кодекс Української РСР, та не передбачено збереження чинності прав водокористувачів, отриманих за раніше діючим законодавством, в т.ч. на підставі виданих раніше дозволів. Місцевим господарським судом вірно зазначено, що позивачем не доведено наявність права водокористування щодо спірного водного об'єкту, оскільки в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документами, які підтверджують набуття вказаного права згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 у справі № 907/477/13 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013 у справі № 907/477/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови виготовлено: 19.09.2013

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя О. Михалюк

Суддя Г. Мельник