Рішення № 33599501, 17.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. Справа № 923/1040/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія", м..Цюрупинськ Херсонської обл.

до Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2", с. Коробки Каховського району Херсонської області

про стягнення 34 709,79 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (позивач) про стягнення з Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (відповідач) 34 709,79 грн., з яких 34059,40 грн. - заборгованість з оплати продукції, 535,62 грн. - пеня, 114,77 грн. - річні (3%). В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № ТА 000162-13 від 22.05.2013р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.09.2013р. було надіслано позивачу, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою позивача.

12.09.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача, згідно з яким позивач просить суд розглянути справу за відсутності його представника. У цьому ж клопотанні позивач повідомив суду про те, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити позов повністю, оскільки спроби врегулювати спір в позасудовому порядку не мали успіху.

Ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.09.2013р. було надіслано відповідачу, як і ухвалу про порушення справи, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.38) про вручення відповідачу за цією адресою рекомендованого листа з копією ухвали про порушення справи. Надісланий відповідачу за цією ж адресою рекомендований лист з копією ухвали про відкладення розгляду справи на 17.09.2013р., без вручення відповідачу, до суду не повертався. Проте, відповідач не направив представника для участі у судовому засіданні 17.09.2013р., як і у попереднє судове засідання, а також, не надав витребувані від нього судом згідно з ухвалами про порушення справи та про відкладення розгляду справи на 17.09.2013р., документи та відзив на позовну заяву. Про причини ненадання цих документів відповідач суду не повідомив. Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 17.09.2013р. або ж попереднього засідання у даній справі.

Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 17.09.2013р. Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1040/13. Розгляд справи за відсутності представників сторін, яких належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з 27.08.2013р. на 17.09.2013р. у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог суду, згідно з ухвалою про порушення справи, щодо надання суду документів, які необхідні для розгляду справи, а також, з урахуванням клопотання позивача про відкладення розгляду справи для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, суд -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (надалі - позивач) та Фермерське господарство з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (надалі - відповідач) 22.05.2013р. уклали між собою договір поставки № ТА 000162-13 (надалі - договір), згідно з яким позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставити і передати у власність відповідача (покупця за договором), згідно з його заявками-замовленнями, гофрокартонну продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити цю продукцію на умовах договору. Згідно з п.3.1 та п. 4.1 договору ціни на продукцію, термін їх дії, асортимент продукції та умови її поставки вказуються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними складовими. Згідно з п. 3.2 договору відповідач повинен здійснити попередню оплату продукції у розмірі 30 % від її вартості протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та післяплату за поставлену продукцію у розмірі 70 % від її вартості протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідачем продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Згідно з п.3.7 договору датою виконання зобов'язань відповідача з оплати продукції є дата надходження грошових коштів на рахунок позивача. Згідно з п. 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також скріплення їхніми печатками тексту договору, та діє до 31.12.2013р.

22.05.2013р. позивач та відповідач підписали специфікацію № 1 до договору, згідно з якою домовилися про поставку позивачем відповідачу гофролотків для полуниці, у кількості 10 000 (десять тисяч) одиниць.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки попереднього узгодження між сторонами договору строків поставки (її графіку).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач у період з 24.05.2013р. по 31.05.2013р. передав відповідачеві продукцію загальною вартістю 59 209,92 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних від 24.05.2013р. № 986 на суму 9 022,46 грн. (з ПДВ) та № 994 на суму 38 345,47 грн. (з ПДВ), від 29.05.2013р. № 1068 на суму 7 894,66 грн. (з ПДВ), від 31.05.2013р. № 1113 на суму 3 947,33 грн. (з ПДВ), а також, товарно-транспортних накладних від 24.05.2013р. (у кількості дві накладні), від 29.05.2013р. та від 31.05.2013р., згідно з довіреністю відповідача від 24.05.2013р. № 34. Ці видаткові та товарно-транспортні накладні підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідач частково, у сумі 14 098,00 грн., сплатив позивачу вартість отриманої від позивача на підставі вказаних накладних продукції, перерахувавши на банківський рахунок позивача, 24.05.2013р. 14 098,00 грн. Вказаний факт не спірним при розгляді даної справи, оскільки підтверджується позивачем.

Крім цього, 30.05.2013р. відповідач повернув позивачеві на підставі накладної на повернення товару № ВП -0000001 продукцію загальною вартістю 11 052,52 грн.

Виходячи з положень п. 3.2 договору відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманої від позивача за договором продукції:

- за видатковими накладними від 24.05.2013р. №/№ 986 та 994 - з 08.06.2013р.;

- за видатковою накладною від 29.05.2013р. № 1068 - з 13.06.2013р.;

- за видатковою накладною від 31.05.2013р. № 1068 - з 15.06.2013р.

Станом на час розгляду даної справи розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вартості вказаної продукції становить 34 059,40 грн.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати 34059,40 грн. залишку вартості отриманої від позивача за договором продукції підтверджується такими первинними документами, як, безпосередньо, договір, видаткові накладні від 24.05.2013р. №/№ 986 та 994, від 29.05.2013р. № 1068, від 31.05.2013р. № 1113, товарно-транспортні накладні від 24.05.2013р. (у кількості дві накладні), від 29.05.2013р. та від 31.05.2013р., довіреність відповідача від 24.05.2013р. № 34.

Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо визначеного позивачем вказаного розміру заборгованості за договором, а саме 34059,40 грн., а також не надав доказів повного або часткового погашення цієї заборгованості на час розгляду даної справи.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 34059,40 грн. заборгованості з оплати отриманої від позивача на підставі договору продукції, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з п.5.2 договору за порушення термінів оплати продукції відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості відвантаженої, але несплаченої в належний термін продукції, за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов'язання до моменту здійснення оплати продукції.

Позовні вимоги про стягнення 114,77 грн. річних (3 %), які нараховані відповідачу за період часу з 16.06.2013р. по 26.07.2013р., підлягають задоволенню у повному обсязі Виконаний позивачем розрахунок річних перевірений судом, цей розрахунок є правильним.

Позовні вимоги про стягнення 535,62 грн. пені, яка нарахована відповідачу за період часу з 16.06.2013р. по 26.07.2013р., підлягають задоволенню у повному обсязі Виконаний позивачем розрахунок пені перевірений судом, цей розрахунок є правильним.

Нарахування відповідачеві річних та пені починаючи з 16.06.2013р., як то здійснено позивачем, а не з відповідних календарних дат прострочення відповідачем зобов'язання оплати продукції за кожною з накладних, 08.06.2013р., 13.06.2013р. та 15.06.2013р., об'єктивно не порушує права відповідача.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч.1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється повністю, у зв'язку з цим судовий збір у розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

Щодо вимог позивача стосовно компенсації йому витрат з оплати послуг адвоката суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з п.1.1 укладеного 25.07.2013р. між позивачем та адвокатом Янклевичем Я.Є. договору про надання юридичних послуг, позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів позивача в господарському суді Херсонської області по справі, за позовом про стягнення з відповідача заборгованості. Згідно з п.2.1 цього договору адвокат зобов'язався :

- ознайомитися та вивчити матеріали справи по порушеному позивачем питанні щодо стягнення заборгованості з відповідача;

- виготовити позовну заяву за позовом про стягнення з відповідача заборгованості;

- представляти інтереси позивача в господарському суді Херсонської області при розгляді справи про стягнення заборгованості з відповідача, а у випадку оскарження рішення господарського суду Херсонської області в апеляційному (або касаційному) порядку, представляти інтереси позивача в апеляційній (або касаційній) судовій інстанціях;

- готувати необхідні для ведення справи в суді документи правового характеру, подавати їх до суду та відповідачу;

- у випадку необхідності представляти інтереси позивача, як стягувача коштів, у відділі державної виконавчої служби.

Згідно з п. 4.1 цього договору за виконання адвокатом обов'язків, які передбачено п.2.1 цього договору, позивач зобов'язався протягом 3 (трьох) днів після підписання цього договору сплатити адвокату за надання юридичних послуг кошти в сумі 3 470,98 грн. (без ПДВ). При цьому, згідно з п. 4.3 цього договору акт прийняття-передачі виконаних робіт по даному договору складається сторонами після набрання рішенням суду законної сили.

Фактично, як-то слідує з розміру плати за юридичні послуги адвоката, що зазначено у п.4.1 цього договору, розмір такої плати визначений у відсотковому співвідношенні до ціни позову, а саме, як 10 % від ціни позову.

3 470,98 грн. = (34 709,79 грн. (ціна позову) /100 %) х 10 %

Згідно з платіжним дорученням № 2630 від 01.08.2013р. позивач сплатив адвокату 3470,98 грн., з призначенням платежу - "Оплата за юридичні послуги зг.дог. № б/н від 25.07.2013 без ПДВ".

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, витрати сторін, які пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді відшкодовуються на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України, за наявності документального підтвердження цих витрат, як-от: угоди про надання правової допомоги щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує оплату відповідних послуг та ін. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. Згідно з п. 6.5 цієї ж, від 21.02.2013р. № 7, постанови Пленуму Вищого господарського суду України вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто, явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку із цим суд з урахуванням конкретних обставин справи, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження, вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду і складність справи. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на те, що:

- розмір плати за юридичні послуги адвоката визначений у відсотковому співвідношенні до ціни позову, а саме, як 10 % від ціни позову, та без розрахунку будь-яких реальних витрат адвоката, пов'язаних із веденням справи у суді (матеріальних витрат (транспортних, на відрядження та ін.) або витрат часу на підготовку правових документі,

- плата за юридичні послуги у розмірі 3470,98 грн., яку позивач сплатив адвокату, є платою за весь комплекс юридичних послуг адвоката, які пов'язані із стягнення у судовому порядку заборгованості з відповідача, а саме, за послуги при розгляді справи у першій, апеляційній та касаційній інстанціях, а також, при примусовому виконанні рішення органами державної виконавчої служби, що слідує з п.2.1 укладеного 25.07.2013р. між позивачем та адвокатом Янклевичем Я.Є. договору про надання юридичних послуг,

- у даній справі відбулося два судові засідання;

- адвокат не брав участі у судових засіданнях при розгляді справи у господарському суді Херсонської області, хоч явку в судове засідання 27.08.2013р. представників сторін було визнано судом обов'язковою, згідно з ухвалою про порушення справи, а про поважні причини неявки адвокат суду не повідомив;

- після порушення справи будь-які документи правового характеру за підписом адвоката Янклевича Я.Є. до суду не подавалися,

суд вважає вартість послуг адвоката у розмірі 3470,98 грн. завищеною та стягує з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. компенсації по сплаті послуг адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства з відокремленою садибою "Едельвейс-2" (місцезнаходження - 74824, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Коробки, вул. Терни, відокремлена садиба "Едельвейс-2", будинок 5; ідент. код ЄДР - 33574183; р/р26002060388484 в ХВ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Херсон, МФО 352479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (місцезнаходження - 75101, Херсонська обл., м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська,103 ; ідент. код ЄДР - 38045226; р/р2600811766 в Херсонській дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093), 34059 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп. заборгованості з оплати продукції, 114 (сто чотирнадцять) грн. 77 коп. річних, 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 62 коп. пені, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору та 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. компенсації по сплаті послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.В. Соловйов