Рішення № 33599500, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12081/13 02.09.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоУправління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністраціїПростягнення 3 194 846,47 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2012/06/13-1 від 13.06.13 р.

від відповідача: Шуман С.І. - дов. № 1-35/22 від 09.01.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 3 008 359,80 грн. основного боргу, 4 841,18 грн. інфляційної складової боргу, 30 274,25 грн. трьох відсотків річних та 151 371,24 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р).

Ухвалою суду від 26.06.13 р. порушено провадження у справі № 910/12081/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 05.08.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

05.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти стягнення штрафних санкцій, який залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.08.13 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та письмове клопотання про продовження строку вирішення спору для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, також просив суд зобов'язати позивача направити на адресу відповідача копії додатків до позовної заяви, оскільки на адресу відповідача надійшла тільки копія позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.13 р. заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні 05.08.13 р. до 28.08.13 р. о 09:50 год. та зобов'язав позивача направити на адресу відповідача документи, які додані до позовної заяви, докази чого надати суду.

23.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли заперечення на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.08.13 р. повідомив суду, що подав через службу діловодства господарського суду письмові заперечення на заперечення позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що подані відповідачем заперечення відсутні в матеріалах справи на момент проведення судового засідання, у зв'язку з чим суд оголосив перерву в судовому засіданні 28.08.13 р. до 02.09.13 р. о 10:15 год.

30.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.13 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 02.09.13 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» (споживач) був укладений договір № 620017 від 01.12.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 620017 від 01.12.2004 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 620017 від 01.12.2004 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 6 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 620017 від 01.12.2004 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 620017 від 01.12.2004 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, розрахункова група, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

У відповідності до п. 3.5. додатку № 4 до договору № 620017 від 01.12.2004 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

23.11.12 р. між Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (учасник) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017, відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати замовнику послугу, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з даним договором.

Пунктом 1.2. зазначеного договору визначено, найменування постуг - постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (код згідно ДКПП 016-97:40.30.1) (надалі - послуги). Послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Згідно з п. 4.2. договору про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р., розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунку на оплату товару (надалі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період у відповідності до додатка № 4.

Цей договір укладається на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії сторони дійшли згоди вважати додатками до даного договору додатки до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р., викладеного в новій редакції договором про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.03.12 р. (п. 11.1. договору № 620017 від 23.11.12 р.).

У відповідності до п. 12.1. договору № 620017 від 23.11.12 р., сторони дійшли згоди, що невід'ємною частиною цього договору є додатки, зазначені у п. 11.1. цього договору (№ 2, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9).

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії відомостей обліку споживання теплової енергії, звітних відомостей за спожите тепло і теплоносій, зведених відомостей параметрів що вимірюються, відомостей обліку, відомостей реєстрації середньодобових показників, облікових карток відповідача за спірний період та довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.12 р. до 31.12.12 р. становила 3 334 034,09 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 620017 від 23.11.12 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 251 740,00 грн., у зв'язку з чим станом на 01.04.13 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 3 008 359,80 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 3 008 359,80 грн. основного боргу, 4 841,18 грн. інфляційної складової боргу, 30 274,25 грн. трьох відсотків річних та 151 371,24 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р). строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, контррозрахунку та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві щодо основного боргу, суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, посилаючись на наступне.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач посилається на зазначену в тексті позовної заяви надану лише 22.04.13 р. ПАТ «Київенерго» відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р).

Тому відповідач вважає, що з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, вищезазначена обставина унеможливлює застосування відповідальності через відсутність прострочення виконання зобов'язань.

Крім того, стосовно вимоги про стягнення пені, то відповідач заперечує проти неї, посилаючись на ст. 647 ЦКУ, згідно з якою такий правочин повинен бути вчинений у письмовій формі.

Оскільки договором № 620017 від 23.11.12 р. не передбачено такої міри відповідальності, як сплата неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені не підлягають задоволенню.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, так як вони спростовуються наступним.

У відповідності до п. 3.5. додатку № 4 до договору № 620017 від 01.12.2004 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

23.11.12 р. між Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (учасник) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017, відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати замовнику послугу, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з даним договором.

Пунктом 1.2. зазначеного договору визначено, найменування постуг - постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (код згідно ДКПП 016-97:40.30.1) (надалі - послуги). Послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Згідно з п. 4.2. договору про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р., розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунку на оплату товару (надалі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період у відповідності до додатка № 4.

Цей договір укладається на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії сторони дійшли згоди вважати додатками до даного договору додатки до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р., викладеного в новій редакції договором про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.03.12 р. (п. 11.1. договору № 620017 від 23.11.12 р.).

У відповідності до п. 12.1. договору № 620017 від 23.11.12 р., сторони дійшли згоди, що невід'ємною частиною цього договору є додатки, зазначені у п. 11.1. цього договору (№ 2, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9).

Стосовно заперечення щодо стягнення позовних вимог в частині інфляційних нарахувань та річних відсотків, то відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. При цьому, пунктами 9.1. та 9.2. договору про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р. визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій; у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, направлена позивачем вимога є лише засобом досудового врегулювання спору, а відтак відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3 008 359,80 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог в частині основного боргу не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації суми основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.) у розмірі 3 008 359,80 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 4 841,18 інфляційної складової боргу та 30 274,25 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.) за період з листопада 2012 р. до березня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2012 р. до березня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.) станом на 01.04.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 4 841,18 інфляційної складової боргу та 30 274,25 грн. трьох відсотків річних за період листопада 2012 р. до березня 2013 р.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 151 371,24 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.) за період з листопада 2012 р. до березня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 3.5. додатку № 4 до договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.), у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача, перевіреним судом, за порушення грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620017 від 01.12.04 р. та додатками до нього (договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 620017 від 23.11.12 р.) за період з листопада 2012 р. до березня 2013 р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 151 371,24 грн.

Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, проспект Миру, 6-А, код ЄДРПОУ 37397216) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 008 359 (три мільйони вісім тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 4 841 (чотири тисячі вісімсот сорок одну) грн. 18 коп. інфляційної складової боргу, 30 274 (тридцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 25 коп. трьох відсотків річних, 151 371 (сто п'ятдесят одна тисяча триста сімдесят одну) грн. 24 коп. пені та 63 896 (шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 93 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.