Рішення № 33599382, 09.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р.Справа № 922/3034/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" м. Харків до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 32486,55 грн. за участю :

Представник позивача - Михайлова Н.Є.дов. №126/026-Д.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" про стягнення основної заборгованості у розмірі 29056,17 грн., пені у розмірі 2858,84 грн. та відсотків річних у розмірі 571,54 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором на приймання господарсько - побутових стічних вод №18/СГЕ-2002 від 01.09.2002р.

Через канцелярію суду 02.09.13р. від позивача з супровідним листом (вх.№31897) надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31624,11 грн., в тому числі: суму основного боргу у розмірі 29056,17 грн., пеню у розмірі 1901,43 грн. та відсотків річних у розмірі 666,51 грн.

Відповідно до п. 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Розглянувши надані позивачем уточнення до позовної заяви, суд зазначає, що вони стосуються лише зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити з урахуванням наданої заяви.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.90, 91).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар" - постачальник (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Система" - абонент (відповідач у справі) 01 вересня 2002р. було укладено Договір на приймання господарсько - побутових стічних вод №18/СГЕ-2002, відповідно до умов якого позивач зобов"язався приймати від відповідача стічні води відповідно до умов даного Договору, а відповідач, в свою чергу зобов"язався сплачувати вартість послуг позивача відповідно до умов даного Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої зобов"язання за вищевказаним Договором, про що свідчать акти виконаних робіт всього на суму 29056,17 грн. (арк.с. 28-66), підписаними повноважними представниками відповідача та скріпленими печатками підприємтсв.

Згідно п. 4.2.2 Договору, відповідач до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримує у позивача рахунок фактури фактичної вартості витрат по прийому стфічних вод і робить оплату протягом трьох банківських днів з урахуванням сальдо розрахунків за розрахунковий місяць.

Позивачем для оплати послуг були виставлені відповідачу рахунки-фактури за жовтень 2011 року- травень 2013 року (арк.с. 28-66).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу відповідача претензію (вих.№639/1-04/026) від 23.05.2013 року про сплату заборгованості за надані послуги (арк. с.67). Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач порушував свої зобов'язання, передбачені п. 4.2.2. Договору, в частині своєчасної оплати за надані послуги в період з жовтня 2011 р. по травень 2013 р., в зв"язку з чим, у останнього утворилась заборгованість за отримані послуги, яка склала 29056,17 грн., що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу, суд вважає позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 29056,17 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі пеню у розмірі 1901,43 грн. та 3% річних у розмірі 666,51 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.4.4 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати послуг приймання стічних вод відповідачу нараховується пеня за кожен день прострочення в розмірі 1% від суми простроченого платежу, але не більше ніж 100% від загальної суми боргу.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 1901,43 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 666,51 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 610-612, 625 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" (61070, м. Харків, вул. Г. Рудика, 6, код ЄДРПОУ: 32133730) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (61070, м. Харків, вул. Г. Рудика, 8, код ЄДРПОУ: 14308730) - суму основного боргу у розмірі 29056,17 грн., пеню у розмірі 1901,43 грн., річні у розмірі 666,51 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.