Рішення № 33599310, 10.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/5011/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Табачніковому В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 1881531,15 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Омельченко О.О. - за довіреністю;

Шевченко Д.В. - за довіреністю;

від відповідача: Мальчинін Ю.О. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ Луганської області до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 1881531,15 грн., з яких 1808415,14 грн. заборгованості за договором №Д/В-10654/НЮ від 28.04.2010р., 10850,41 грн. пені за прострочення зобов'язання, 62265,6 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії за договором №Д/В-10654/НЮ від 28.04.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору про постачання теплової енергії №Д/В-10654/НЮ від 28.04.2010р.. разом із додатками до нього, Актів приймання-передачі теплової енергії до Договору №Д/В-10654/НЮ від 28.04.2010р.: від 31.08.2011р., 07.2011р., 06.2011р., 05.2011р., 04.2011р., 03.2011р., 28.02.2011р., 01.2011р., 24.12.2010р., 24.11.2010р., 25.10.2010р., 24.09.2010р., 24.08.2010р., 24.07.2010р., 24.02.2012р., 31.01.2012р., 30.12.2011р., 30.11.2011р., 10.2011р., 09.2011р., 25.05.2012р., 25.04.2012р., 25.03.2012р., Актів безбанківського заліку взаємної заборгованості між ПАТ «ЛИНІК» та ППС Новозолотарівки Донецької залізниці від 01.09.2011р. 07.2011р., 31.05.2011р., 30.04.2011р., 01.04.2011р. 01.03.2011р., 01.2011р. 12.2010р., 11.2010р., 29.10.2010р., 09.2010р., 08.2010р., 07.2010р., 02.2012р., 01.2012р., 12.2011р., 11.2011р., 30.09.2011р., 05.2012р., 30.04.2012р., 28.02.2013р., 21.12.2012р., 21.12.2012р., 11.2012р., 31.10.2012р., 01.09.2012р., 08.2012р., 31.07.2012р., 07.2012р., Видаткових накладних №80018242 від 31.08.2011р. №80015842 від 29.07.2011р., 06.2011р., 05.2011р., 04.2011р., 03.2011р. 02.2011р., 01.2011р., 31.12.2010р., №108 від 30.11.2010р., №93 від 29.10.2010р., 30.09.2010р., 31.08.2010р., №77 від 30.07.2010р., №80035581 від 29.02.2012р., №80033339 від 31.01.2012р., №80031474 від 30.12.2011р., №80028381 від 30.11.2011р., №80024131 від 31.10.2011р., №80020786 від 30.09.2011р., №80038752 від 31.05.2012р., №80037965 від 30.04.2012р., №80036918 від 31.03.2012р., Рахунків-фактур №90022907 від 31.08.2011р., №Сч-00850 від 31.07.2011р., № Сч-00785 від 30.06.2011р., №Сч-00652 від 31.05.2011р., №Сч-00497 від 30.04.2011р., №Сч-00388 від 31.03.2011р., №Сч-00053 від 31.01.2011р., №Сч-01721 від 31.12.2010р., №Сч-01562 від 30.11.2010р., №Сч-01431 від 31.10.2010р., №Сч-01251 від 30.09.2010р., №Сч-01122 від 31.08.2010р., №Сч-00972 від 31.07.2010р., №90043530 від 29.02.2012р., №90040863 від 31.01.2012р., №90038510 від 30.12.2011р., №90034958 від 30.11.2011р., № 90030842 від 31.10.2011р., №90025450 від 30.09.2011р., №90046609 від 31.05.2012р., №90045746 від 30.04.2012р., №90044605 від 31.03.2012р., листів №04/04-0046 від 23.01.2012р., № 050102/050102-0085 від 12.02.2012р., №050104/100000-0355 від 06.07.2012р., №050104/050102-0446 від 06.09.2012р., №050104/100000-0025 від 09.10.2012р., листа-вимоги про сплату заборгованості та пені №090201/100000-0077 від 25.03.2013р., листів ДП «Донецька залізниця» № НДЕ-10/2314 від 22.08.2012р., № НЗТ-03/2421 від 25.10.2012р.

01.08.2013р. представником Позивача долучено до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.07.2010 - 31.07.2013р., підписаний з боку Позивача.

Заявою від 01.08.2013р. представником Позивача зменшено розмір позовних вимог, а саме він просить стягнути з Відповідача 1876820,71 грн., з яких заборгованість за договором №Д/В - 10654/НЮ від 28.04.2010р. у сумі 1801633,63 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 10852,27 грн., 3% річних на суму боргу у сумі 64334,81 грн.

Вказана заява прийнята господарським судом у відповідності до ст. 22 ГПК України. Подальше слухання справи здійснювалось з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач 06.09.2013р. надав відзив на позов, згідно якого визнав позовні вимоги в стягненні основної заборгованості у сумі 1801633,63 грн. Вказуючи про фактичне припинення власної господарської діяльності, Відповідач не визнає позовні вимоги в частині суми нарахованої пені та 3% річних.

У письмових поясненнях від 06.09.2013р. представником Позивача вказується про правомірність заявлення до стягнення з Відповідача заявленої суми пені та 3% річних.

До матеріалів справи представником Позивача долучено Баланс ПАТ «ЛИНІК» на 31.12.2012р.

10.09.2013р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області долучено до матеріалів справи Акти безбанківського зарахування взаємної заборгованості між ПАТ «ЛИНІК» та ППС Новозолотарівки Донецької залізниці від 31.03.2012р. та від 31.03.2013р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Закритим акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційн компанія» (Енергопостачальна організація) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (Абонент) укладено договір на поставку теплової енергії №Д/В-10654/НЮ від 28.04.2010р. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.07.2010р., а в частині взаємних розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до строку закінчення однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання чи необхідність внесення змін у договір (п.9.1.)..

Договір укладено без протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов правочину, Позивач зобов'язується постачати Відповідачу своєчасно та відповідної якості теплову енергію, а Відповідач зобов'язується приймати на межі балансової приналежності та своєчасно оплачувати надану тепло енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1)..

Фактична кількість теплоенергії, що поставляється Енергопостачальною організацією Абоненту залежить від температури зовнішнього повітря та обліковується приладами Абонента, а за їх відсутності - за пропускною властивістю трубопроводів (п.6.1. договору).

Відповідно до п.п.3.1, договору, загальна сума оплати за кількість теплової енергії, що споживається, у відповідності з договором визначається шляхом помноження вартості однієї Гкал, теплової енергії на загальну кількість Гкал теплової енергії, що поставлялась Абонентові за весь період часу за даним договором. Кількість Гкал теплової енергії, що поставляється Абоненту у відповідний місяць, вказується у Договорі (п.3.1.). Повернення конденсату пари повинно складати 33% від паро споживання та якість його повинно відповідати нормам п.4.8.38 «Правил технічної експлуатації електричних станцій та мереж» (п.2.4.).

У п.2.2. сторони погодили примірний обсяг Гкал пари по кожному місяцю року, повернення конденсату, суми по кожному місяцю в залежності від кількості теплоенергії, що планується поставляти Абонентові та складає 22460 Гкал (п.2.2.).

Тариф (ціна реалізації пари та гарячої води) на теплову енергію складає 302,64 грн., в т.ч. ПДВ 50,44 грн. за 1 Гкал (п.2.2.).

Сторони погодили, що Абонент зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату за фактично спожиту теплову енергію, поставлену Енергопостачальною організацією. Оплата здійснюється Абонентом шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості спожитої теплової енергії за відповідний місяць протягом 10-ти календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі теплової енергії (п.3.2.).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов п.3.2. Договору сторонами підписані Акти приймання-передачі теплової енергії до Договору №Д/В-10654/НЮ від 31.08.2011р., 07.2011р., 06.2011р., 05.2011р., 04.2011р., 03.2011р., 28.02.2011р., 01.2011р., 24.12.2010р., 24.11.2010р., 25.10.2010р., 24.09.2010р., 24.08.2010р., 03.2011р. 24.07.2010р., 24.02.2012р., 31.01.2012р., 30.12.2011р., 30.11.2011р., 10.2011р., 09.2011р., 25.05.2012р., 25.04.2012р., 25.03.2012р.

Позивач свої зобов'язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію, виставив рахунки на оплату.

З наданих актів приймання-передачі теплової енергії вбачається, що Позивачем поставлено Відповідачу в межах Договору теплову енергію загальною вартістю 15406285,38 грн.

За Актами безбанківського заліку взаємної заборгованості між ПАТ «ЛИНІК» та ППС Новозолотарівки Донецької залізниці від 01.09.2011р. 07.2011р., 31.05.2011р., 30.04.2011р., 01.04.2011р. 01.03.2011р., 01.2011р. 12.2010р., 11.2010р., 29.10.2010р., 09.2010р., 08.2010р., 07.2010р., 02.2012р., 01.2012р., 12.2011р., 11.2011р., 30.09.2011р., 05.2012р., 30.04.2012р., 31.03.2012р., 28.02.2013р., 21.12.2012р., 21.12.2012р., 11.2012р., 31.10.2012р., 01.09.2012р., 08.2012р., 31.07.2012р., 07.2012р., 31.03.2013р Позивачем зараховано у якості оплати Відповідачем послуг з теплопостачання на загальну суму 13604651,75 грн.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Споживача перед Енергопостачальною організацією в сумі 13604651,75 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Таким чином, Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість, яка складає 1801633,63 грн.

Відповідачем в частині стягнення основної заборгованості на вказану суму визнано позов.

Вираховуючи викладене, вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у сумі 1801633,63 грн.

Водночас Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 64334,81 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вказує, що позивачем при визначенні періодів нарахувань 3% річних невраховано, що з дня підписання сторонами Актів безбанківського заліку взаємної заборгованості, нарахування санкцій відбувається на суму з урахуванням заліку вимог з дня підписання акту. Нарахування санкцій на суму заборгованості без врахування заліку припиняється днем, що передує дню підписання сторонами відповідного акту.

Перевіривши розрахунок 3% річних, з урахуванням викладеного, зважаючи на межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог частково, а саме в сумі 64328,03 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10852,27 грн. пені.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.2. Договору, у випадку порушення Абонентом строків оплати послуг за договором, Абонент зобов'язаний сплатити Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати та нараховану на суму простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем здійснено нарахування пені за надані послуги у грудні 2011р. в період з 08.07.2012р. по 10.07.2012р.; у січні 2012р. в період з 08.07.2012р. по 11.08.2012р.; у лютому 2012р. з 08.07.2012р. по 07.09.2012р.

Сторонами 30.12.2011р. підписаний Акт приймання-передачі теплової енергії у період з 24.11.2011р. по 25.12.2011р. на суму 1059390,43 грн.; 31.02.2012р. - Акт приймання-передачі теплової енергії у період з 25.12.2011р. по 25.01.2012р. на суму 852461,78 грн., 24.02.2012р. - Акт приймання-передачі теплової енергії у період з 25.01.2012р. по 24.02.2012р. на суму 1041488,21 грн.

Враховуючи положення п.3.2 Договору, Відповідачем мало б бути здійснено виконання обов'язку з оплати наданої теплоенергії відповідно:

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 30.12.2011р. - не пізніше 09.01.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2012р. - не пізніше 10.02.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 24.02.2012р. - не пізніше 05.03.2012р.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з п.5.2. Договору, сторонами не встановлені особливості здійснення нарахування пені.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців:

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 30.12.2011р. - з 10.01.2012р. по 10.07.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2012р. - з 11.02.2012р. по 11.08.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 24.02.2012р. - з 06.03.2012р. по 06.09.2012р.

Враховуючи межі позовних вимог, правомірним є нарахування пені у наступні періоди:

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 30.12.2011р. - з 08.07.2012р. по 10.07.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2012р. - з 08.07.2012р. по 11.08.2012р.;

За Актом приймання-передачі теплової енергії від 24.02.2012р. - з 08.07.2012р. по 06.09.2012р.

Перевіривши розрахунок Позивача даних позовних вимог з урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаних позовних вимог, а саме в сумі 10850,43 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Приймаючи до уваги, що Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 37777,35 грн., що відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» перевищує встановлений розмір судового збору, який мав би бути сплаченим Позивачем за подання позову з первісними позовними вимогами - 37630,62 грн. Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, за заявлення яких мав би бути сплачений судовий збір у розмірі 37536,41 грн., господарський суд вважає правомірним повернути Позивачу з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у сумі 240,94 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ Луганської області до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 1876820,71 грн., з яких заборгованість за договором №Д/В - 10654/НЮ від 28.04.2010р. у сумі 1801633,63 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 10852,27 грн., 3% річних на суму боргу у сумі 64334,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 68, КОД ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, оф. 1-а, код ЄДРПОУ 32292929) 1876812,09 грн., з яких заборгованість за договором №Д/В - 10654/НЮ від 28.04.2010р. у сумі 1801633,63 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 10850,43 грн., 3% річних на суму боргу у сумі 64328,03 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 37536,24 грн.

В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, оф. 1-а, код ЄДРПОУ 32292929) судовий збір у розмірі 240,94 грн., сплачений надмірно згідно платіжного доручення №0002010 від 25.06.2013р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 16.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва