Рішення № 33599291, 04.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2013 Справа № 905/5036/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Табачніковому В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області

до Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка Донецької області

про стягнення 7373,72 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Нікітіна О.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка Донецької області про стягнення 7373,72 грн., з яких сума основної заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 3776,64 грн., пеня в сумі 3558,92 грн., інфляційні нарахування 4,37 грн., 3% річних в сумі 33,79 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на постачання теплової енергії №665 від 23.10.2011р. із відповідачем, невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, внаслідок чого утворилась сума основного боргу та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору про постачання теплової енергії для споживання з вузлами обліку (для вбудованих приміщень інших потреб) №665 від 23.10.2011р., Акту на включення опалення від 15.10.2012р., рахунків-фактур №1423 від 23.10.2012р., №1681 від 16.11.2012р., №1990 від 17.12.2012р., №126 від 21.01.2013р., №432 від 19.02.2013р., №680 від 14.03.2013р., №866 від 16.04.2013р., фіскальних чеків №0664 від 25.02.2013р., №2851 від 23.01.2013р., №9974 від 17.04.2013р., №3872 від 15.03.2013р., №0506 від 25.10.2012р., Реєстру рахунків та податкових накладних за листопад 2012р., грудень 2012р.

Нормативно власні вимоги Позивач обґрунтовує ст..ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно письмових пояснень Позивача від 01.08.2013р. Відповідачем проведена часткова оплата за рахунок коштів загального фонду державного бюджету

Представником Позивача також долучено до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 24.07.2013р., копії Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2829 від 01.11.2012р., № б/н від12.12.2012р., №281 від 29.01.2013р., зведених реєстрів актів звіряння для погашення заборгованості пільг та субсидій, ухвали про порушення провадження у справі від 22.07.2013р. у справі №905/5253/13.

Представник Відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвал суду за його юридичною адресую згідно Витягу з ЄДР, отриманого господарським судом Донецької області за допомогою інформаційно-пошукової програми «Пошук в ЄДР».

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим вирішити спір за відсутності представника Відповідача виходячи з наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

15.09.2007р. між сторонами був підписаний договір №665 від 23.10.2011р. про поставку теплової енергії для споживачів з вузлами обліку (для вбудованих приміщень інших споживачів, за умовами якого позивач (Постачальник) прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу (Споживачу) теплову енергію у будову по вул..Шахтарській, буд.3, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Згідно з п.4.5 вказаного Договору Споживач щомісячно подає теплопостачальній організації акт перевірки та зняття показань теплового лічильника та фактичний час наробітки (за наявності), скріплений печаткою та підписом керівника чи відповідальним представником Шавлова Р.А., який має право підпису у відділ теплотехнічної інспекції..

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.5.1.). Постачальник має право пред'являти рахунки на попередню оплату за майбутній розрахунковий період до 20 числа поточного місяця (п.5.3.). Споживач зобов'язаний оплатити пред'явлені рахунки на передплату поточного місяця протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання (п.5.4.).

Кінцевий розрахунок за фактично поставлену теплову енергію у звітному місяці здійснюється за фактичними показаннями приладів обліку теплової енергії з урахуванням коректування раніш пред'явленого рахунку до 1-го числа наступного за звітнім (п.5.5.). Споживач зобов'язаний сплатити пред'явлені кінцеві рахунки протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання (п.5.6.).

У випадку несплати Споживачем рахунку на передплату або у разі відсутності такого , Постачальником виставляється рахунок за відпущену теплову енергію до 25 числа поточного місяця (п.5.7.). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок за відпущену теплову енергію по п.5.7. до першого числа місяця наступного за звітним.

Як встановлено судом, згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується наданими до матеріалів справи Актом на включення опалення від 15.10.2012р., рахунками-фактурами №1423 від 23.10.2012р., №1681 від 16.11.2012р., №1990 від 17.12.2012р., №126 від 21.01.2013р., №432 від 19.02.2013р., №680 від 14.03.2013р., №866 від 16.04.2013р., з боку відповідача не спростований. Дане також вбачається з підписаного представниками та скріпленого печатками Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 24.07.2013р.

Перелічені рахунки-фактури виставлялись Позивачем Відповідачу згідно фіскальних чеків №0664 від 25.02.2013р., №2851 від 23.01.2013р., №9974 від 17.04.2013р., №3872 від 15.03.2013р., №0506 від 25.10.2012р., Реєстру рахунків та податкових накладних за листопад 2012р., грудень 2012р.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.5.2. Договору №665 від 23.10.2011р., розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються у грошовій формі чи в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно рахунків-фактур №0664 від 25.02.2013р., №2851 від 23.01.2013р., №9974 від 17.04.2013р., №3872 від 15.03.2013р., №0506 від 25.10.2012р. Позивачем надано Відповідачу послуг з теплопостачання на загальну суму 5277,72 грн.

Як вказується Позивачем та не спростовується Відповідачем, згідно наданих до матеріалів справи Протокольних рішень №2829 від 09.11.2012р., №б/н від 12.12.2012р., №281 від 29.01.2013р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005р. №20 «По затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», Позивачем здійснено зарахування наявного боргу Відповідача згідно Протокольного рішення №2829 від 09.11.2012р. зараховано у погашення боргу 110,98 грн., згідно Протокольного рішення №б/н від 12.12.2012р. - 473,10 грн., за Протокольним рішення №281 від 29.01.2013р. - на суму 917 грн.

Вищевказане не суперечить чинному законодавства та умовах п.5.2. Договору №665 від 23.10.2011р.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання споживача перед енергопостачальною організацією в сумі 3776,74 грн. не виконано і на момент прийняття рішення суду, що також вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 24.07.2013р.

Наведене Відповідачем не спростовано.

Таким чином, дані позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 4,37 грн. та три проценти річних в сумі 33,79 грн. (період згідно розрахунку).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вказує, що Позивачем помилково визначені періоди нарахування даних позовних вимог відносно рахунків №1423 від 23.10.2012р., №1681 від 16.11.2012р., №1990 від 17.12.2012р. Оскільки зарахування по рахунку №1423 від 23.10.2012р. відбулось 09.11.2012р., то нарахування штрафних санкцій повинно припинитись 08.11.2012р., по рахунку №1681 від 16.11.2012р. - 11.12.2012р. (харахування відбулось 12.12.2012р.), по рахунку №1990 від 17.12.2012р. - 28.01.2013р. (зарахування відбулось 29.01.2013р.)

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», зважаючи на межі позовних вимог та правомірність визначення періодів відповідних нарахувань, суд дійшов висновку про те, що 3% річних підлягають задоволенню частково - у сумі 33,66 грн. та інфляційні витрати у сумі 4,37 грн.

Одночасно, Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 3558,92 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.5.16 Договору №665 від 23.10.2011р., за весь період несвоєчасної оплати за теплову енергію Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від уми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 3543,9 грн.

В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають як такі, що заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області до Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка Донецької області про стягнення 7373,72 грн., з яких сума основної заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 3776,64 грн., пеня в сумі 3558,92 грн., інфляційні нарахування 4,37 грн., 3% річних в сумі 33,79 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Хімік» (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул. Ліванова, 5, р/р 26008000101403 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, ОКПО 31969100) на користь Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Ушева, 1, р/р 26004619944991 в Горлівському відділенні ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області МФО 300012 ЗКПО 30500344) 7358,57 грн., з яких заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 3776,64 грн., пені в сумі 3543,9 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 4,37 грн., 3% річних в сумі 33,66 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1716,97 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 04.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 09.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва