Рішення № 33599245, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12428/13 02.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 4 640 374,94 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Бернацька О.В., дов. № 14-113 від 14.05.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 4 113 282,76 грн. основного боргу, 38 037,64 грн. трьох відсотків річних, 10 936,53 грн. інфляційних втрат, 190 188,21 грн. пені та 287 929,79 грн. штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.13 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/12428/13, розгляд справи призначено на 07.08.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.13 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; надав суду на виконання вимог ухвали суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору, яке залучено до матеріалів справи; надав для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 07.08.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 09.07.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 12.07.13 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, також беручи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 02.07.13 р., що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 07.08.13 р. відклав розгляд даної справи на 02.09.13 р.; повторно зобов'язав відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), довідку з органів статистики про їх знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.13 р. надав суду документи на виконання вимог ухвал суду, які залучені до матеріалів справи; надав суду для огляду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви; позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні 02.09.13 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.08.13 р., згідно з яким відповідач отримав 20.08.13 р. ухвалу суду від 07.08.13 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу. У судовому засіданні 02.09.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або / та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., газ, що ппродається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, а також іншими споживачами.

Відповідно до п. 2.1. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., продавець передає покупцю в період з 01.08.12 р. до 31.12.12 р. природний газ (газ) в обсязі до 1 291,600 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.):

- жовтень - 173,200;

- листопад - 456,300;

- грудень - 662,100.

Пунктами 2.1.1. та 2.1.2. вищевказаного договору визначено, що обсяги газу, що планується передати за цим договором (надалі - планований обсяг), можуть змінюватися сторонами протягом місяця в установленому порядку; допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5 % від узгодженого сторонами, згідно з п. 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Згідно з пунктами 2.3. та 2.4. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., добовий розподіл планового обсягу продажу газу здійснення рівномірно, виходячи з середньодобового обсягу передачі газу (надалі - середньодобовий обсяг передачі); середньодобовий обсяг передачі газу визначається шляхом ділення планового обсягу продажу газу на кількість днів у відповідному місяці; за розрахункову одиницю газу приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов: (t)=20 °С, тиск газу (Р)=760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Відповідно до п. 2.4. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., фізико-хімічні показники газу, який передається продавцем покупцю в пунктах приймання-передачі, зазначених у п. 3.1. цього договору повинен відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 «Гази природні горючі для промислового та комунально-побутового призначення. Технічні умови».

Згідно з п. 3.1. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній / відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Пунктом 3.1.2. вищезазначеного договору встановлено, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Відповідно до п. 3.1.3. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 6.1. договору, продавець має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених покупцем станом на 20 число місяця, що передує місяцю поставки. Корегування планованих обсягів газу оформляється покупцем у вигляді заявки.

Згідно з пунктами 3.2. та 3.3. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше які 5,0 (п'ять) відсотків; при необхідності відступу від середньодобової норми продавцем і покупцем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками; приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У відповідності до п. 3.4. вищевказаного договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Розділом 4 договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. визначено порядок обліку газу.

Згідно з п. 5.1. даного договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- ПДВ за ставкою 20 %;

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20 % - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20 % - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'яковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Реалізація газу теплопостачальним підприємствам (споживачам) за зазначеною у п. 5.2. ціною здійснюється при умові наявності у них відповідної ліцензії на виробництво (постачання) теплової енергії та затверджених тарифів на відпуск теплової енергії (п. 5.4. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р.).

Згідно з п. 5.5. вищевказаного договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

У відповідності до п. 6.1. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.3. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

- у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу погашається неустойка;

- у третю чергу погашається основна сума боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки а цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць (п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно з п. 7.1. вищевказаного договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

У відповідності до п. 9.3. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Згідно з п. 11.1. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р., цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.08.12 р. до 31.12.12 р.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищезазначених умов договору, ним було поставлено покупцеві протягом жовтня 2012 р. - грудня 2012 р. природний газ на загальну суму 4 546 824,21 грн., що підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30.11.12 р. на суму 628 900,83 грн., від 30.11.12 р. на суму 1 401 858,60 грн. та від 31.12.12 р. на суму 2 516 064,78 грн., підписаними та засвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії зазначених актів додано до матеріалів справи).

Однак ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. щодо оплати виконала частково, сплативши 433 541,45 грн., у зв'язку з чим у нього станом на 22.04.13 р. виникла заборгованість у розмірі 4 113 282,76 грн.

За таких обставин ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 4 113 282,76 грн. основного боргу, 38 037,64 грн. трьох відсотків річних, 10 936,53 грн. інфляційних втрат, 190 188,21 грн. пені та 287 929,79 грн. штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. належним чином не виконав - оплату за отриманий природний газ здійснив неповністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, контррозрахунку та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 4 113 282,76 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в частині стягнення суми основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. у розмірі 4 113 282,76 грн. визнається господарським судом таким, що підлягає задоволенню.

ППАТ «НАК «Нафтогаз України» просить суд стягнути з ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» 10 936,53 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.10.12 р. до 15.01.13 р., 38 037,64 грн. трьох річних процентів за період з 15.11.12 р. до 22.04.13 р., у зв'язку з порушенням ним зобов'язань щодо оплати за природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з жовтня 2012 р. до січня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. станом на 22.04.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 10 936,53 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.10.12 р. до 15.01.13 р., 38 037,64 грн. трьох річних процентів за період з 15.11.12 р. до 22.04.13 р.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просить суд також стягнути з відповідача 190 188,21 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. за період з 15.11.12 р. до 22.04.13 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 7.2. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача, перевіреним судом, за порушення грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.12 р. за період з 15.11.12 р. до 22.04.13 р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 190 188,21 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629, 655 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720) 4 113 282 (чотири мільйони сто тринадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 76 коп. основного боргу, 10 936 (десять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 53 коп. інфляційних нарахувань, 38 037 (тридцять вісім тридцять сім) грн. 64 коп. трьох відсотків річних, 190 188 (сто дев'яносто тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 21 коп. пені та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його Повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.