Рішення № 33599190, 16.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2013 р. Справа № 903/819/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком"

про стягнення 13 413,19грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ткачук Д.І., дов. №01/701 від 12.08.2013р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" про стягнення 13 413,19грн., в т.ч. 11 930,45грн. заборгованості по орендних платежах на підставі договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного та проектного інститут титану №1532/д від 12.08.2005р., 289,69грн. пені за період з 11.07.2012р. по 24.12.2012р. згідно з п. 3.6 договору, 1193,05грн. штрафу згідно п.3.9 договору про зміни №5 від 24.12.2012р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного та проектного інститут титану №1532/д від 12.08.2005р., акт прийому-передачі від 12.08.2005р., додаткові угоди №1 від 07.06.2006р., №2 від 31.08.2006р., договори про зміни №3 від 22.05.2007р., №4 від 15.08.2007р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 09.08.2010р., №7 від 25.08.2011р., №8 від 14.10.2011р., договір про розірвання №576/1532/д від 24.12.2012р., акт прийому-передачі від 24.12.2012р.

Справу надіслано за підсудністю згідно ухвали господарського суду Харківської області №5023/2633/13 від 29.07.2013р.

Відповідач у відзиві від 12.08.2013р №1764 (за вхід. №01-29/9382/13 від 15.08.2013р.) позов заперечив, мотивуючи тим, що позивач не зазначив періоду, за який просить стягнути заборгованість по орендних платежах. Зазначає, що заборгованість нарахована починаючи з грудня 2005 р. та закінчуючи груднем 2012 р. При цьому посилається на ст.ст. 257, 267 ЦК України про сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.

Повідомив, що ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2012р. припинено провадження у справі №5023/3145/12 між тими ж сторонами у зв'язку з відсутністю предмету спору - сплатою боргу в сумі 4515,41грн. Судом встановлено, що станом на 25.05.2012р. заборгованість у відповідача відсутня.

Вказав, що пеня нарахована з порушенням ч.6 ст. 232 ГК України, оскільки, як вбачається з розрахунку пені, її нарахування здійснено з 25.06.2012р.

Зауважив, що у договорі про зміни №5 від 24.12.2009р. сторони не дійшли згоди про доповнення договору п. 3.9, яким передбачено штраф у розмірі 10%, а тому не має правових підстав для нарахування останнього.

Просив розглядати справу за відсутності представника.

Ухвалою суду від 27.08.2013р. розгляд справи згідно зі ст77 ГПК України відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі. Зобов'язано сторін подати: позивача - належно завірені копії документів, долучених до позовної заяви, оригінал договору про зміни №5 від 24.12.2012р. для огляду в судовому засіданні, докази оплати заборгованості за період з серпня по грудень 2012р., обгрунтовані пояснення по суті заперечень у відзиві №1764 від 12.08.2013р., відповідача - зустрічний розрахунок орендних платежів та докази оплати за період з липня 2012 р. по грудень 2012р.

В судовому засіданні 16.09.2013р. представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав та просив суд задовольнити останній в повному обсязі. Пояснив, що в період з серпня по грудень 2012 року відповідачем не здійснювались орендні платежі. Долучив до матеріалів справи належно завірену копію договору про зміни №5 від 24.12.2009р., оригінал останнього надав для огляду в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.08.2013р. не виконав.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031878670 від 04.09.2013р., був повідомлений ухвалою суду від 27.08.2013р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, спливає строк розгляду, імперативно визначений ст. 69 ГПК України, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

12.08.2005р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Велтон Телеком» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Телеком», що стверджується п. 1.1 витягу із Статуту ТзОВ «Восток Телеком», а.с. 26) (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного та проектного інституту титану №1532/д, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину даху адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 144 м2 за адресою м. Запоріжжя, Заводський район, вул.. Теплична, промзона (а.с. 6-18).

Передача майна в оренду відповідно до п.2.1 договору стверджується актом прийому-передачі від 12.08.2005р., підписаним повноважними особами сторін; підписи скріплені печатками (а.с. 19).

Згідно п.10.1 строк дії договору оренди - до 07.08.2006р.

Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 07.06.2006р., №2 від 31.08.2006р., договори про зміни №3 від 22.05.2007р., №4 від 15.08.2007р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 09.08.2010р., №7 від 25.08.2011р., №8 від 14.10.2011р.(а.с. 20-27).

Пунктом 3.2 договору з врахуванням змін, внесених договором про зміни №8 від 14.10.2011р., сторони визначили, що розмір орендної плати за перший після перегляду місяця оренди - жовтень 2011 становить без ПДВ - 3 570,76грн. збільшений на індекс інфляції за жовтень місяць 2011 року, який в подальшому підлягає коригуванню орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць (а.с. 27).

Сторони у п.п. 3.5, 5.3 договору в редакції договору про зміни №5 від 24.12.2009р. обумовили, що сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця, за який здійснюється платіж; щомісяця до 12 числа надається орендодавцеві інформація про перерахування орендної плати за попередній місяць (копія платіжного доручення з відміткою банку про перерахування платежу до державного бюджету). На вимогу орендодавця проводиться звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляються відповідні акти звіряння.

24.12.2012р. сторони уклали договір №576/1532/д про розірвання договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного та проектного інституту титану від 12.08.2005р. №1532/д (а.с. 20).

На виконання п. 2 договору про розірвання №576/1532/д від 24.12.2012р. актом прийому-передачі, підписаним повноважними особами сторін (підписи скріплені печатками), орендоване майно передано балансоутримувачу (а.с. 30).

У п. 2 договору про розірвання договору №576/1532/д від 24.12.2012р. зазначено, що зобов'язання, виконання яких почалось до укладання останнього, повинні бути виконані, тобто орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, пеню, штраф по договору від 12.08.2005р. №1532/д до дати повернення майна.

Відповідач оплату за користування об'єктом оренди за період з липня по грудень 2012 року до дати повернення майна (акт приймання-передачі від 24.12.2012р.) згідно п. п. 2 договору про розірвання договору №576/1532/д від 24.12.2012р. не здійснив, що призвело до звернення орендодавця з позовом до суду.

Правовідносини за вищевказаним договором регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 283 - 291 ГК України, главою 58 ЦК України,.

Згідно ст.ст.283, 286 ГК України та ст.ст.759, 762 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3. ст. 18, ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір оренди від 12.08.2005р. №1532/д, додаткові угоди №1 від 07.06.2006р., №2 від 31.08.2006р., договори про зміни №3 від 22.05.2007р., №4 від 15.08.2007р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 09.08.2010р., №7 від 25.08.2011р., №8 від 14.10.2011р. та договір про розірвання договору №576/1532/д від 24.12.2012р. предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В силу ст.193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Відповідач на вимогу ухвали суду від 27.08.2013р. зустрічного розрахунку орендних платежів та докази оплати за період з липня по грудень 2012 року не подав.

Заборгованість з орендної плати на день розгляду спору становить 11 930,45 грн., стверджується договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного та проектного інститут титану №1532/д від 12.08.2005р., актом прийому-передачі від 12.08.2005р., додатковими угодами №1 від 07.06.2006р., №2 від 31.08.2006р., договорами про зміни №3 від 22.05.2007р., №4 від 15.08.2007р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 09.08.2010р., №7 від 25.08.2011р., №8 від 14.10.2011р., договором про розірвання №576/1532/д від 24.12.2012р., актом прийому-передачі від 24.12.2012р. та підлягає до стягнення в силу 193, 202, 283, 286 ГК України.

Суд не приймає твердження відповідача про пропуск позовної давності по вимозі про стягнення боргу, оскільки заборгованість по орендних платежах згідно розрахунку позивача, не оспореного відповідачем, виникла за період з липня по грудень 2012 року, а саме: за липень 2012р. борг становив 0,56грн, за серпень 2012р. - 2 496,97грн., за вересень 2012р. - 2 499,47грн., за жовтень - 2 499,47грн., за листопад 2012р. - 2 496,97грн., за грудень 2012р. - 1 937,01грн. Всього: 11 930,45грн. (а.с. 11-12).

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Сторони у п. 3.6 договору №1532/д від 12.08.2005р. погодили, що у випадку несвоєчасного перерахування орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована позивачем пеня за період з 11.07.2012р. по 24.12.2012р. в розмірі 289,69грн. з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є підставною та підлягає до стягнення згідно зі ст.ст. 230-232 ГК України, п.3.6 договору.

Зважаючи на викладене, суд не приймає заперечення відповідача щодо порушення ч. 6 ст.232 ГК України при нарахуванні пені.

Крім того, сторони у п. 3.9 договору в редакції договору про зміни №5 від 24.12.2009р. передбачили відповідальність орендаря у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості у разі не сплати орендної плати не менше, ніж три місяці.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Дана правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України "Про стягнення боргу" №3-88гс11 від 09.04.2012р., №3-24гс12 від 27.04.2012р., що є обов'язковими для судів в силу ст. 11128 ГПК України.

Сторони у договорі про зміни №5 від 24.12.2009р. (п. 3.9) передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки у формі штрафу.

Договір не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 3.9, не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 193,05 грн. 10% штрафу за прострочення платежу в період з липня по грудень 2012 року згідно ст.ст. 230-231 ГК України, ст.ст. 549, 627 ЦК України та п. 3.9. договору про зміни №5 від 24.12.2009р.

Розрахунок нарахування пені та 10% штрафу перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Судом не прийняті заперечення відповідача щодо укладення договору про зміни №5 від 24.12.2009р., зокрема, щодо п. 3.9, як необґрунтовані, оскільки на вимогу суду в судовому засіданні 16.09.2013р. оглянутий оригінал договору про зміни №5 від 24.12.2009р., належно завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 193, 202, 230-232, 283, 286 ГК України, ст.ст. 525-527, 549, 599, 610-612, 629, 653, 759, 762 ЦК України, Законами України "Про оренду державного та комунального майна", "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Телеком», м. Луцьк, вул..Дубнівська, 23, код ЄДРПОУ 30184815

на користь регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м.Запоріжжя, вул.. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280

11 930,45грн. заборгованості з орендної плати, 289,69грн. пені, 1 193,05грн. штрафу, 1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 15 133,69 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

20.09.2013р.

Суддя С.Т.Філатова