Рішення № 33599115, 17.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2013 Справа № 5006/28/5пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Андрєєвій М.А.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Публічного акціонерного товариства „Земельний Банк" м. Харків

до відповідача - Державного підприємства „Артемсіль" м. Соледар

про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача - Якушев Ю.В - довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

05.01.2012р. ПАТ „Земельний Банк" м. Харків звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

29.02.2012р. господарським судом винесене рішення, яким позовні вимоги ПАТ „Земельний банк" м. Харків задоволені, визнаний недійсним односторонній правочин, вчинений ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, стягнутий з ДП „Артемсіль" на користь ПАТ „Земельний банк" судовий збір в сумі 941,00грн.

11.07.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом винесена постанова, якою вищезазначене рішення скасоване, в позові відмовлено.

12.06.2013р. Вищим господарським судом Донецької області прийнята постанова, якою рішення та постанова скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

У постанові Вищого господарського суду Донецької області зазначено, що висновок суду апеляційної інстанції про правомірність здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставним, оскільки в процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово, зокрема шляхом проведення зарахування вимог. В той же час, суд першої інстанції, який дійшов протилежних висновків, не взяв до уваги, що після місячного терміну з дня публікування оголошення про початок ліквідаційної процедури ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів та здійснює заходи щодо підготовки задоволення цих вимог, зокрема складає перелік акцентованих банком вимог кредиторів для затвердження НБУ.

2

Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється у порядку черговості визначеному статтею 96 Закону. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній перелік (реєстр) акцентованих банком вимог кредиторів, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 47,32,43 ГПК України, не досліджено в повній мірі обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Розпорядженням керівнику апарату господарського суду від 03.07.2013р. призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справа передана на розгляд судді Уханьовій О.О.

23.07.2013р. позивачем надані додаткові документи по справі, відповідачем - пояснення.

28.08.2013р. позивачем надані додаткові документи по справі, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке судом задоволено. В цей же день відповідачем надане клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено, а також клопотання про зупинення провадження по справі №922/2749/13, до якого долучив копії позову та ухвали господарського суду Харківської області від 04.07.2013р.

13.09.2013р. представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що провадження по справі №922/2749/13 за його ж клопотанням зупинено господарським судом Харківської області до розгляду по суті справи 5006/28/5пд/2012, тому у розгляді клопотання про зупинення, що подане 28.08.2013р., об»єктивно відпала необхідність.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору по даній справі є визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Правовою підставою є той факт, що проведення заліків з банками, які знаходяться у стані ліквідації суперечить Закону України "Про банки та банківську діяльність".

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2005р. Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є позивач, банк) та ДП об'єднання „Артемсіль" (правонаступником якого є відповідач, вкладник) підписаний депозитний договір №01-05/Д (депозитний договір).

Відповідно до додаткової угоди №19 від 12.04.2010р. сторонами договору є ПАТ "Земельний банк" та ДП "Артемсіль", п. 1.1 договору викладений в наступній редакції: «вкладник розміщає, а банк приймає кошти (далі по тексту - внесок) у сумі 2090400,00доларів США на депозитний рахунок №2615600111792.

За використання вкладу, розмішеного на депозитному рахунку, банк виплачує вкладнику проценти, виходячи із розрахунку 8% річних (п. 1.3 договору). Відповідно до п. 3.1.3 договору, банк зобов'язаний щомісяця нараховувати відсотки на суму внеску. Термін розміщення внеску на депозитному рахунку - з 03.03.2005р. по 21.03.2011р. включно (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №18 від 18.03.2010р.).

В матеріалах справи наявні докази зарахування грошових коштів на депозитний рахунок відповідно до умов договору №01-05/Д від 28.02.2005р.

Крім того, 06.05.2005р. Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є позивач, банк) та ДП об'єднання „Артемсіль" (правонаступником якого є відповідач, позичальник) підписаний договір №43-05/К про

3

надання кредитної лінії (кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальникові грошові кошти в розмірі 8353391,31грн. (п. 1.1. в редакції додаткової угоди №26 від 14.04.2010р. до кредитного договору).

В додатковій угоді №26 від 14.04.2010р. до кредитного договору сторонами договору є ПАТ "Земельний банк" та ДП "Артемсіль". Розділом 5 кредитного договору сторони встановили порядок розрахунків. Позивачем представлені докази видачі кредиту, що відповідачем не заперечується.

Постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010р. з 02.08.2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ „Земельний банк", ліквідатором призначено фізичну особу - незалежного експерта (за договором з НБУ) Угрімова О.М.

Відповідач направив позивачу лист №27/11-01-83 від 07.10.2010р., в якому зазначив, що заборгованість ДП "Артемсіль" перед ПАТ „Земельний банк" за договором про надання кредитної лінії №43-05/К від 06.05.2005р. та заборгованість ПАТ „Земельний банк" перед ДП "Артемсіль" за депозитним договором №01-05/Д від 28.02.2005р. є зустрічними однорідними грошовими зобов'язаннями, строк виконання яких наступив в порядку ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв'язку з чим відповідач заявив про припинення вказаних зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Господарський суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного:

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним правочину, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Позивач вважає, що відповідачем при здійсненні заліку порушені вимоги Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Господарський суд враховує, що відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

4

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується сторонами, постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010р. відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Земельний банк".

Частиною 4 статті 110 ЦК України встановлено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплату витрат та здійснення платежів.

Отже, в процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово, зокрема шляхом проведення зарахування вимог.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 03.10.2011р. справа №№27/291-10,27/292-10, від 10.10.2011р. справа №27/216-10, від 24.10.2011р. справа № 16/041-10.

Згідно ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, односторонній правочин, вчинений ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. суперечить вимогам чинного законодавства, тому вимога позивача про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень ст. 49 ГПК України. Крім того, господарський суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної в 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського

5

процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 15,16,203,215 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.22,33,43,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Земельний Банк" м. Харків задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ДП „Артемсіль" заявою №27/11-01-83 від 07.10.2010р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договором з ПАТ „Земельний Банк" про надання кредитної лінії №43-05 від 06.05.2005р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Стягнути з Державного підприємства „Артемсіль" (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Чкалова, 1а, ЄДРПОУ 33226993) на користь Публічного акціонерного товариства „Земельний банк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, ЄДРПОУ 19358721) судовий збір в сумі 941,00грн., 802,90грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Повний текст рішення підписаний 17.09.2013року.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя О.О. Уханьова