Ухвала суду № 33597516, 11.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" вересня 2013 р. Справа № 817/538/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0005412342 та №0005422342 від 28.11.2012 року .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0005412342 та №0005422342 від 28.11.2012 року. Присуджено на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 650,80грн. (а.с.104-107).

Не погоджуючись з даною постановою Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 січня 2011 року між ТОВ "Спецелектромонтаж" та ТОВ "Інтех-Груп" укладено договір про надання поручительських послуг (а.с.66) відповідно до якого, ТОВ "Спецелектромонтаж" взяло на себе обов'язок відповідати перед ТОВ "Інтех-Груп" за виконання ТОВ «Кратос» своїх договірних зобов'язань. Такі зобов'язання виникли у останнього щодо розрахунків за поставлений йому ТОВ "Інтех-Груп" товар. Так, як вказані зобов'язання боржником в повній мірі виконані не були, їх виконав поручитель - ТОВ "Спецелектромонтаж", що зафіксовано актом приймання-передачі наданих послуг (а.с.64) та банківськими виписками про надходження на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтех-Груп" від ТОВ "Спецелектромонтаж" грошових коштів за поставлений ТОВ "Кратос" товар. Вказані поручительські послуги були оплачені ТОВ "Інтех-Груп" в сумі 300000,00 грн. на умовах, визначених договором, а на суму податку на додану вартість в ціні таких послуг - 50000,00грн. 30 листопада 2011 року ТОВ "Спецелектромонтаж" виписано податкову накладну №209, відповідно, сума ПДВ була віднесена ТОВ "Інтех-Груп" до складу податкового кредиту листопада 2011 року та взяла участь у розрахунку ПДВ за даний період у відповідній податковій декларації, в тому числі і збільшила від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту даного періоду.

З 05 листопада 2012 року по 09 листопада 2012 року ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтех - Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, про що складено акт №603/22-200/34847453 від 16.11.2012 року (а.с.10-38), згідно висновків якого первинні документи, що стосуються господарської операції ТОВ «Інтех-Груп» з ТОВ «Кратос» не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року, оскільки на думку податкового органу господарська операція з отримання ТОВ «Інтех-Груп» поручительських послуг від ТОВ «Спецелектромонтаж» є безтоварною.

На підставі вищевказаного акту 28.11.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005412342, яким ТОВ "Інтех-Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 36342,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 9085,50 грн. (а.с. 8) та №0005422342, яким ТОВ «Інтех-Груп» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 13658,00 грн.. Зазначені податкові повідомлення - рішення були отримані ТОВ «Інтех-Груп» 30.11.2012 року (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив того , що жодного належного та допустимого доказу про невідповідність первинних документів вимогам нормативно-правових актів, як висновками акту перевірки, так і фактичними матеріалами справи не встановлено. В ході позапланової податкової перевірки ДПІ у м. Рівному не зібрано жодного доказу на підтвердження факту нереальності вчинення господарських операцій, відображених в податковому обліку позивача.Податковий орган не навів будь-яких доказів щодо фіктивності господарської операції, за наслідками якої ТОВ «Інтех-Груп» сформовано оспорюваний податковий кредит, жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції, а тому у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення ТОВ «Інтех - Груп» суми податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року по господарським операціям з ТОВ «Спецелектромонтаж».

Колегія суддів оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Це поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, і за її змістом, відповідний податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно. Однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до підпункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3. статті 198 цього Кодексу, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (17%, або 0%) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Надана до податкової перевірки податкова накладна №209 від 30.11.2011 року на суму ПДВ 50000,00 грн., виписана постачальником послуг - ТОВ «Спецелектромонтаж» містить всі, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України, реквізити та відповідає вимогам наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.

На момент виписування податкової накладної ТОВ «Спецелектромонтаж» був зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджено безпосередньо і податковим органом за місцем реєстрації вказаного платника податків. Відповідно, податковий кредит, сформований ТОВ «Інтех-Груп» на підставі вказаної податкової накладної вважається підтвердженим.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що жодна норма діючого законодавства не надає будь-яким актам перевірок інших податкових органів статусу преюдиціальних та таких, що звільняють ДПІ від самостійного дослідження обставин фінансово-господарської діяльності платника податків. При проведенні позапланової виїзної перевірки в частині правомірності декларування податкового кредиту були використані первинні документи: договір, акт, податкова накладна, банківські виписки та інші, які не мають дефекту форми, змісту або походження. Тобто реальність відповідної операції в повній мірі підтверджена документами, наданими до перевірки та долученими до матеріалів справи, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення господарської операції, розкривають її зміст та обсяг.

Крім того, актом перевірки ТОВ «Спецелектромонтаж» не зафіксовано факту неподання останнім податкової звітності, а та обставина, що податковими ревізорами не вказано про наявність розбіжностей по базі даних ДПС щодо співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, свідчить на користь того, що ТОВ «Спецелектромонтаж» подавало податкову звітність, і задекларувало у складі податкових зобов'язань суму ПДВ по поставці поручительських послуг для ТОВ «Інтех-Груп».

Посилання податкового органу на обставини щодо відсутності у ТОВ «Спецелектромонтаж» трудових ресурсів, суперечать акту перевірки вказаного контрагента, де зазначено про те, що на 4 квартал 2011 року у нього нараховувалося 10 працюючих осіб.

Та обставина, що на момент перевірки не зібрана інформація про наявні у ТОВ «Спецелектромонтаж» основні та оборотні фонди, транспортні засоби та земельні ділянки не свідчить про відсутність таких. Та й взагалі відсутність у власності господарюючого суб'єкта таких засобів не може бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на можливість використання у господарській діяльності орендованих основних та оборотних засобів.

Податковий орган не навів будь-яких доказів щодо фіктивності господарської операції, за наслідками якої ТОВ «Інтех-Груп» сформовано оспорюваний податковий кредит, жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції.

З урахуванням зазначеного у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення ТОВ «Інтех - Груп» суми податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року по господарським операціям з ТОВ «Спецелектромонтаж».

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом від 22.04.2013року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

З оригіналом згідно: суддя _______С.М. Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" вул. Данила Галицького,25,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000