Ухвала суду № 33597440, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 2а-5536/12/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2007 р. № 0010311501/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р. на суму 109 428 грн..

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 1912.2007 року № 0010311501/0 в частини зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 109 428 грн.

В апеляційній скарзі Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача, згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 р. та складено акт про результати перевірки від 19.12.2007 р. № 1563/1501-00446500.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, підпункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, пунктів 1, 3, 6, 10 Порядку нарахування виплат, та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 (у редакції постанови КМУ від 28.03.2007 р. № 596.

19.12.2007р. на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010311501/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109 470 грн..

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є переробним підприємством і податок на додану вартість за реалізовані молоко та молочну продукцію спрямовує для виплати дотацій сільгоспвиробникам за продане ними переробному підприємству молоко.

Відповідно до п. 6 Порядку нарахування виплат, та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805, (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

Відповідно до вказаних положень, позивач: - вів два відокремлених обліку і надавав дві декларації з ПДВ: за розрахунками з бюджетом, і за розрахунками на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам; - визначав суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню на окремий рахунок переробного підприємства, за окремою податковою декларацією (окрема декларація складалася на підставі окремого обліку молока та молочної продукції, виготовленої з молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників. Розподіл податкових зобов'язань та кредиту здійснювався за питомою вагою молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, в загальній вартості закупленого молока).

Для своєї господарської діяльності позивач здійснив операції з ввезення товарів на митну територію України та придбав обладнання у резидентів.

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до 1 січня 2008 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом міністрів України (абз.3 п.11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР).

З урахуванням зазначених норм та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порядок формування податкового кредиту для кожної з декларацій (перша - за якою розрахунки здійснюються безпосередньо до бюджету; друга - за якою сума податку спрямовується на виплату дотацій сільгосптоваровиробникам) регулюється виключно загальними нормами пункту 11.21 статті 11 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, але з урахуванням особливостей порядку нарахування коштів відповідально до Порядку № 805.

Пунктом 10 Порядку № 805 визначено механізм бухгалтерського обліку розрахунків з ПДВ за операціями, пов'язаними із реалізацією переробними підприємствами молока та молочної продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою ПДВ.

В свою чергу, як обґрунтовано встановлено та зазначено судом першої інстанції, позивач безпосередньо не здійснював окремий облік як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту по зазначеним операціям, але вказаний Порядок взагалі не визначає конкретного принципу розподілу податкового кредиту за напрямками діяльності та за кожною декларацією окремо, а лише передбачає порядок бухгалтерського обліку з податку на додану вартість, а пункт 6 Порядку № 805 встановлює лише вимогу щодо окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока, та іншої продукції, а не сум податку на додану вартість.

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про порушення позивачем норм податкового обліку та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки відповідача про порушення пунктів 1, 3, 6, 10 Порядку № 805 є помилковими.

Крім іншого, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що Закон № 168/97-ВР та Порядок № 805 будь-яких вимог щодо відображення в окремих податкових деклараціях операцій з придбання інших товарів не містять, у зв'язку з чим, доводи апелянта про здійснення відповідачем розрахунку податкового кредиту по закупленому позивачем устаткуванню шляхом розподілу за коефіцієнтом (пропорційно об'ємам продукції, виготовленої з молока, придбаного від сільгоспвиробників та посередників) є безпідставними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: