Постанова № 33597121, 24.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р. Справа № 1622/2а-1111/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.12.2012р. по справі № 1622/2а-1111/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

про нарахування допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови здійснення перерахунку та виплати доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- стягнути на її користь з Відповідача недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги при народженні дитини;

- стягнути на її користь з Відповідача недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07 листопада 2007р. по 10 вересня 2009 року;

- зобов'язати Відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб до 10.09.2010р.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 25.12.2012р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 вересня 2009 року протиправною.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 вересня 2009 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині покладення на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради обов'язку здійснити перерахунок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 4, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого Октябрьским відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції. Позивач є застрахованою (працюючою) особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 вересня 2009 року мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Між тим, підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.

Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Вказаний закон набув чинності з 1 січня 2008 р.

Отже, з зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» набули як застраховані так і незастраховані особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В даному положенні зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» визнано неконституційним не було.

З 22 травня 2008 р. позивачка набула права на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», але ж обов'язок щодо сплати такої допомоги покладений ст. 50 вказаного Закону на роботодавця за основним місцем роботи, а не на орган соціального захисту населення.

Між тим, у п. 2 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 р.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2009 р. пункт 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», яким внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» втратив свою чинність.

Отже, з зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» набули тільки незастраховані особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач є застрахованою особою, в зв'язку з чим з 01 січня 2009 року у неї припинилося право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Таким чином, з 01 січня 2009 року позивачка мала право на отримання допомоги за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 року № 1751 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Отже, на час виникнення у позивача права на отримання допомоги існували дві норми закону, які по різному визначали компетенції певних державних органів по встановленню розміру допомоги по догляду за дитиною.

При цьому колегія суддів зазначає, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної ради України.

Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Таким чином, виходячи з системного аналізу Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за 2009 рік, оскільки позивачу була виплачена така допомога відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання такої допомоги і не була визнана неконституційною.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з висновків Конституційного Суду України наведених у рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який був прийнятий пізніше Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в редакцій, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги.

За таких обставин, відповідач, здійснивши у 2009 р., виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова, через порушення норм матеріального права, в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.12.2012р. по справі № 1622/2а-1111/12 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про нарахування допомоги по догляду за дитиною - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Водолажська Н.С. Старостін В.В.