Рішення № 33595451, 11.09.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Справа № 259/5650/13-ц

Провадження № 2/259/1608/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2013 р.

Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Сербіній К.Д.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача,

який діє на підставі довіреності: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 в якій просить стягнути з останнього заборгованість за Кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року у розмірі - 73085,45 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 730,85 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 01.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №DOXRFU23080099 у розмірі 3499,88 грн., з кінцевим терміном повернення 01.04.2010 року, який складається з заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», зі сплатою відсотків у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, порушує договір в частині своєчасного виконання боргового зобов'язання за Кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року.

Загальна сума заборгованості грошового зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року станом на 10.06.2013 року складає 73085,45 грн., з яких:

- 3499,88 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 560,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 65066,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3456,45 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, надав заперечення на позовну заяву, вказав, що дійсно отримав кредит в розмірі 3499,88 грн. та мав на меті сплатити вказану суму, однак у відділенні банку останньому повідомили про необхідність сплатити спочатку заборгованість за процентами та суму пені. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що співробітники банку ввели його в оману та змусили погасити не тіло кредиту, а проценти та пеню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено факт реорганізації Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року тип Банку змінено на Публічне акціонерне товариство. ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк». Правонаступництво підтверджено статутом ПАТ КБ «Приватбанк», довідкою ЄДРПОУ.

З матеріалів справи встановлено, що 01.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №DOXRFU23080099 у розмірі 3499,88 грн., з кінцевим терміном повернення 01.04.2010 року, який складається з заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», зі сплатою відсотків у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 4-14).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року станом на 10.06.2013 року складає 73085,45 грн., з яких:

- 3499,88 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 560,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 65066,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3456,45 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до п.7 ч.11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до п. 23 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору, кредит надавався на умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (СТАНДАРТ) для придбання певного товару, то відповідно кредит є споживчим.

Відповідно до ст.ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року, позивач звернувся до суду 26.06.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України у три роки. З заявою про поновлення строків позовної давності позивач не звертався.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з п. 31 Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи) (на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

На підставі ст.ст. 256, 257, 261, 266 ч.3, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, п.7 ч.11 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DOXRFU23080099 від 01.04.2009 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

суду м. Донецька О.В. Ларіна