Ухвала суду № 33595285, 18.09.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/3790/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/773/1298/13 Категорія:79 Доповідач: Федонюк С.Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Федонюк С.Ю.,

суддів -Свистун О.В., Завидовської - Марчук О.Г.,

при секретарі -Перебойчуку Р.В.,

з участю:

боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву стягувача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визначення частки майна боржника в порядку виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою стягувача ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

03 липня 2013 року ухвалою Ковельського міськрайонного суду в задоволенні заяви стягувача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про забезпечення, на підставі ст. 151 ЦПК України, позову у справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі по тексту ВДВС Ковельського МРУЮ) про визначення частки майна боржника, в порядку виконання рішення суду, відмовлено.

Не погоджуючись із вищеназваною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою через порушення норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Стягувач ОСОБА_2 та представник ВДВС Ковельського МРУЮ в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином і своєчасно повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. І, оскільки, ОСОБА_2 про причини своєї неявки суд не повідомляла, про відкладення розгляду справи не клопотала, а представник ВДВС Ковельського МРУЮ клопотав про розгляд справи у його відсутності, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за їх відсутності.

Заслухавши пояснення боржника ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з наступних мотивів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч. 3 ст. 208 ЦПК України визначено, що судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених статтями 389-6 та 389-11 цього Кодексу, - постановленням ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. За наслідками розгляду даної справи 01 червня 2011 року Ковельським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Зазначене рішення набрало законної сили 21 липня 2011 року (а.с. 4).

01 квітня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ Мацюхом Д.Ю. у даній справі порушено виконавче провадження (а.с. 5).

В ході примусового виконання означеного рішення суду ВДВС Ковельського МРУЮ в порядку ст. 379 ЦПК України звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у об'єктах нерухомого майна, а стягувач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 звернулися із заявами про вжиття заходів забезпечення подання.

Враховуючи положення вищеназваних норм процесуального закону, а також те, що судовий розгляд даної цивільної справи закінчено ухваленням рішення суду, яке набрало законної сили, а вжиття заходів забезпечення позову на стадії виконання рішення суду, як просить сторона стягувача, нормами чинного ЦПК України не передбачено, тому в даному випадку, застосування положень ст. 151 ЦПК України є недопустимим.

Разом з тим, як передбачено п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії виконання рішення суду державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви стягувача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

Наведені стягувачем ОСОБА_2 у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків місцевого суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу стягувача ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

Судді