Рішення № 335928, 13.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2006 р.

Справа № 29/407-06-10185

За позовом: ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Центральний РЕМ

До відповідачів: 1. 85 центр забезпечення речовим майном

2. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

про стягнення 2940,54 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Явнюк Д.М. за довіреністю №11 від 03.01.2006р.

Від відповідача 1.: Волкова Р.А. за довіреністю № 507 від 07.06.2006р.

Від відповідача 2.: Гризан О.П. за довіреністю № 102 від 27.01.2006р.

Суть спору: ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Центральний РЕМ звернулось до суду з позовом до відповідачів: 85 центру забезпечення речовим майном та КЕВ м. Одеси , в якому просить стягнути з відповідачів суму заборгованості у розмірі 2940,54 грн., яка виникла внаслідок перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідач 1 - 85 центр забезпечення речовим майном, заперечуючи проти позову, вказав що ним був відправлений лист вих. № 207 від 23.03.2006р. про коригування договірної величини і те що 24.03.06 під розпис представник позивача отримав цей лист. На думку відповідача, потреба в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії березня місяця 2006р. виникла у зв'язку з переносом дати розрахунку з 14 числа кожного місяця на 30 (31) число кожного місяця і таким чином розрахунковий період березня місяця був з 14.02.2006 по 31.03.2006р. що склав 1,5 місяця. Як стверджує відповідач, оплата рахунку за березень місяць 2006 року була проведена 17.04.2006 р. спільним протокольним рішенням, відповідно до вимог постанови КМУ від 06.02.2003р. № 163 по ВАТ «Одесаобленерго», але по АВИЗО № 163/62 від 17.04.2006р. від ВАТ «Одесаобленерго»Північному РЕМ є запис «Поступила оплата по банку 14.04.2006р. від Міноборони».

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 - КЕВ м. Одеси зазначив, що КЕВ м. Одеси та 85 ЦЗРМ - є самостійними юридичними особами та відповідають виключно за свої зобов'язання. Пунктами 4.2.1 та 4.2.2 Договору передбачена відповідальність саме 85 ЦЗРМ (Споживача) щодо своєчасної оплати та перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності. Крім того, ця відповідальність 85 ЦЗРМ повторно закріплена в п. 1 Додаткової угоди від 01.02.06 до Договору електропостачання. Відповідач вказав, що згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з акту управління господарською діяльністю. Таким управлінським актом у відносинах сторін є розпорядження начальника Південного ТерКЕУ № 303/22/1/391 від 27.12.05, згідно п. 5 якого прийняття існуючої кредиторсько-дебіторської заборгованості в\ч по оплаті електропостачання повинно здійснюватись за актами звірки, які мають підписати три сторони: 85 ЦЗРМ , КЕВ м. Одеси та Позивачем. До цього часу такий акт не підписано й заборгованість 85 ЦЗРМ перед Позивачем не прийнята КЕВ м. Одеси. Отже, КЕВ м. Одеси не є боржником перед Позивачем та не є належним Відповідачем у справі. Крім того, відповідач вказав, що додаткова угода від 01.02.06 передбачає, що КЕВ м. Одеси є платником за фактично спожиту електроенергію - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару (п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.96). Плата за спожиту понад договірну величину електроенергію - узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період, виділена в тому ж пункті Правил в окремий вид платежу за договором, не передбачена вказаною Додатковою угодою, тому не належить до зобов'язань КЕВ м. Одеси. Також відповідач вказав, що споживання електроенергії 85 ЦЗРМ понад договірну величину споживання електроенергії без відповідних бюджетних асигнувань та внесення змін до Договору про постачання електроенергії - не є бюджетними зобов'язаннями, згідно ст. 2.1.8 Бюджетного кодексу України. На підставі цього відповідач вважає, що оскільки ці зобов'язання є позабюджетними зобов'язаннями 85 ЦЗРМ, їх виконання, згідно ст.ст. 51.6 та 23.1 БКУ, не може проводитись за рахунок бюджетних коштів КЕВ м. Одеси, виділених на оплату спожитої електроенергії в межах встановлених лімітів споживання, на які передбачені бюджетні асигнування в централізованому порядку. Отже, Позивач намагається через суд стягнути бюджетні кошти за позабюджетними зобов'язаннями 85 ЦЗРМ, що є бюджетним правопорушенням з усіма наслідками, передбаченими ст. 119 БКУ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та 85 центром забезпечення речовим майном було укладено договір № 4193 Ц від 07.09.2004 р. про постачання електричної енергії, згідно умов якого ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” зобов’язалось надавати електричну енергію, а 85 центр забезпечення речовим майном своєчасно оплачувати вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами договору та здійснювати інші платежі.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно з вимогами п’ятого розділу цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та скоригованої договірної величини до рівня фактично оплаченої.

Згідно Додатка № 1 «Обсяги постачання електричної енергії»до Договору, договірна величина споживання електроенергії на березень 2006 р. складає 10000 кВт/год. Пунктом 2 цього додатку передбачено, що для коригування договірних величин електроспоживання у сторону збільшення споживач має право звернутись письмово до постачальника електричної енергії до дати закінчення розрахункового періоду обумовленої п. 1 «Порядку розрахунків». Коригування проводиться в залежності від здійсненної споживачем оплати у даному розрахунковому періоді.

Пунктом 3 Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії»передбачено, що у випадку перевищення договірних величин споживання електроенергії споживач несе відповідальність згідно з частинами п’ятою та шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно умов додаткової угоди від 01.02.2006 р. до договору розрахунковим періодом для визначення обсягу електроенергії приймається місяць з 30(31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період»та календарний місяць вважати прирівняними. Відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі несе споживач.

У березні 2006 року обсяг постачання електроенергії споживачу був виділений у 10000 кВт/год., тоді як фактичне споживання відповідачем в цьому місяці склало 20060 кВт/год що доводиться звітом та рахунком. Виходячи з цього, було встановлено факт перевищення договірної величини споживання - 10060 кВт/год.

В кінці розрахункового періоду споживачем був отриманий рахунок для сплати фактично спожитої в березні 2006 року електроенергії з терміном до 11.04.2006 р.

3 квітня 2006 року відповідачу було направлено повідомлення з відмовою про коригування договірної величини споживання в березні місяці у зв’язку з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Але оскільки відповідачем оплата за спожиту в березні 2006 року електроенергію була здійснена в повному обсязі - сума боргу за спожиту електроенергію понад договірну величину склала: (20060 кВт/г (факт) - 10000 кВт/г (план)) х 0,2923 (тариф березня)=2940 грн. 54 коп.

На нараховану суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання був виписаний рахунок, який 28 квітня 2006 р. був вручений під розпис представнику споживача з терміном оплати до 18 травня 2006 року.

Сплата заборгованості по рахунку за перевищення електроенергії відповідачем до теперішнього часу не здійснена, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Наявні матеріали справи доводять, що відповідач повну оплату за перевищення договірної величини споживання електроенергії не здійснив.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з урахуванням наведеного, загальна сума заборгованості за перевищення договірних величин споживання складає 2940,54 грн.

Заперечення відповідача - 1 не приймаються судом до уваги, оскільки оплата спожитої електроенергії в строк передбачений договором, а саме до 11.04.2006 р. не здійснена, а відтак підстав для коригування договірної величини до рівня фактично оплаченого обсягу у позивача відсутні.

Суд погоджується з доводами відповідача -2 щодо неможливості покладення відповідальності на нього за перевищення договірних величин, допущене відповідачем -1, позовні вимоги в цій частині необґрунтовані, суперечать умовам договору, укладеного між позивачем та відповідачем -1, а тому у стягненні з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Центральний РЕМ заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та судових витрат слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ст. 82 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншім учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За таких підстав, беручи до уваги приписи ст.ст. 216, 217, 233 ГК України, суд дійшов висновку про необхідність зменшення штрафних санкцій до 1000 грн., з огляду на що позов про стягнення з 85 центру забезпечення речовим майном заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії підлягає задоволенню частково в сумі 1000 грн., а в решті позову слід відмовити.

Державне мито у спорі та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача - 1, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з 85 центра забезпечення речовим майном (м. Одеса, вул. Дальницька, 60, код 07934131) на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Центральний РЕМ (м. Одеса, вул. Краснова, 2а, код 26302276) 1000 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 102 грн. держмита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. В стягненні з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код 08038284) на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Центральний РЕМ (м. Одеса, вул. Краснова, 2а, код 26302276) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 24.11.2006 р.

Суддя Аленін О.Ю.