Постанова № 33591511, 18.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2013 р. № 820/5980/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі представників сторін:

позивача - Вегієва Р.С.

відповідача - Орач О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС», звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, в якому після уточнення позовних вимог прохав суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації позивача як платника податку па додану вартість з 01.08.2013р. та видати позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість строком дії з 01.08.2013р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що Позивач уклав договір від 01.05.2013р. оренди нежитлового приміщення задля розміщення офісу. Уклав договір про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку віл 14.06.2013р.

Прийняв транспортний засіб згідно акту приймання-передачі від 13.06.2013р. Та для розміщення транспортного засобу уклав договір оренди господарської будівлі (гаражу) від 25.06.2013р..

Після чого Позивач розпочав надавати транспортні послуги - згідно договору на надання транспортних послуг від 26.06.2013р. А виконання наданих послуг підтверджується спеціалізованою накладною, подорожнім листом та актами приймання-передачі від 27.06.2013р., від 28.06.2013р., від 29.06.2013р., від 30.06.2013р. Оплата наданих послуг підтверджується рахунком на оплату від 30.06.2013р. та випискою із банку про оплату.

09.07.2013р позивач звернувся до відповідача із заявою по формі №1ПДВ, яку заповнив повністю, належним чином та додав до заяви всі первинні документи, що підтверджують операції з постачання та сплати послуг, що підлягають оподаткуванню.

Відповідач надав відповідь щодо розгляду заяви по формі №1ПДВ від 16.07.2013р., в якій Відповідач зазначив, що «згідно наданої заяви за формою №ПДВ розглянути питання щодо підстав реєстрації платника ПДВ та встановити відповідність платника критеріям п.182.1 ст.182 ПК України неможливо у зв'язку з відсутністю повного обсягу первинних документів, підтверджуючих операції з постачання та сплати товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню».

В своїй відповіді відповідач не вказав та не зазначив, які безпосередньо, які саме, які конкретно первинні документи відсутні.

Тому Позивач подав скаргу №5-С від 17.07.2013р. в котрій звернув увагу Відповідача на правомірність дій Позивача та просив видати свідоцтво платника ПДВ.

Позивач вважає, що дії відповідача у даному випадку незаконні та необґрунтовані, у зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вказав, що дії відповідача у даному випадку незаконні та необґрунтовані, у зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що дії ДПІ відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» є юридичною особою та отримало статус суб'єкта підприємницької діяльності, взято на податковий облік у Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області ДПС.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що Позивач уклав договір від 01.05.2013р. оренди нежитлового приміщення задля розміщення офісу. Уклав договір про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку віл 14.06.2013р.

Прийняв транспортний засіб згідно акту приймання-передачі від 13.06.2013р. Та для розміщення транспортного засобу уклав договір оренди господарської будівлі (гаражу) від 25.06.2013р..

Після чого Позивач розпочав надавати транспортні послуги - згідно договору на надання транспортних послуг від 26.06.2013р. А виконання наданих послуг підтверджується спеціалізованою накладною, подорожнім листом та актами приймання-передачі від 27.06.2013р., від 28.06.2013р., від 29.06.2013р., від 30.06.2013р. Оплата наданих послуг підтверджується рахунком на оплату від 30.06.2013р. та випискою із банку про оплату.

09.07.2013р позивач звернувся до відповідача із заявою по формі №1ПДВ, яку заповнив повністю, належним чином та додав до заяви всі первинні документи, що підтверджують операції з постачання та сплати послуг, що підлягають оподаткуванню.

Відповідач надав відповідь щодо розгляду заяви по формі №1ПДВ від 16.07.2013р., в якій зазначив, що «згідно наданої заяви за формою №ПДВ розглянути питання щодо підстав реєстрації платника ПДВ та встановити відповідність платника критеріям п.182.1 ст.182 ПК України неможливо у зв'язку з відсутністю повного обсягу первинних документів, підтверджуючих операції з постачання та сплати товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню».

Свою відповідь Відповідач мотивує тим, що ТОВ «Транспортна компанія «Транс - Сервіс» в реєстраційній заяві за формою 1-ПДВ відображено загальну суму від здійснення операцій з постачання (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, нараховану (сплачену) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, в розмірі 10200грн., але фактично до заяви надано первинні документи на суму 7650 грн. Тобто ТОВ «Транспортна компанія «Транс - Сервіс» до реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ (вх.№77/10/ін від 09.07.13) не було надано підтверджуючі документи на суму 2550 грн.

Суд вказує, що відповідно до ст. 182 Податкового кодексу України якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ.

Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана податковому органу особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (пункт 3.4 цього розділу), або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу (підпункт 1.5.6 пункту 1.5 розділу I цього Положення), - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

З метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

Суд вказує, що у відповідності до п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п. 1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Також, згідно п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999р. (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд вказує, що п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999р. (зі змінами та доповненнями) визначено порядок складання первинних документів, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом, а також підтверджено матеріалами справи позивач надав Відповідачу всі наявні первинні документи, для підтвердження операцій з постачання та сплати послуг, що підлягають оподаткуванню.

Таким чином, на думку суду, позивач виконав всі необхідні вимоги закону задля отримання свідоцтва платника ПДВ.

Суд також звертає увагу на те, що позивач - правоздатна, юридична особа, котра має всі первинні документи, на підтвердження укладених та виконаних угод, а саме: договори, акти виконаних робіт, подорожні листи, виписки з банку про перераховані кошті. Повний пакет документів був поданий Позивачем до Відповідача і з цього пакету документів підтверджується, що позивач - юридична особа, має повну правоздатність, має офісне приміщення, бухгалтерію веде юридична фірма. Позивач має транспорт та гараж для нього, Позивач уклав договір та виконав його, що підтверджується і рахунком на оплату і випискою з банку.

Пунктом 183.8 ст.183 ПК України встановлено перелік підстав для відмови у видачі свідоцтва платника ПДВ, а саме: орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідним зазначити, що Позивач не відповідає вищезазначеним умовам для відмови у видачі йому свідоцтва платника ПДВ.

За таких обставин дії відповідача є необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо відмови видати свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Транспортна Компанія «ТРАНС- СЕРВІС».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-72, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Харківській області (код 38734442) вчинити дії щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» як платника податку па додану вартість з 01.08.2013р. та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» свідоцтво платника податку на додану вартість строком дії з 01.08.2013р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія «ТРАНС-СЕРВІС» сплачений судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 вересня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко