Постанова № 33591489, 03.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1951/13-а

03 вересня 2013 року 10год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представники Ткачук В.В., Тарарова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Добробут" Корецької міської ради

до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «Добробут» Корецької міської ради (далі - КП «Добробут») звернулося з адміністративним позовом до Гощанської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - Гощанська ОДФІ) про визнання протиправним та скасування п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483.

Позов обґрунтований тим, що вимоги відповідача є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на законі, та постановлені з перевищення повноважень Держфінінспекції України.

Під час судового розгляду судом допущено заміну первинного відповідача, Гощанської ОДФІ, належним - Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та суду пояснив, що оспорювана вимога прийнята відповідачем на підставі акта ревізії від 29.03.2013 №130-16/5. Вказав, що вимоги Гощанської ОДФІ постановлені з перевищенням повноважень, передбачених п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 та поза компетенцією, визначеною Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII. Зокрема, відповідно до статуту КП «Добробут», джерелами формування майна і коштів підприємства є: грошові та матеріальні внески співзасновників, доходи, одержані від здійснення статутної діяльності, кредити банків, та інші джерела, не заборонені чинним законодавством. Підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування, а також внесків засновника, використовуючи всі джерела надходження коштів, У власності підприємства можуть перебувати будинки, споруди, обладнання, кошти, цінні папери та інше майно, придбане підприємством. Враховуючи те, що підприємство вправі отримувати кошти, дотацію з місцевого бюджету, як додаткову підтримку, державний контроль, що його покликана здійснювати державна фінансова інспекція, за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності, можливий лише у межах виділених коштів, дотацій з місцевого або державного бюджету. Інше є грубим втручанням держави в особі її органів у законну діяльність госпрозрахункового підприємства. Звернув увагу суду на те, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не встановлено судом. Жодний державний орган не має права втручатися у здійснення власником його правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. Вказав, що для перевірки недоотримання підприємством доходів належить керуватися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а такі повноваження в органу державної фінансової інспекції відсутні. Зауважив, що п.1 вимоги про прийняття управлінського рішення за результатами ревізії, у тому числі звільнення із займаних посад винних осіб, є нічим іншим, як втручанням в господарську діяльність позивача. Щодо п.2 вимоги вказав, що КП «Добробут» правомірно надавало нецільову благодійну допомогу громадянам одноразового характеру, адже в силу ч.ч.1,2 ст.136, ч.5 ст.139, ст.140, ч.3 ст.142 Господарського кодексу України та п.7.2, п.7.4 Статуту підприємства, оперативно-господарська діяльність комунального підприємства не виключає його права розпоряджатися доходами від реалізації продукції (робіт, послуг) після сплати податків та інших обов'язкових платежів, у тому числі платежів, пов'язаних з розподілом частини прибутку на користь міського бюджету м.Корець. Крім зазначених нормативно-правових актів, КП «Добробут», надаючи благодійну допомогу, керувалося також рішеннями власника - Корецької міської ради від 24.11.2011 №699, від 18.04.2012 №101, від 19.02.2013 №1638. Щодо пунктів 3,4,5,8 вимоги зазначив, що працівники підприємства суміщали посади без звільнення від виконання своїх трудових обов'язків за основним місцем роботи, тобто додатково виконували роботу тимчасово відсутніх працівників поряд з основною роботою. Відповідно до ст.105 КЗпП України за таку роботу провадиться доплата. Доплата в такому випадку госпрозрахунковим підприємством не обмежується і визначається роботодавцем, виходячи із економічних можливостей. Крім того, ревізором під час проведення ревізії не враховано вимог посадових інструкцій директора підприємства та заступника директора, з яких вбачається, що у разі відсутності директора його обов'язки виконує заступник директора на підставі відомостей табеля обліку робочого часу або наказу із доплатою в різниці в заробітній платі. Щодо нарахування відпускних виплат, то в акті ревізії не враховано те, що працівники мають намір відбути невикористані частини відпусток у 2013 році із врахуванням раніше виплачених коштів. Щодо пунктів 6,7 вимоги, вказав, що орендна плата здійснювалася відповідно до актів виконаних робіт, які складалися спільно двома сторонами договору і відповідно до пунктів 2.1, 4.1 договору від 01.06.2011, у яких зазначено розмір плати за 1 кв.м - 16181,00грн. Звернув увагу суду на те, що включивши до вимоги пункти 3, 4, 5, 8, орган державної фінансової інспекції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки контроль за дотриманням законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці належить до повноважень Державної інспекції України з питань праці. Зауважив, що аналізуючи повноваження, функції та завдання органів фінансового контролю щодо проведення такого контролю, Гощанська ОДФІ може вчиняти дії, спрямовані на перевірку лише тієї частини діяльності підконтрольної установи, яка пов'язана з використанням, збереженням державного чи комунального майна, оскільки органам контрольно-ревізійної служби надано право здійснювати державний фінансовий контроль на підприємствах і організаціях, які використовують саме державне чи комунальне майно, а також надано право вживати заходів до усунення порушень з питань збереження та використання такого майна. Зазначені у всіх пунктах вимоги кошти не є державними фінансовими ресурсами. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Добробут» Корецької міської ради було проведено у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550. Зазначили, що пунктом 1 вимоги Гощанською ОДФІ було ініційовано розгляд питання щодо притягнення винних у порушеннях осіб до відповідальності, а не зобов'язано позивача виконати вимогу шляхом звільнення із займаних посад працівників. Щодо пункту 2 вимог, вказали, що більшість з отримувачів нецільової благодійної допомоги у господарських відносинах з КП «Добробут» не перебували, зобов'язань будь-якого характеру перед ними підприємство не мало. Виплата нецільової благодійної допомоги статутом КП «Добробут» не передбачена, а тому проведена в сумі 58500,00грн. з порушеннями вимоги ч.3 ст.62 ГК України. Рішеннями Коорецької міської ради, на які посилається позивач, фактично виплату благодійної допомоги КП «Добробут» взято до відома, жодного планування та затвердження розміру такої допомоги на наступні роки вказаними рішеннями не проводилося. Щодо пункту 3 вимоги, вказали, що у акті ревізії зафіксовані порушення щодо використання коштів на оплату праці, а не порушення законодавства про працю, як стверджує позивач. Крім того, жодного розпорядчого документа про виплату різниці в посадових окладах заступнику директора ОСОБА_1 за період виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора в сумі 11811,10грн. позивачем не надано. Крім того, позивачем проведено з порушенням ст.12 Закону України «Про відпустки» нарахування та здійснення виплат за час відпустки працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 При цьому, першому з працівників нарахування заробітної плати у період з 15.11.2011 по 04.12.2011 проведено двічі, а другому - неправомірно виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку за відпрацьований період з 01.09.2010 по 01.09.2011. На суму зайво нарахованої заробітної плати нараховано та сплачено де державних цільових фондів 167,47грн., на суму зайво отриманої компенсації - 291,80грн. вказаних внесків. Щодо пунктів 6,7 вимоги зазначили, що ця вимога позивачем виконана - донараховані ревізією кошти (внаслідок арифметичної помилки щодо загальної площі асфальтного покриття на 500 кв.м) в сумі 2309,81грн. перераховані позивачем на рахунок міської ради. Аналогічно виконано позивачем пункт 8 вимоги, а саме: колишньому директору ОСОБА_5 нараховано та виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 1972,05грн. Зазначили, що вимога Гощанської ОДФІ від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірною, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 12.02.2013 по 29.03.2013 головним державним фінансовим інспектором Гощанської ОДФІ Тараровою В.О. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Добробут» за період з 01.08.2010 по 01.03.2013, за наслідками якої складено акт від 29.03.2013 №130-16/5.

На вказаний акт перевірки позивачем було подано відповідачу зауваження, за наслідками розгляду яких висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 29.03.2013 №130-16/5 Гощанською ОДФІ надіслано позивачу вимогу про усунення порушень, якою від КП «Добробут» вимагається:

1) Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч. звільнення із займаних посад винних осіб, а саме - головного бухгалтера КП «Добробут» ОСОБА_6;

2) Ревізією встановлено, що виплата нецільової благодійної допомоги у сумі 58500,00грн. проведена з порушенням вимог ч.3 ст.62 та ч.1 ст.75 Господарського кодексу України та статуту підприємства.

У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 58500,00грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

3) Виплата різниці в посадових окладах заступнику директора на період виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора в сумі 1181,20грн. проведена в порушення вимог ст.105 Кодексу законів про працю України та ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди» та розпорядження Корецького міського голови від 05.03.2012 №26 «Про розірвання контракту за угодою сторін».

На суму зайво нарахованої доплати до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків в сумі 993,32грн.

У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 12804,52грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

4) Нарахування та виплату заробітної плати за період з 15.11.2011 по 04.12.2011 у сумі 1991,28грн. відкликаному з відпустки ОСОБА_1 проведено двічі, без врахування виплачених йому відпускних за цей же період, чим не дотримано вимог ст.12 Закону України «Про відпустки», ст.94 Кодексу законів про працю України, закону України «Про оплату праці», п.2.2, п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

На суму зайво нарахованої особі заробітної плати до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків у сумі 167,47грн.

У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 2158,75грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

5) Виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку охоронцю ОСОБА_4 у сумі 793,59грн., який не розривав трудових відносин із підприємством та працює по даний час, проведена з порушенням вимог ст.24 Закону України «Про відпустки» та ст.83 Кодексу законів про працю України.

На суму зайво нарахованої компенсації до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків в сумі 291,80грн.

У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут» », в т.ч. в разі необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 1085,39грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

6) Нарахування орендної плати за договором оренди майна в червні - грудні 2011 року проведено з порушенням п.1.1 договору оренди твердого покриття від 01.06.2011 та ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема внаслідок арифметичної помилки щодо загальної площі асфальтного покриття на 500 кв.м (з врахуванням нарахованої підприємством індексації орендної плати) до міського бюджету недораховано 2309,81грн. орендної плати.

У зв'язку з цим:

- перерахувати в доходи міського бюджету м.Корець орендну плату в сумі 2309,81грн.

7) В порушення п.4.4 договору оренди твердого покриття від 01.06.2011 та п.14 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади міста, затвердженої рішенням Корецької міської ради від 05.08.2011 №506, внаслідок неправильного застосування індексу інфляції підприємством завищено розмір орендної плати за 2012 рік на суму 408,31грн.

У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут» », в т.ч. в разі необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 408,31грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

8) Провести нарахування та виплату компенсації за невикористані дні відпустки, згідно з умовами контракту, ОСОБА_5 в сумі 1972,05грн.

Суд вважає оспорювану вимогу правомірною з наступних підстав.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 N2939-XII (далі - Закон N2939-XII).

Відповідно до ст.2 Закону N2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог ст.4 Закону N2939-XII, у формі ревізії органом державного фінансового контролю здійснюється інспектування, яке полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи. Ревізія повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 N499/2011 (далі - Положення N499/2011), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення N499/2011 передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне, визначена Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N550 (далі - Порядок №550).

З матеріалів справи вбачається, що позивач є комунальним унітарним підприємством, яке в силу вимог ст.63 ГК України діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Згідно з п.6.2 Статуту КП «Добробут», затвердженого рішенням сесії Корецької міської ради від 10.08.2010 №2786 (далі - Статут), майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Корець і закріплене за ним на праві господарського відання.

Жодних порушень Гощанською ОДФІ вимог Порядку №550 у судовому засіданні не встановлено.

Відтак, Гощанською ОДФІ правомірно, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Добробут» - здійснено державний фінансовий контроль шляхом інспектування за ефективним використанням коштів і майна позивачем, як підприємством, яке використовує комунальне майно.

Щодо п.1 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 про опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, розгляду питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч. звільнення із займаних посад винних осіб, а саме - головного бухгалтера КП «Добробут» ОСОБА_6, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону N2939-XII, орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з п.50 Порядку №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

Таким чином, п.1 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним, сформованим відповідно до вимог вищенаведених норм, оскільки орган фінансового контролю не вимагав однозначно звільнити працівників КП «Добробут», а лише ініціював розглянути питання про притягнення до відповідальності винних у допущенні порушень працівників, до відповідальності, у тому числі звільнення з займаної посади головного бухгалтера підприємства. Рішення за наслідками розгляду даного питання належить приймати позивачу самостійно.

Щодо п.2 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 про стягнення з винних осіб шляхом проведення претензійно-позовної роботи неправомірно виплачених коштів нецільової благодійної допомоги у сумі 58500,00грн., суд зазначає наступне.

Під час проведення ревізії ревізором встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП «Добробут» упродовж 2011, 2012, 2013 років проведено виплату нецільової благодійної допомоги громадянам м.Корець та Корецького району на загальну суму 58500,00грн. Вказана допомога виплачувалася з каси підприємства на підставі поданих громадянами заяв та наказів керівників.

З констатуючих частин наказів про надання нецільової благодійної допомоги вбачається, що ці накази керівник видавав, керуючись ст.170.7.3 Податкового кодексу України.

Вказана податкова норма визначає лише порядок оподаткування благодійної допомоги та не регулює порядок її виплати.

Відповідно до ч.3 ст.62 ГК України, підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.

В силу вимог ч.2 ст.57 ГК України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.3 ст.142 ГК України, порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктом 8.2 Статуту КП «Добробут» передбачено, що прибуток підприємства, що залишається після покриття матеріальних витрат, витрат на оплату праці, сплату відсотків за кредитами банків, податків та інших обов'язкових платежів, після перерахування до бюджету міста частки, визначеної засновником, залишається в розпорядженні підприємства.

Згідно з пп.9 п.3.1 Статуту КП «Добробут», за рахунок прибутку, що залишається після покриття матеріальних витрат, витрат на оплату праці, сплату відсотків за кредитами банків, податків і інших обов'язкових платежів, після перерахування до бюджету міста частки, підприємство може здійснювати закупівлю та орендувати, відповідно до чинного законодавств, основні засоби виробництва, у тому числі матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб; здійснювати будівництв, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів підприємства, об'єктів зв'язку та інших виробничих будівель, споруд і споруджень.

Таким чином, виплата нецільової благодійної допомоги Статутом КП «Добробут» не передбачена, а, відтак, є порушенням ч.3 ст.62 ГК України.

Крім того, в силу вимог ч.9 ст.78 ГК України особливості господарської діяльності КП «Добробут» як комунального унітарного підприємства визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств.

Згідно з ч.1 ст.75 ГК України, державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Відтак, КП «Добробут» зобов'язане провадити господарську діяльність відповідно до затвердженого фінансового плану на рік.

З пункту 4.3 контрактів щодо призначення на посаду директора КП «Добробут», укладених Корецькою міською радою (органом управління майном) з ОСОБА_5 (від 10.08.2010) та з ОСОБА_1 (від 20.09.2012), вбачається, що затвердження річного плану КП «Добробут» належить до обов'язків органу управління майном, тобто Корецької міської ради.

Жодних фінансових планів КП «Добробут» на 2011, 2012, 2013 роки, якими б, серед іншого, було передбачено виплату нецільової благодійної допомоги, не складалося та не затверджувалося. Доказів зворотного позивачем суду не надано.

Суд критично оцінює посилання позивача на рішення Корецької міської ради від 24.11.2011 №699, від 18.04.2012 №101 та від 19.02.2013 №1638, оскільки вказаними рішеннями взято до відома інформацію керівника КП «Добробут» про вже здійснену фінансово-господарську діяльність підприємства відповідно за 10 місяців 2011 року, за 2011 рік та І квартал 2012 року. Жодного планування та затвердження розміру нецільової благодійної допомоги вказаними рішеннями міської ради не проводилося.

Отже, КП «Добробут», всупереч ч.3 ст.62, ч.1 ст.75 ГК України, виплачено нецільову благодійну допомогу в загальній сумі 58500,00грн., а тому п.2 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним.

Щодо пунктів 3, 4, 5, 8 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483, суд зазначає наступне.

Однією з підстав для визнання вимог протиправними позивач зазначає неналежність до завдань та функцій органу державного фінансового контролю питань щодо порушень законодавства про працю, оскільки державний нагляд та контроль у вказаній сфері належить до компетенції Державної інспекції з питань праці.

Завдання органів державного фінансового контролю, передбачені ст.2 Закону N2939-XII та пунктом 4 Положення N499/2011, наведені судом вище.

Основні функції органу державного фінансового контролю визначені ст.4 Закону N2939-XII, згідно з якою орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 N108/95-ВР (далі - Закон N108/95-ВР), контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах у межах наданих повноважень здійснюють, зокрема, фінансові органи.

З Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N386/2011, вбачається, що органи інспекції з питань праці здійснюють контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про працю та соціального страхування у частині забезпечення прав та гарантій застрахованих осіб.

Оскільки позивач є комунальним підприємством, під час проведення ревізії службовою особою відповідача перевірено та зроблено висновки щодо дотримання підприємством законодавства з фінансових питань, а саме: правильність та законністю витрачання коштів під час здійснення оплати праці. Жодних питань щодо дотримання прав працівників КП «Добробут» з оплати праці під час ревізії не порушувалося, відповідних висновків у акті ревізії не відображено.

Отже, перевірка законності та достовірності витрат на оплату праці та пред'явлення вимог щодо усунення порушень у вказаній частині здійснені службовими особами Гощанської ОДФІ в межах своєї компетенції.

Як встановлено судом, розпорядженням Корецького міського голови від 05.03.2012 №26 «Про розірвання контракту за угодою сторін» достроково розірвано контракт з директором КП «Добробут» ОСОБА_5 та покладено виконання обов'язків директора вказаного підприємства до моменту обрання сесією Корецької міської ради директора КП «Добробут» на ОСОБА_1 , заступника директора КП «Добробут».

У період з 05.03.2012 по 20.09.2012 заступнику директора ОСОБА_1 було виплачено та нараховано різницю в посадових окладах директора та заступника підприємства у сумі 11811,20грн. Відповідно до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків у сумі 993,32грн.

Будь-якого розпорядження щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці в посадових окладах директора та заступника директора КП «Добробут» обумовлене розпорядження Корецького міського голови від 05.03.2012 №26 не містить.

Тимчасове замісництво - це виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов'язано з виробничою потребою або з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Порядок оформлення та оплати тимчасового замісництва регламентується роз'ясненням Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29.12.1965 №30/39, затвердженим відповідною постановою, та постановою Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 №1145 (далі - Постанова № 1145).

Зазначені нормативні акти законодавства СРСР діють на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 №1545-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст.33 КЗпП України, тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству.

Працівник, який заміщає тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов'язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи, і йому виплачується різниця між його фактичним посадовим окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщає.

Штатним заступникам, помічникам відсутніх працівників (якщо нема посади заступника) різниця в окладах не виплачується. Головний інженер підприємства за час тимчасового заміщення відсутнього керівника права на одержання різниці в окладах теж не має.

Крім того, п.15 Постанови №1145 містить перелік категорій працівників, на яких дія цієї постанови не поширюється і які, відповідно, не мають права на доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

До них, зокрема, належать:

- керівники підприємств, установ і організацій, їх заступники та помічники;

- головні спеціалісти;

- керівники структурних підрозділів, відділів, цехів, служб та їх заступники.

Поряд з цим, чинним законодавством (ст.64 ГК України, ст.15 Закону №108/95-ВР) госпрозрахунковим підприємствам надано право самостійно вирішувати питання оплати праці працівників. Колективний договір може передбачати додаткові до передбачених чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-XII (далі - Закон №3356-XII)), а саме, в межах фінансових можливостей передбачати виплату різниці в окладах штатним заступникам на період виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника.

Відповідно до ст.105 КЗпП України, розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

В порушення вимог ст.11 КЗпП України, Закону №3356-XII, між власником КП «Добробут» або уповноваженим ним органом та профспілковим чи іншим, уповноваженим на представництво трудовим колективом, органом, колективного договору не укладено.

Таким чином, виплата ОСОБА_1 різниці в посадових окладах директора та заступника директора КП «Добробут» за відсутності відповідного розпорядчого документа та колективного договору, в якому передбачається розмір доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, є неправомірним.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на посадову інструкцію заступника директора КП «Добробут», затверджену наказом від 31.08.2010 №10к, оскільки п.1.6 вказаної інструкції, який передбачає виконання заступником обов'язків тимчасово відсутнього директора на підставі відомостей табеля обліку робочого часу або відповідно наказу (розпорядження) із доплатою різниці в заробітній платі за весь період виконання обов'язків суперечить наведеним нормам законодавства.

Отже, КП «Добробут» неправомірно нараховано та виплачено ОСОБА_1 доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора у сумі 11811,20грн., нараховано й сплачено до державних цільових фондів внесків в сумі 993,32грн., а тому п.3 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним.

Судом встановлено, що згідно з наказом від 07.11.2011 №52 заступнику директора ОСОБА_1 за відпрацьований період з 15.04.2011 по 15.04.2012 надана щорічна відпустка з 11.11.2011 терміном 24 календарні дні.

Згідно з даними особових рахунків з нарахування заробітної плати, у листопаді 2011 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено заробітну плату за період відпустки в сумі 2389,52грн.

Наказом від 14.11.2011 №57 ОСОБА_1 з 15.11.2011 відкликаний з відпустки з умовою надання невикористаної частини відпустки в інший термін.

Згідно з табелем обліку робочого часу за листопад 2011 року, ОСОБА_1 перебував у відпустці з 11.11.2011 по 14.11.2011 включно, з 15.11.2011 - приступив до роботи.

Згідно з даними особових рахунків з нарахування заробітної плати, ОСОБА_1 з 15.11.2011 проведено нарахування заробітної плати без врахування виплачених йому відпускних за цей же період.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, які власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Вказану норму містить ст.1 Закону N108/95-ВР.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 N504/96-ВР (далі - Закон N504/96-ВР), у разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, КП «Добробут», в порушення ст.1 Закону N108/95-ВР, ст.94 КЗпП України та ст.12 Закону N504/96-ВР, нараховано та виплачено ОСОБА_1 1991,28грн. відповідно нараховано та перераховано внески до державних цільових фондів на суму 167,47грн.

Відтак, п.4 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 26.09.2011 №45 «Про надання компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_4» у вересні 2011 року охоронцю ОСОБА_4 було нараховано та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку за відпрацьований період з 01.09.2010 по 01.09.2011 в кількості 24 календарні дні у сумі 793,59грн.

Статтями 83 КЗпП України та 24 Закону N504/96-ВР передбачена виплата грошової компенсації працівнику за всі невикористані ним дні щорічної відпустки лише за однієї умови - у разі звільнення.

Жодних доказів звільнення охоронця ОСОБА_4 позивачем суду не надано, вказаний працівник перебуває у трудових відносинах з підприємством.

Таким чином, КП «Добробут», в порушення ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону N504/96-ВР нараховано та виплачено ОСОБА_4 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 793,59грн. На суму зайво нарахованої компенсації нараховано та сплачено до державних цільових фондів внески в сумі 291,80грн.

Відтак, п.5 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним.

Судом встановлено, що згідно з п.5.3 контракту щодо призначення на посаду директора КП «Добробут», укладеного 10.08.2010 Корецькою міською радою з ОСОБА_5, директору надається щорічна відпустка тривалістю 28 календарних днів та додаткова відпустка до щорічної 7 календарних днів, «у випадку, не передбачених колективним договором».

Згідно з наказом від 12.04.2011 №20к, директору КП «Добробут» ОСОБА_5 надано щорічну чергову відпустку з 16.04.2011 терміном на календарні дні, наказом від 17.01.2012 №66 - з 24.01.2012 терміном 28 календарних днів.

Наказом від 05.03.2012 №73 ОСОБА_5 звільнено з посади директора КП «Добробут» з 05.03.2012 у зв'язку з достроковим розірванням контракту. Компенсація ОСОБА_5 за невикористані 15 днів відпустки (4 календарні дні щорічної відпустки та 11 календарних днів додаткової відпустки). Внаслідок цього ОСОБА_5 недоотримав доходів у сумі 1972,05грн.

Жодних пояснень та доказів у спростування зазначених обставин позивачем суду не надано.

Таким чином, КП «Добробут», в порушення ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону N504/96-ВР не нараховано та не виплачено ОСОБА_5 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 1972,05грн.

Відтак, п.8 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірним.

Щодо пунктів 6, 7 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно рішення сесії Корецької міської ради від 05.05.2011 3383, між Корецькою міською радою (орендодавець) та КП «Добробут» (орендар) укладено договір оренди твердого покриття від 01.06.2011, предметом якого є тверду асфальтне покриття за адресою: м.Корець, вул.Коновальця,24, площею15181 кв.м, та за адресою: м.Корець, вул.Київська, 78, площею 1500кв.м. Цільове призначення - для розміщення малих архітектурних форм та інших об'єктів для здійснення торгівлі, передачі об'єкта оренди в суборенду.

Згідно з п.2.1 розділу 2 вказаного договору оренди, об'єктом оренди є тверде покриття загальною площею 16181 кв.м, в тому числі розміщене у м.Корець, вул.Коновальця, 24, площею 15181 кв.м, та у м.Корець, вул.Київська, 78, площею 1500 кв.м, що знаходится на балансі Корецької міської ради.

Тобто, внаслідок арифметичної помилки розмір загальної площі у договорі занижено на 500 кв.м (15181 кв.м + 1500 кв.м = 16681 кв.м).

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що вартість об'єкта оренди станом на червень 2011 року становить 834050грн.

Відповідно до п.4.1 договору від 01.06.2011, щомісячна орендна плата складає 0,93грн. за 1 кв.м твердого покриття.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар самостійно, з урахуванням щомісячного індексу інфляції нараховує та сплачує орендну плату.

Згідно з п.4.3 договору, орендна плата сплачується щомісячно в строк до 20 числа кожного наступного місяця.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з актом прийому-передачі від 01.06.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди з наступними характеристиками:

1) тверде асфальтне покриття загальною площею 15181 кв.м, розміщене по вул.Коновальця, 24 у м.Корець;

2) тверде асфальтне покриття загальною площею 1500 кв.м, розміщене по вул. Київська, 78 у м.Корець.

До договору оренди від 01.06.2011 вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод, внаслідок чого було змінено розмір щомісячної орендної плати.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 05.05.2012 №1, у період з 01.01.2012 по 01.03.2012 щомісячна орендна плата становить 0,62грн. за 1 кв.м твердого покриття. Крім того, додатковою угодою від 05.05.2012 №1 внесено зімни до договору в частині розміру загальної площі об'єкта оренди (зазначена загальна площа 16681 кв.м) та вартості об'єкта оренди (становить 834950,00грн.).

Відповідно до додаткової угоди від 02.03.2012 №2, у період з 01.04.2012 по 01.06.2012 щомісячна орендна плата становить 1,20грн. за 1 кв.м твердого покриття, у період з 01.06.2012 - 1,50грн. за 1кв.м.

Відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012 №3, у період з 01.01.2013 по 01.04.2013 щомісячна орендна плата становить 0,62грн. за 1 кв.м твердого покриття.

З акта ревізії від 29.03.2013 №130-16/5 вбачається, що ревізією правильності та повноти нарахування орендної плати встановлено, що нарахування орендної плати за період червень - грудень 2011 року КП «Добробут» проведено з порушенням п.1.1 договору оренди твердого покриття від 01.06.2011 та ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ. Зокрема, внаслідок арифметичної помилки щодо загальної площі асфальтного покриття на 500 кв.м (з врахуванням нарахованої підприємством індексації орендної плати) не донараховано 2309,81грн. орендної плати, у результаті чого міському бюджету у зв'язку з недоотриманням доходів завдано збитків на вказану суму.

Крім того, внаслідок неправильного застосування індексу інфляції підприємством завищено розмір орендної плати за 2012 рік на суму 408,31грн., чим порушено п.4.4. договору оренди від 01.06.2011 та п.14 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади міста, затвердженої рішенням Корецької міської ради від 05.08.2011 №506. Внаслідок цього підприємству завдано збитків на вказану суму.

Жодних доказів, які спростовували наявність вказаного порушення позивачем суду не надано. Той факт, що орендна плата нараховувалася та сплачувалася КП «Добробут» на підставі актів виконаних робіт, які складалися спільно двома сторонами договору, не звільняє позивача від обов'язку щодо дотримання положень договору оренди від 01.06.2011 та вимог наведених нормативно-правових актів.

З таких обставин, пункти 6, 7 вимоги від 23.04.2013 №130-13/483 є правомірними.

Крім того, як вбачається з листа Корецької міської ради від 01.08.2012 №03-12/619, адресованого Гощанській ОДФІ, та доданих до нього підтверджуючих документів (протоколу засідання тридцятої сесії Корецької міської ради від 27.06.2013 №30, банківських виписок, довідки КП «Добробут» від 29.07.2013 №76), КП «Добробут» усунуті порушення щодо нарахування орендної плати за тверде асфальтне покриття

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Добробут" Корецької міської ради до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги Гощанської об`єднаної державної фінансової інспекції від 23.04.2013 №130-13/483 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.