Постанова № 33591267, 19.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" вересня 2013 р. Справа № 820/7560/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Пенцова М. В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

адвоката ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі по тексту - відповідач, реєстраційна служба) в якому просить суд визнати протиправними дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області щодо відмови у наданні адвокату ОСОБА_2 інформації на адвокатський запит №24-073 від 24.07.2013 року та зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Рівненській області надати адвокату ОСОБА_2 інформацію, що була викладена в адвокатському запиті №24-073 від 24.07.2013 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відмова відповідача від 01.08.13 р. №8693/03.2-09/19 у наданні їй інформації згідно адвокатського запиту №24-073 від 24.07.13 р. обґрунтована тим, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є інформацією з обмеженим доступом конфіденційною, а право на її отримання надано лише визначеному законодавством колу осіб, до яких адвокати не віднесені.

Вважає відмову у задоволенні її адвокатського запиту протиправною, посилаючись на ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 р. №2657-ХІІ, статтю 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.12 р. №5076-VI та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 р. № 2939-VІ, оскільки зазначена у адвокатському запиті №24-073 від 24.07.13 р. інформація не відповідає визначенню конфіденційної, оскільки стосується юридичної особи. Доступ до цієї інформації ТОВ «ЄВРОПАК» не обмежений, оскільки вона не відповідає сукупності вимог, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2939 та знаходиться у розпорядженні іншого суб'єкту інформаційних правовідносин.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких вказав на його безпідставність та необґрунтованість, оскільки за адвокатським запитом може бути витребувана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, будь-яка інформація, крім інформації з обмеженим доступом.

Також відповідач вказує, що у частині 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що інформацію про зареєстровані права та їх обтяження орган державної реєстрації прав він зобов'язаний надавати лише в порядку, встановленому цим Законом. Згідно Закону інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом. До вищевказаних осіб адвокати не належать, а тому надання інформації адвокату має здійснюватися за заявою (запитом) встановленої форми, поданої (поданого) особою, зазначеною у ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за умови сплати згідно постанови КМУ «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» від 21.11.2012 р. № 1204.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника (а.с. 24).

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва № 1178 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.03.2004 р. №16 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був направлений відповідачу адвокатський запит №24-073 від 24.07.13, в якому просила надати інформацію про те, чи зареєстроване за ТОВ «ЄВРОПАК» (код ЄДРПОУ 30946906, місцезнаходження: вул. Старицького, 32, м. Рівне, 33024) право власності на нерухоме майно та надати перелік такого майна, додавши при цьому до адвокатського запиту копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордера № 512000001 від 03.07.2013 року на надання правової допомоги (а.с. 6-9).

Листом від 01.08.13 №8693/03.2-09/19 державний реєстратор відмовив позивачу у задоволенні адвокатського запиту (а.с. 10-11).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною другою даної статті визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до роз'яснення «Про порядок використання ордера адвоката», затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 05.09.2008 №V/7-117, адвокат, що самостійно представляє одну із сторін, суміщає функції представника і особи, що надає правову допомогу. Для цього йому потрібна довіреність. Якщо ж він бере участь в справі у присутності сторони, то йому як особі, що надає правову допомогу, достатньо ордера.

При цьому, бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ. В першому його рядку вказується характер справи: кримінальна, цивільна, адміністративна тощо; далі зазначається прізвище, ім'я, по батькові клієнта або найменування юридичної особи; нижче зазначається установа, де виконується доручення, і в якій стадії. В ордері також повинна бути зазначена дата його видачі. Адвокат, який працює індивідуально, а в адвокатському об'єднанні - керівник ставить свій підпис і печатку (особисту або адвокатського об'єднання, відповідно).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії ордеру від 03.07.2013 р., його видано на підставі договору про надання правової допомоги № 19 від 03.07.2013 року у всіх підприємствах, установах, організаціях, державних органах.

Проте, у даному ордері не зазначено ані характер справи, а ні прізвище, ім'я, по батькові клієнта.

Крім того, надана ксерокопія ордеру не відповідає Зразку ордера на ведення справи, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 17 грудня 1999 р. N 6/1 та є додатком № 1 до Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, від 05.09.2008, № V/7-117 "Про порядок використання ордера адвоката".

Враховуючи, що ордер адвоката підтверджує особливий статус адвоката та надає право на здійснення від імені довірителя процесуальних дій, зазначених в ордері, крім тих, які є виключними правами сторін по справі, суд зазначає, що додані позивачем документи до адвокатського запиту не підтверджували повноваження адвоката на представництво інтересів якоїсь особи, а відтак, підстав для надання інформації та копій документів відносно даної особи не було.

Додатково суд зважає, що до адвокатського запиту мають бути долучені засвідчені адвокатом письмові докази вчинення правочину з надання правової допомоги та докази наявності у заявника статусу адвоката.

Оскільки нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначено окремого порядку засвідчення копій документів адвокатом, то в силу ч. 7 ст. 9 КАС України адвокату при засвідченні копій документів належить керуватись положеннями Типової Інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (затверджена постановою КМУ від 30.11.2011р. №1242; далі за текстом - Типова інструкція №1242).

Так, в силу п. 76 Типової інструкції №1242 на копії документа на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа має бути проставлена відмітка "Копія".

Згідно з п. 77 Типової інструкції №1242 напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".

Проте, оглянувши копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордеру від 03.07.2013 р., які були додані до адвокатського запиту, суд вказує на те, що перелічені документи не можуть бути визнані засвідченими належним чином в розумінні п.п. 76 і 77 Типової інструкції №1242, так як не містять таких обов'язкових реквізитів як: "копія", "найменування посади" (тобто найменування правового становища заявника як адвоката), "дата засвідчення" тощо.

Таким чином, складений позивачем адвокатський запит та додані до нього копії документів не відповідають вимогам чинного законодавства встановленим щодо їх оформлення, отже позивач при зверненні до ОСОБА_2 не надала документ, що підтверджує її право діяти за дорученням особи, яку вона представляє.

Відповідно до положень частини 2 статті 182 ЦК України, інформацію про реєстрацію та зареєстровані права на нерухомість відповідний орган зобов'язаний надавати в порядку, встановленому законом.

У частині 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначено, що інформацію про зареєстровані права та їх обтяження орган державної реєстрації прав зобов'язаний надавати лише в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 10 Закону, відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації. її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та або їх обтяження з Державного реєстру прав.

Отже, законодавство у сфері державної прав на нерухоме майно передбачає особливий порядок надання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, обтяження цих прав, а також встановлює певні обмеження щодо доступу до вказаної інформації, особливості її захисту.

Норми Закону, які визначають порядок отримання інформації з Державного реєстру прав, є спеціальними правовими нормами стосовно одержання інформації про зареєстровані права на нерухоме майно, а відтак, при їх конкуренції з нормами інших законів, зокрема Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», саме вони підлягають застосуванню для регулювання відповідних правовідносин.

Відповідно до вимог статті 28 Закону, інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви мають право отримувати:

власник нерухомого майна або уповноважена ним особа;

особа, яка має речове право на чуже нерухоме майно або уповноважена

ним особа;

спадкоємець (правонаступник - для юридичної особи) або уповноважена

ним особа.

Витяг з Державного реєстру прав про державну реєстрацію іпотеки, обтяження на підставі заяви мають право отримувати будь-які фізичні особи та юридичні особи.

Інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Отже, Законом передбачене коло осіб, яким може надаватися інформація про зареєстровані речові права. А тому, частина 4 статті 28 Закону закріплює захист даних Державного реєстру прав від несанкціонованого доступу до даних реєстру іншими особами і не передбачає права інших осіб, крім тих, що перелічені в частинах 2 та 3 цієї статті, на отримання інформації про зареєстровані речові права.

Крім того, відповідно до положень пункту 7 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, для отримання інформації з Державного реєстру прав особа, зазначена у статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повинна подати органові державної реєстрації прав заяву (запит), форму та вимоги до заповнення якої (якого) встановлено наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на нерухоме майно здійснюється органами державної реєстрації прав виключно за заявою (запитом) встановленої форми, поданої (поданого) особою, зазначеною у ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Доказів подання такої заяви (запиту) встановленої форми позивачем не надано.

Крім того, статтею 29 Закону передбачена плата за державну реєстрацію прав та за надання інформації з Державного реєстру, розміри якої встановлено постановою КМ України "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру", від 21.11.2012 р. № 1204, яка набрала чинності з 1 січня 2013 року.

У частині 4 статті 29 Закону визначено коло осіб, які звільняються від такої сплати та до яких позивач не належить. Доказів сплати за надання запитуваної інформації позивачем не надано.

Отже, надаючи відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, оскільки суд дійшов до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у суду відсутні підстави для визнання дій неправомірними щодо відмови у наданні інформації позивачу та зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області вчиняти певні дії.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.