Постанова № 33591133, 18.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 924/752/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Омельченко А.В.

від відповідача: Білозір Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2013 року в справі №924/752/13 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон"

про стягнення 35492 грн. 66 коп. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 3-4) до Товариства з додатковою відповідальністю «Хмельницькзалізобетон» (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафу в розмірі 15 % від вартості товару, а саме в розмірі 35492 грн. 66 коп..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2013 року (а.с. 41-42) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 10 000 грн..

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 51-54) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2013 року в даній справі скасувати та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Крім того, підставою для скасування даного рішення є те, що Відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягнутої з нього неустойки, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним свого зобов'язання.

Ухвалою суду від 31 липня 2013 року (а.с. 50) апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18 вересня 2013 року на 15 годину 10 хвилин.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 69-70) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні від 18 вересня 2013 року представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав, вказаних у ній.

В судовому засіданні від 18 вересня 2013 року представник Відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає доводи Позивача (висвітлені в апеляційній скарзі) необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції - правомірним та законним.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2013 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 15 червня 2012 року між Відповідачем та Позивачем укладено договір купівлі - продажу № 20/2298-МТР (надалі - Договір; а.с. 9-11)

В пункті 1.1 Договору сторони обумовили, що Відповідач передає, а Позивач приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі „Товар", відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2 Договору: номенклатура та кількість Товару повинні відповідати додатку; якість Товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстаидартам, технічним або іншим умовам; гарантія на Товар визначається нормативними документами.

Згідно пункту 3.1 Договору, умови поставки Товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

Розділом 4 Договору визначено, що: ціна Товару встановлюється в національній валюті України та вказується в додатку, що є невід'ємною частиною Договору; ціна Товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений чинним законодавством України і вказується в додатку, що є його невід'ємною частиною; загальна вартість Договору визначається загальною вартістю Товару відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 5 додатку до Договору, сторони погодили, що термін поставки І-ІІ квартал 2012 року (тобто до 30 червня 2012 року).

З наявних у матеріалах справи копіях первинних доказів вбачається, що Відповідач на виконання умов Договору поставив Товар на суму 236 122 грн. 78 коп., а саме: по видатковій накладній № ЗН-0007021 від 31 липня 2012 року на суму 26196 грн. 97 коп., по видатковій накладній № ЗН-0007245 від 31 липня 2012 року на суму 26196 грн. 97 коп., по видатковій накладній № ЗН-0007695 від 10 серпня 2012 року на суму 26196 грн. 97 коп., по видатковій накладній № ЗН-0008654 від 29 серпня 2012 року на суму 25978 грн. 98 коп., по видатковій №ЗН-0008548 від 29 серпня 2012 року на суму 52393 грн. 94 коп., по видатковій накладній № ЗН-0009413 від 11 вересня 2012 року на суму 25709 грн. 98 коп., по видатковій накладній № ЗН-0009925 від 18 вересня 2012 року на суму 23043 грн. 98 коп., по видатковій накладній № ЗН-0009009 від 3 вересня 2012 року на суму 25978 грн. 98 коп., по видатковій накладній № ЗН-0010320 від 26 вересня 2012 року на суму 4426 грн. 01 коп..

Водночас, Відповідач у встановлений Договором строк (до 30 червня 2012 року) вищезазначений Товар не поставив.

Відповідно до пункту 6.7 Договору, за порушення терміну поставки або недопоставки товару Відповідач виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

Відповідно, суд констатує той факт, що з урахуванням усього вищеописаного на підставі пункту 6.7 Договору у Позивача існували правові підстави для нарахування штрафу.

При цьому, колегія суду звертає увагу на той факт, що Позивач з Відповідачем за отриманий товар розрахувався повністю, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 32-34).

В зв'язку із невчасним виконанням Відповідачем свого зобов'язанння по Договору (поставка товару відбулася лише 30 червня 2012 року), Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 35492 грн. 66 коп. штрафу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 175 Господарського кодексу України: майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Змістом статтей 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що: в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Положенням статті 193 Господарського кодексу України визначено, що: одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Пунктом 3 статті 3, статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Рівненський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи констатує, що між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

Як вбачається з статті 655 Цивільного кодексу України: за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з статті 693 Цивільного кодексу України: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6.7 Договору, за порушення терміну поставки або недопоставки товару Відповідач виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

Позивачем на підставі даного пункту Договору нараховано Відповідачу штраф в розмірі 15 % в сумі 35492 грн. 66 коп..

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з наведеного вище вбачається, що датою укладення Договору є 15 червня 2012 року, а термін виконання зобов'язання - І-ІІ квартал 2012 року - тобто до 30 червня 2012 року, відповідно, термін виконання зобов'язання Відповідачем за Договором встановлено лише в межах двох тижнів, а не протягом 1-2 кварталу 2012 року як зазначено в самому ж Договорі. Крім того, враховуючи об'єми та обсяги поставки, що є завідомо неможливим проведення вчасного виконання зобов'язання за Договором.

З огляду на усе вищевказане Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафу є правомірною.

Водночас, колегія суду констатує, що в матеріалах справи міститься клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу (а.с.70-71), яке обґрунтоване (в тому числі й) виконанням зобов'язання по Договору протягом липня-вересня місяців.

Рівненський апеляційний господарський суд проаналізувавши умови Договору, видаткові накладні, а також інші докази, наявні в матеріалах справи, в сукупності з нормами матеріального та процесуального законодавства України зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, судом враховується, що згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма статті 233 Господарського кодексу України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Колегія суду констатує, що розглядаючи питання про стягнення суми штрафу, взято до уваги такі обставини: причини невчасного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання (три місяці), невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, добровільного виконання винною стороною зобов'язання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проаналізувавши в сукупності всі докази, що наявні в матеріалах справи, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що сума штрафу, яку просить стягнути Позивач (з огляду на те, що Відповідач (хоча й із запізненням) виконано зобов'язання, та з огляду на те, що його сума значно перевищує розмір збитків) підлягає зменшенню до 10 000 грн. 00 коп..

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд вважає доводи апелянта, висвітлені в апеляційній скарзі Позивача необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не спростовують законності зменшення місцевим господарським судом розміру штрафу.

З огляду на усе вищевказане колегія суду апеляційний суд частково задовольняє позов Позивача про стягнення штрафу, а саме - в розмірі 10 000 грн. 00 коп..

Відповідно, суд відмовляє Позивачу в позові в частині стягнення штрафу в розмірі 25 492 грн. 66 коп..

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2013 року в справі №924/752/13 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 924/752/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.